Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №340/2970/25
Суддя: Малиш Н.І.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2970/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/2970/25 за позовом першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – позивача – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
06.05.2025 Перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, звернувся до суду з позовом до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (ЄДРПОУ 02228747, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення, а саме Поселення трипільської культури (ІІ ст. до н.е.) в селі Федорівка (урочище Куца Балка), охоронний номер 514-Кр;
- зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (ЄДРПОУ 02228747, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення, а саме Поселення трипільської культури (ІІІ ст. до н.е.) в селі Федорівка (урочище Куца Балка), охоронний номер 514-Kр.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Новоукраїнською окружною прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України ''Про прокуратуру'' вивчено інформацію Державного земельного кадастру щодо внесення відомостей про межі і режими використання пам`ятки археології “Поселення трипільської культури”, яке розташоване в с. Федорівка, урочище Куца Балка та встановлено, що такі відомості відповідно до статті 141 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, пункту 5.14 розділу V Порядку обліку об`єктів культурної спадщини не вносилися, а облікова документація на вказану пам`ятку не виготовлена. З огляду на інформацію Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА, викладеної в листі №30-86250-31714-00001 від 09.04.2025 Тишківська сільська рада не зверталася за складенням на об`єкти культурної спадщини відповідної облікової. Вказане нівелює виконання сільською радою обов`язків та повноважень, визначених цим Законом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено.
На вказане рішення суду відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. Так за позицією скаржника замовником науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини не може виступати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, оскільки він не наділений законами повноваженнями органу державної влади у галузі земельних відносин, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Також судом не враховано, що Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації вжито відповідних заходів, спрямованих на реалізацію норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення Поселення трипільської культури (ІІІ ст. до н.е.) в с. Федорівка (Тишківська сільська територіальна громада) (охоронний номер 514-Кр) до Державного земельного кадастру. Скаржник також не погоджується з висновком суду щодо того, що вимоги Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 1.03.2013 №158 стосуються новиявлених об`єктів культурної спадщини і не застосовуються до пам`яток археології, оскільки цей Порядок №158 має широке коло застосування і не обмежується правовим регулюванням виключно нововиявлених об`єктів культурної спадщини, і його дія розповсюджується, в тому числі, і на пам`ятки археології місцевого значення. Крім того, за позицією відповідача обов`язок забезпечення розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж пам`ятки археології місцевого значення (охоронний номер 514-Кр) (Тишківська сільська територіальна громада) покладається на виконавчий комітет Тишківської сільської ради та її виконавчий орган - відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Окрім того, скаржник зазначає, що прокурором в позові не було обґрунтовано які саме дії має вжити відповідач для виконання задоволених позовних вимог.
Прокурором та Міністерством культури та стратегічних комунікацій України подані відзиви на апеляційну скаргу в яких просять відмовити у її задоволенні. У відзивах зазначено про те, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено обґрунтоване рішення.
Відповідачем подано суду апеляційної інстанції відповідь на відзив Міністерства в якій вказав, що міркування викладені у відзиві є необґрунтованими та не можуть довести наявність протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що листом Департаменту від 26 липня 2023 року № 29-01-17/855/0.29 до Міністерства культури та інформаційної політики України був спрямований перелік об`єктів культурної спадщини (археологія) Кіровоградської області, що були взяті на державний облік до набуття чинності Закону України “Про охорону культурної спадщини”, який в тому числі містив і зазначений об`єкт археології для занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
04 вересня 2023 року наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №467 “Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України” пам`ятку археології місцевого значення Поселення трипільської культури (ІІІ ст. до н.е.) в с. Федорівка (Тишківська сільська територіальна громада) (п.14 Переліку, що є додатком до наказу) занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під охоронним номером 514-Кр (т.1 а.с.33-34, 35-40).
Пунктами 2 та 3 вказаного Наказу №467 встановлено, що межі і режими використання територій пам`яток, зазначених в додатку, не визначені в установленому порядку до 25 травня 2022 року, встановлюються відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Режими використання пам`яток, зазначених в додатку, не визначені в установленому порядку до 25 травня 2022 року, встановлюються відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Відповідно до пункту 4 Наказу №467 встановлено обов`язки Кіровоградської обласної військової адміністрації, серед яких:
1) поінформувати власників об`єктів культурної спадщини або уповноважені ними органи про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
2) протягом 2023-2024 років, але не пізніше 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану в Україні, забезпечити приведення облікової документації на пам`ятки, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у відповідність до цього наказу та формування облікових справ на пам`ятки культурної спадщини у паперовій та електронній формах;
3) забезпечити:
а) розробку та затвердження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території пам`яток;
б) розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини, зазначених в додатку, межі яких не визначені у встановленому порядку до 25 травня 2022 року;
в) подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру (т.1 а.с.33-34).
Наявність належним чином оформленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини та відповідних відомостей щодо обмежень використання земель у Державному земельному кадастрі сприятиме забезпеченню охорони пам`яток археології, зокрема курганів, які мають вагоме значення для забезпечення соціально-економічного розвитку та згуртованості громад, при цьому найбільш вразливі до зовнішніх деструктивних впливів (знищення, розорювання тощо), що негативно позначається на збереженні культурної спадщини українців.
Опрацюванням даних Державного земельного кадастру виявлено відсутність сформованої, в установленому законом порядку, під вказаною пам`яткою археології відповідної земельної ділянки історико-культурного призначення.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом №10-11-0.2-1372/2-25 від 10.04.2025 повідомило, що відповідно до даних Державного земельного кадастру заяви про внесення відомостей про межі і режими використання пам`ятки археології “Поселення трипільської культури”, яке розташоване в с. Федорівка, урочище Куца Балка не надходили (т.1 а.с.44).
Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (лист №30-86250-31714-00001 від 09.04.2025) складання на об`єкти культурної спадщини відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції. Облікова документація на запитуваний об`єкт археологічної спадщини до Департаменту культури і туризму Кіровоградської ОДА не надходила (т.1 а.с.49-50).
На запит окружної прокуратури Тишківська сільська рада повідомила, що технічна документація із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки археології “Поселення Трипільської культури” відсутня (т.1 а.с.71).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що за приписами діючого законодавства саме на відповідача - Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації покладається обов`язок щодо виготовлення документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки археології та внесення їх до Державного земельного кадастру, а зволікання уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації стосовно розробки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій вказаних курганів, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як об`єкти культурної спадщини місцевого значення, а також відсутність обмежень у використанні земель на яких вони розміщені у Державному земельному кадастрі, створює передумови зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою на якій розташовані кургани, ризики їх пошкодження або знищення, що може призвести до негативних наслідків та завдати шкоди інтересам держави.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з тим, що відповідач не вжив заходів з організації проведення робіт з внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 54-1 Земельного кодексу України з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Згідно ст. 1 Закону України “Про охорону археологічної спадщини” пам`ятка археології (далі - археологічна пам`ятка) - археологічний об`єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Кургани (курганні групи) є пам`ятками культурної спадщини відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Закону України “Про охорону археологічної спадщини”.
Охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” - Закон №1805-ІІІ, являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
За приписами тієї ж статті, об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
У свою чергу, пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Частиною 2 статті 2 Закону №1805-ІІІ передбачено, що кургани за видами культурної спадщини відносяться до археологічних об`єктів культурної спадщини.
Відповідно до статті 3 Закону № 1805-III, державне управління у сфері охорони
культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить:
1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини;
2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього;
3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць;
4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони);
4-1) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історико-культурного заповідника місцевого значення, його зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж історико-культурного заповідника місцевого значення, його зон охорони);
5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення;
6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;
7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження;
8) організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини;
9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони;
11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;
12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;
13) надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології);
14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;
15) надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт;
16) погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління;
17) укладення охоронних договорів на пам`ятки;
18) управління в порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного чи місцевого значення;
19) подання пропозиції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;
20) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону;
21) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій;
22) інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території.
23) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про культурну спадщину” пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.
Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.
Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.
Відповідно до приписів статті 24 Закону №1805-ІІІ, власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Режими використання пам`ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Цією статтею визначено, що рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам`ятки щодо пам`яток місцевого значення приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Відомості про режими використання пам`ятки вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Одним з видів науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є: науково-проектна (науково-дослідна) документація з визначення меж і режимів використання території пам`ятки (ч. 1 ст. 33-4 Закону №1805-ІІІ).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 33-4 Закону №1805-ІІІ, замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам`ятка, власник пам`ятки чи уповноважені ним особи - щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам`ятки (частини пам`ятки), меж і режимів використання території пам`ятки, зон охорони пам`ятки.
Не є спірним, що Поселення трипільської культури, ІІІ тис. до н.е., розташоване в с. Федорівка, урочище Куца Балка, було занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.09.2023 № 467 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, з охоронним номером № 514-Кр (пункт 14 Переліку, що є додатком до зазначеного наказу).
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 зазначеного наказу Кіровоградській обласній військовій адміністрації необхідно забезпечити: а) розробку та затвердження науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території пам`яток; б) розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини, зазначених в додатку, межі яких не визначені у встановленому порядку до 25 травня 2022 року; в) подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Відсутність встановлених меж земельної ділянки, на якій розміщена пам`ятка археології місцевого значення та обмежень у землекористуванні створює ризик її руйнування або знищення.
Згідно з пунктом 5.14 розділу V Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 р. № 158 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 р. № 158), після занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру і набуття ним статусу пам`ятки, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам`ятка, власник пам`ятки чи уповноважені ним органи (особи) забезпечують розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки, що є складовою облікової документації на пам`ятку і вноситься після її затвердження до складу облікової справи.
Таким чином, оскільки власником зазначеного пам`ятнику є держава в особі Кіровоградської ОДА, доводи скаржника про те, що він не є тією особо, що вживає всіх заходів спрямованих на реалізацію норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення Поселення трипільської культури (ІІІ ст. до н.е.) в с. Федорівка (Тишківська сільська територіальна громада) (охоронний номер 514-Кр) до Державного земельного кадастру, є помилковими.
Стосовно доводів скаржника про не встановлення строку виготовлення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки.
Так позивач звертаючись до суду не зазначав про порушення відповідачем строків щодо вчинення певних дій.
Спір у справі точиться щодо невчинення відповідачем необхідних дій з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення Поселення трипільської культури (ІІІ ст. до н.е.) в с. Федорівка (Тишківська сільська територіальна громада) (охоронний номер 514-Кр) до Державного земельного кадастру.
Відповідно до наведених у рішенні суду першої інстанції мотивів, під час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо виготовлення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки. Такі висновки суду відповідачем не спростовано.
На запити окружної прокуратури відповідачам не надано обґрунтованих пояснень щодо причин невиконання наказу Міністерства культури та інформаційної політики України №467 від 04 вересня 2023 року “Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України” та невжиття заходів з організації проведення робіт з внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення, а саме Поселення трипільської культури (ІІ ст. до н.е.) в селі Федорівка (урочище Куца Балка), охоронний номер 514-Кр.
Водночас, відсутність встановлених меж земельної ділянки, на якій розміщена пам`ятка археології, та обмежень у землекористуванні є передумовою її руйнування та знищення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів з організації проведення робіт з внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам`ятки археології місцевого значення.
Доводи апеляційної скарги вищезазначеного не спростовують.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в адміністративній справі №340/2970/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua