Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/19062/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19062/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р. (суддя Врона О.В) в адміністративній справі №160/19062/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» до Волинської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/000064 від 05 лютого 2025 р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000021/1 від 05 лютого 2025 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025р., ухваленим за результатом розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ТОВ «АЛЬБАКОР» задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Волинська митниця просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою у позові ТОВ «АЛЬБАКОР» відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що надані позивачем для митного оформлення товару документи, не дають змогу підтвердити вартість товару за ціною контракту.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

12 квітня 2017 р. між ТОВ «АЛЬБАКОР» (Покупець) і Grontvedt Pelagic AS (Продавець) було укладено контракт №104А/2017G, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти у власність від Продавця заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. Відповідно до п.1.2. контракту умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії

товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами, шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту. За умовами пунктів 5.1, 5.3, 5.4 контракту ціни на товари визначаються у доларах Сполучених Штатів Америки (USD) або в Євро і зазначаються в інвойсах на кожну партію товару. Вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інктермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори у країні Продавця. Платежі за товари здійснюються у доларах США або в Євро. Витрати пов`язані з комісіями банків кореспондентів, при перерахуванні коштів за товар сплачує Покупець. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Продавцем у інвойсі чи в даному контракті, або в формі акредитиву.

Позивачем на митну територію України був ввезений вантаж – морожена мойва ціла, 45-55 шт/кг. Згідно інвойсу постачальника від 29.01.2025 № 1001046 товар постачався за ціною 0,62 доларів США за кг товару на умовах DPU Клайпеда, Литва.

З метою митного оформлення товару 04 лютого 2025 р. позивачем було подано митну декларацію та заявлена митна вартість за основним методом - ціною контракту.

На підтвердження митної вартості товарів були надані: сертифікат якості № 1001046 від 29.01.2025; інвойс від 29.01.2025 № 1001046; CMR від 01.02.2025; сертифікат про походження товару № NO-25-165966 від 29.01.2025; інвойс №VPO22845 від 01.02.2025; рахунок № 324 від 01.02.2025; довідка про транспортні витрати № 91 від 01.02.2025; Контракт № 104А/2017G від 12.04.2017 з додатковими угодами від 01.08.2024, 21.11.2024; договір про міжнародні перевезення № 28/01/2020 від 28.01.2020; заявка на перевезення від 31.01.2025.

На вимогу митниці позивачем додатково було надано: лист з поясненнями № 222 від 05.02.2025; лист про відсутність страхування № 666 від 26.06.2024; лист від 04.02.2025 про розшифрування оплати; митна декларація країни відправлення № 25LTLU900003F9F3A0 від 01.02.2025; прайс лист від 25.01.2025; платіжна інструкція в іноземній валюті № 2812520 від 28.01.2025; проформа-інвойс № 101665 від 27.01.2025.

05 лютого 2025 р. Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/000064 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000021/1.

Зазначене рішення та картка відмови були оскарженні ТОВ «АЛЬБАКОР» в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем митному органу документи, підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого ним до митного оформлення товару за ціною контракту.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В рішенні про коригування митної вартості товару вказано: 1) в інвойсі від 29.01.2025 №1001046 передбачена передоплата за товар. Банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передплати не надано; 2) декларантом для підтвердження витрат на транспортування товару надано договір про міжнародні перевезення від 28.01.2020 № 28/01/2020, рахунок на оплату від 01.02.2025 № 324, довідку про транспортні витрати від 01.02.2025 № 91, заявку на перевезення від 31.01.2025. В документах відсутні відомості щодо вартості навантаження товару на транспортний засіб зі складу в Клайпеді; 3) вартість оплати за товар згідно банківського платіжного документу від 28.01.2025 №2812520 здійснена в сумі 53 142,4, що суперечить вартості товару, зазначеній в інвойсі від 29.01.2025 №1001046. Також, в призначенні платежу вказані рахунки-проформи №101667, 101666, 101665, які не подано до митного оформлення.

З цього приводу слід зазначити наступне

Передплата за товар підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією №2812520 від 28.01.2025 на загальну суму 53 142,40 доларів США. Дана сума є оплатою одразу за декількома інвойсами. Щодо транспортних витрат, то вартість вантажно-розвантажувальних робіт зазначена в інвойсі/рахунку № VPO22845 від 01.02.2025.

Крім того, відповідач при здійсненні коригування вартості заявленого позивачем товару використав наявну в нього інформацію за митною декларацією від 03.04.2024 №UA205050/2024/014134.

Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 р. у справі №160/4944/19 зазначив, що за сталою практикою касаційного суду рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland)", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Волинською митницею не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем товару на підставі іншої митної декларації.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки надані позивачем митному органу документи, підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого ним до митного оформлення товару за ціною контракту, то наявні підстави для визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/000064 від 05 лютого 2025 р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000021/1 від 05 лютого 2025 р.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/19062/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий