Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №278/43/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/43/26

2-а/295/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді – Полонця С.М., секретаря с/з – Лукасевич А.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Руднєвої Інни Сергіївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить поновити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , строк для оскарження постанови № 1667 від 15.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 гривень, прийнятої тимчасово виконуючим обов`язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 ; визнати протиправною та скасувати постанову № 1667 від 15.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 гривень, прийняту тимчасово виконуючим обов`язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 ; стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань. При цьому, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно уточнив та оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується доданим до позову роздрукованим військово-обліковим документом із «Резерв+», який був сформований позивачем в ПДФ форматі у додатку «Резерв+». З моменту уточнення позивачем своїх військово-облікових даних, він не отримував від відповідача жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не був оголошений у розшук. З боку позивача не було вчинено жодного правопорушення щодо військового обліку. 07.12.2025 року ОСОБА_1 був безпідставно та незаконно затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та співробітниками поліції, які його доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстави для затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , станом на 07.12.2025 року, не перебував у розшуку, вчасно оновив свої військово-облікові дані, за місцем свого проживання, як ВПО у місті Житомирі, не отримував жодної повістки чи направлення на проходження ВЛК, не переховувався від ТЦК та СП, від поліції. Факт того, що затримання та доставка позивача відбулася незаконно та проти його волі підтверджується доданим до позову відео. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 співробітники змусили позивача підписувати папери, зміст та значення яких він не розумів, тому відмовлявся від підпису та вимагав надати йому право скористуватися правовою допомогою адвоката. На свої конституційні вимоги про надання правової допомоги адвоката, отримав відмову. Позивач бачив, що співробітники складають папери та вимагають від нього все підписати, погрожуючи, що не випустять його із приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач повідомив, що не відмовляється від ознайомлення із документами, які складали співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 , але наполягав на виклику адвоката, щоб розуміти правове значення складених документів та розуміти, під чим саме його змушують ставити свій підпис. У забезпеченні правової допомоги позивачу представниками відповідача було відмовлено. Позивача протримали незаконно у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом дня, а потім відпустили. 09.12.2025 року позивач, при перевірці свого облікового запису у «Резерв+», виявив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Нацполіції, щоб доставити його для складання протоколу, причина: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не направляли повістку поштою за адресою його фактичного проживання, не вручали 07.12.2025 року при його незаконному затриманні та перебуванні у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , в його інтересах було скеровано адвокатський запит № 282 від 09.12.2025 року, з метою виявлення підстав розшуку та отримання документів, які стали причиною розшуку. 28.12.2025 року (неділя) о 16.24 год. на електронну пошту адвоката Руднєвої І.С., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , надійшла відповідь на адвокатський запит № 282 від 09.12.2025 року, яка містила протокол № 1667 від 07.12.2025 року та постанову № 1667 від 15.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 гривень. У паперовому вигляді ні протокол № 1667 від 07.12.2025 року, ні постанова № 1667 від 15.12.2025 року, одразу після її прийняття, позивачу ОСОБА_1 на адресу його проживання, як ВПО, не направлялися. Таким чином, позивач 28.12.2025 року вперше ознайомився з оскаржуваною постановою № 1667 від 15.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУАП, прийнятою відносно нього. Із зазначеною постановою позивач не згоден і вимушений захищати свої права та інтереси у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 13.01.2026 року адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 року, головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Полонця С.М.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Руднєвої Інни Сергіївни про поновлення пропущеного строку для оскарження задоволено; поновлено представнику позивача ОСОБА_1 – адвокату Руднєвій Інні Сергіївні пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом; відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія відповіді на запит представника позивача – адвоката Руднєвої І.С., наданої ІНФОРМАЦІЯ_6 23.12.2025 року № 14820, згідно з якою, 07.12.2025 року ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку, з метою проходження медичного огляду, однак останній відмовився від її отримання, тому складено відповідний акт відмови від отримання повістки від 07.12.2025 року. Повістка №5713560 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 09:00 год. 08.12.2025 року. Підтвердженням вручення повістки є Акт відмови від отримання повістки від 07.12.2025 року, яким зафіксовано, що текст повістки будо озвучено ОСОБА_1 . 07.12.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол №1667 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відмову від отримання направлення та проходження ВЛК. Завірену копію протоколу додано до відповіді на запит. За результатами розгляду, справи винесено постанову про адміністративне правопорушення №1667 від 15.12.2025 року.

Додатками до вказаної відповіді на запит значаться копія повістки №5713560 від 07.12.2025 року; копія Акту відмови від отримання повістки від 07.12.2025 року; копія протоколу №1667 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.12.2025 року; копія постанови про адміністративне правопорушення №1667 від 15.12.2025 року.

Як вбачається з копії повістки № 5713560 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , йому належало з`явитися за адресою: АДРЕСА_2 , 08.12.2025 року о 09-00 год. для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На одному аркуші з копією вказаної вище повістки міститься Розписка про те, що Повістку № 5713560 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виклик для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 , 08.12.2025 року о 09-00 год. одержав 07.12.2025 року, а у графі Розписки «особистий підпис громадянина» підпис відсутній, проте стоїть символ «позначка».

Згідно з копією Акту відмови від отримання повістки від 07.12.2025 року, оператор МОБ відділення ОСОБА_3 та старший інструктор ОСОБА_4 , які здійснювали оповіщення, підтвердили, що під час здійснення оповіщення, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від отримання повістки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що був доставлений силою для проходження ВЛК. Текст повістки про явку на 09-00 год. 08.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 було доведено (озвучено) громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 12-40 год. 07.12.2025 року.

Як вбачається з копії Протоколу № 1667 про адміністративне правопорушення від 07.12.2025 року, складеного оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 солдатом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження – м. Горлівка; сімейний стан – одружений; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) – АДРЕСА_1 ; місце роботи і посада – не працює; документ, що посвідчує особу – довідка персональних даних з АІТС «Оберіг», 07.12.2025 року о 14 год. 30 хв. громадянину ОСОБА_1 , 1978 року народження, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було запропоновано отримати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду №5713161 від 07.12.2025 року, для визначення придатності до військової служби. Від отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду №5713161 від 07.12.2025 року та від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, громадянин ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився, про що складено Акт відмови від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії. Таким чином, порушуючи вимоги абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчиняє адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з протоколом, факт вчиненого правопорушення підтвердили свідки – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Також у протоколі зазначено про те, що громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі), та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 15.12.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , кабінет №8.

У наступних графах протоколу, після викладеного вище, зазначено дату – «07.12.2025 року» та символ «позначка» (графа «підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності»).

Крім того, у відповідній графі протоколу «Від пояснення та/або підписання протоколу відмовився у присутності свідків» містяться відповідні підписи.

У наступній графі протоколу «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено «відмовився надавати пояснення в присутності свідків. 07.12.2025», а також міститься підпис особи, яка склала протокол.

У вказаному протоколі зазначено про те, що до нього додається направлення для проходження військово-лікарської комісії та довідка персональних даних.

У відповідній графі протоколу «Другий примірник протоколу отримав» міститься символ «позначка».

Крім того, у графі протоколу «Від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків» містяться відповідні підписи.

У свою чергу, тимчасово виконуючим обов`язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 15.12.2025 року було винесено постанову № 1667 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з якої вбачається те, що згідно з протоколом № 1667 від 07.12.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та доданими до нього матеріалами, громадянину ОСОБА_1 було запропоновано отримати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від проходження призову на військову службу під час мобілізації шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби його було ознайомлено. Проте від отримання зазначеного направлення та проходження військово-лікарської комісії він відмовився у присутності свідків, про що складено відповідний акт. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про діючий висновок щодо придатності зазначеного громадянина до військової служби відсутні. Від надання пояснень особа, як притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась. Будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на розгляд справи не з`явилась. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність такої особи не є обов`язковою, тому розгляд даної справи проведено за її відсутності.

Також у постанові, серед іншого, зазначено про те, що громадянин ОСОБА_1 , відмовившись від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії, фактично ухиляється від визначення ступеня своєї видатності до військової служби, що, у свою чергу, є ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації та грубим порушенням вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ. Таким чином, своїми діяннями (бездіяльністю) він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне авопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, вказаною постановою на нього накладено штраф у сумі 25500 грн.

На копії оскаржуваної постанови міститься напис «Надіслано поштою вих. 14686».

Крім того, у матеріалах справи міститься копія військово-облікового документа, роздрукованого із мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», сформованого 28.12.2025 року, з якої вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекрут, номер в реєстрі Оберіг – 100520251458450706020, ВОС 999, потребує проходження базової загальновійськової підготовки.

У відповідній графі вказаного документа «Причина звернення до Нацполіції» міститься відмітка «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», у графі «Дата звернення» зазначено – «09.12.2025».

У графах «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» містяться прочерки.

Також на цьому ж документі міститься відмітка про порушення правил військового обліку, а датою уточнення даних зазначено – 14.12.2025 року.

Зазначений документ дійсний до 28.12.2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд, зважаючи на обов`язок доказування відповідачем у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідно до норми ч. 2 ст. 77 КАС України, та зважаючи на встановлення вказаною нормою презумпції вини відповідача, вважає, що презумпція вини не є абсолютною, оскільки не звільняє суд від обов`язку ухвалити справедливе та правосудне рішення, встановивши обставини справи.

Суд також виходить з норми ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів посадовою особою, яка оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 року (далі - Порядок).

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан, який неодноразово був продожений і діє на даний час.

Відповідно до п. 19 Порядку, призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За правилами ст. 7, 245 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Разом з тим, згідно із ч. 5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Як вбачається з ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі - вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд визнає неспроможними доводи представника позивача, які містяться у позовній заяві, щодо того, що, ОСОБА_1 своєчасно уточнив та оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується доданим до позову роздрукованим військово-обліковим документом із «Резерв+», який був сформований позивачем в ПДФ форматі у додатку «Резерв+». З моменту уточнення позивачем своїх військово-облікових даних, він не отримував від відповідача жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не був оголошений у розшук. З боку позивача не було вчинено жодного правопорушення щодо військового обліку.

Вказане вище спростовується вищеописаними матеріалами справи, зокрема, копією військово-облікового документа, роздрукованого із мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», сформованого 28.12.2025 року, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, у відповідній графі вказаного документа «Причина звернення до Нацполіції» міститься відмітка «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», у графі «Дата звернення» зазначено – «09.12.2025», у графах «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» містяться прочерки. Також на цьому ж документі міститься відмітка про порушення правил військового обліку, а датою уточнення даних зазначено – 14.12.2025 року, що свідчить про те, що позивачем було уточнено дані після його відмови отримати повістку та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього – 07.12.2025 року, а також – у переддень винесення відносно нього оскаржуваної постанови – 15.12.2025 року, що не може вказувати на вчасне оновлення даних. Тим паче, що на наданій копії військово-облікового документа позивача, роздрукованого із мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», відсутня відповідна відмітка про те, що дані уточнено вчасно.

Щодо вказаного представником позивача того, що з моменту уточнення позивачем своїх військово-облікових даних, він не отримував від відповідача жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд наголошує на тому, що повістка на ім`я позивача датована 07.12.2025 року, позивач відмовився її отримати, про що складено відповідний акт, дані позивачем було уточнено 14.12.2025 року, постанову винесено – 15.12.2025 року, тому з моменту уточнення позивачем своїх військово-облікових даних – 14.12.2025 року до розгляду справи про адміністративне правопорушення – 15.12.2025 року, він не мав отримувати ніяких повісток.

Крім того, не заслуговують на увагу суду доводи представника позивача щодо того, що 07.12.2025 року ОСОБА_1 був безпідставно та незаконно затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та співробітниками поліції, які його доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстави для затримання та доставки до ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , станом на 07.12.2025 року, не перебував у розшуку, вчасно оновив свої військово-облікові дані, за місцем свого проживання, як ВПО у місті Житомирі, не отримував жодної повістки чи направлення на проходження ВЛК, не переховувався від ТЦК та СП, від поліції. Факт того, що затримання та доставка позивача відбулася незаконно та проти його волі підтверджується доданим до позову відео.

Вказане спростовується описаними вище матеріалами справи.

Щодо відеозапису, на який посилається представник позивача, то він відсутній у матеріалах справи, більше того, про його наявність не зазначено ні у «Додатках» до адміністративного позову, ні у внутрішньому описі судової справи.

Не витримує критики й зазначене представником позивача те, що постанова про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.12.2025 року № 1667 відносно ОСОБА_1 є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав: оскаржувана постанова була прийнята у відсутність ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та справи про адміністративне правопорушення, тому не зміг скористуватися правовою допомогою, право на яку гарантоване Конституцією України; ІНФОРМАЦІЯ_9 не направив ОСОБА_1 повістку про його виклик на 15.12.2025 року для розгляду протоколу № 1667 від 07.12.2025 року та прийнятті оскаржуваної постанови № 1667 від 15.12.2025 року; Акт про нібито відмову від отримання ОСОБА_1 протоколу № 1667 від 07.12.2025 року не складався, з огляду на наступне.

Оскаржувана постанова була винесена у відсутність ОСОБА_1 , який, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, на розгляд справи не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність такої особи не є обов`язковою, тому розгляд вказаної справи проведено за її відсутності.

Згідно з описаним вище протоколом про адміністративне правопорушення, позивачу було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі – право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Крім того, вказаним протоколом ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що не потребує ще й направлення повістки на 15.12.2025 року.

Від отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків, що не може свідчити про його неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення чи обмеження його законних прав.

Як вказала представник позивача, акт про нібито відмову від отримання ОСОБА_1 протоколу № 1667 від 07.12.2025 року не складався.

З приводу зазначеного слід вказати про те, що, окремий акт про відмову від отримання протоколу про адміністративне правопорушення складати не обов`язково, але така відмова має бути зафіксована, що і було зроблено у наданому протоколі, описаному вище.

Слід зазначити й про те, що представник позивача не зробила посилань на обставини та не надала жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з чого можна було би зробити висновок про те, що постанову по справі про адміністративне правопорушення було винесено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які мали би спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду вказаної справи, надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Щодо інших доводів представника позивача суд, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України, застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, зокрема, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги представника позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 72, п. 1 ч. 1 ст. 20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 258, 268, 277, 279, 280, 283 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов залишити без задоволення.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 від 15.12.2025 року, якою на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 25500 грн., залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; місце проживання (як внутрішньо переміщена особа): АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: