Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/14389/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №160/14389/25

Суддя: Шлай А.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14389/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. (суддя Сліпець Н.Є) в адміністративній справі №160/14389/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750031765 від 21 березня 2025 р. про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та призначити пенсію на пільгових умовах з 14 березня 2025 р.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що 14 березня 2025 р. позивач звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Станом на день звернення йому виповнилося повних 55 років, його страховий стаж складав 35 років 11 місяців 22 дні, із необхідних 30 років, а пільговий стаж за Списком №2 - 15 років 1 місяць 11 днів, із необхідних 12 років 6 місяців, що підтверджується записами його трудової книжки серії НОМЕР_1 . Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії було відмовлено з підстави відсутності пільгового стажу та недостатності загального стажу роботи у зв`язку із не зарахуванням періодів навчання, військової служби та роботи з огляду на недоліки в поданих ним документах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750031765 від 21 березня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із урахуванням висновків суду, зарахувавши до його страхового (пільгового) стажу періоди:

- навчання з 15 липня 1987 р. по 03 липня 1988 р. та з 23 серпня 1989 р. по 23 червня 1993 р.;

- військової служби з 04 липня 1988 р. по 22 серпня 1989 р.;

- трудової діяльності з 15 липня 1993 р. по 15 вересня 2008 р. відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15 липня 1993 р. та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 14 березня 2025 р.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії його загальний страховий стаж складав 29 років 10 місяців 16 днів, пільговий стаж - відсутній. До пільгового стажу не зараховано навчання в період з 01 вересня 1987 р. по 23 червня 1993 р. з підстави розбіжності у написанні прізвища в дипломі НОМЕР_2 як " ОСОБА_2 " в прізвищі паспорту як " ОСОБА_3 ". Крім того, цей період перетинається із військовою службою. Крім того, надана позивачем довідка №05-326 від 17 січня 2011 р., яка підписана ліквідатором підприємства, яке станом на дату звернення за призначенням пенсії ліквідовано. Довідка №23 від 26 травня 2011 р. не відповідає додатку 5 постанови КМУ №637. Обчислення страхового стажу є повноваженнями органів Пенсійного фонду, які реалізовуються виключно в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, тому суд першої інстанції оскарженим рішенням втрутився у повноваження відповідача.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

14 березня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750031765 від 21 березня 2025 р. у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено із посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу, до якого не було зараховано навчання в період з 01 вересня 1987 р. по 23 червня 1993р. згідно диплому НОМЕР_2 від 06 січня 1994 р., оскільки вказане в ньому прізвище не відповідає паспортним даним, а також даний період перетинається з військовою службою. Також в рішенні вказано, що довідка №05-326 від 17 січня 2011 р. видана ліквідатором та станом на дату звернення за призначенням пенсії підприємство ліквідоване, а довідка №23 від 26 травня 2011 р. не відповідає додатку 5 постанови КМУ №637.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, оскільки спірні періоди навчання, військової служби та роботи позивача підлягають зарахуванню до його страхового та пільгового стажу по Списку №2, враховуючи їх підтвердження записами трудової книжки та довідками.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційних скарг, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Копією наявної в матеріалах справи трудової книжки Серії НОМЕР_1 (а.с.22- 30) підтверджується, що ОСОБА_1 :

- в період з 15 липня 1993 р. по 31 січня 1996 р. працював у Будівельному управлінні №1 Будівельно-монтажного тресту «Дніпрохімбуд» на посаді «майстер», а з 01 листопада 1993 р. на посаді «виконавець робіт»;

- в період з 01 лютого 1996 р. працював у Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні №104 ВАТ «Дніпростальконструкція» на посаді «майстер будівельної ділянки», а з 01 вересня 1997 р. до 09 червня 2008 р. на посаді «виконавець робіт будівельної ділянки»;

- в період з 01 липня 2008 р. по 15 вересня 2008 р. працював у ТОВ «Рубікон-Моноліт» на посаді «прораб».

Також, матеріали справи містять копії довідок ВАТ «Дніпрохімбуд» №23 від 26 травня 2011 р. та №4 від 27 березня 2025 р., згідно яких ОСОБА_1 у період з 15 липня 1993 р. по 31 жовтня 1993 р. працював у Будівельному управлінні №1 Будівельно-монтажного тресту «Дніпрохімбуд» на посаді «майстер», у період з 01 листопада 1993 р. по 31 січня 1996 р. працював у Будівельному управлінні №1 Будівельно-монтажного тресту «Дніпрохімбуд» на посаді «виконавець робіт». У вказаних довідка вказано, що дані посади передбачені Списком №2. (а.с. 33,34).

Щодо доводів скаржника/відповідача про те, що довідка №23 від 26 травня 2011 р. не відповідає додатку 5 постанови КМУ №637 по формі, колегія суддів зазначає, що дана обставина є формальною та не може впливати на зарахування зазначених в ній періодів до стажу роботи. Довідка №4 від 27 березня 2025 р. дублює записи довідки №23 від 26 травня 2011 р. та складена за формою додатку 5 постанови КМУ №637.

Також, в матеріалах справи наявна копія довідки Дочірнього Дніпродзержинського спеціалізованого управління «Стальконструкція» Відкритого акціонерного товариства «Дніпростальконструкція» №05-326 від 17 січня 2011 р., яка підтверджує, що ОСОБА_1 у період з 01 лютого 1996 р. по 31 серпня 1997 р. працював на посаді «майстер будівельних і монтажних робіт», а у період з 01 вересня 1997 р. по 09 червня 2008 р. - на посаді «виконавець робіт». У довідці вказано, що дані посади передбачені Списком №2 (а.с. 36).

Доводи апеляційної скарги про видачу довідки ліквідатором колегія суддів вважає неспроможними, оскільки згідно положень частини 2 статті 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинний на день видачі зазначеної довідки, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника. Аналогічна норма міститься і в Кодексі України з процедур банкрутства (ч. 2 ст. 10).

Отже, до пільгового стажу позивача за Списком №2 підлягають зарахуванню періоди його роботи з 15 липня 1993 р. по 31 січня 1996 р., з 01 лютого 1996 р. по 09 червня 2008 р., з 01 липня 2008 р. по 15 вересня 2008 р.

Щодо періоду навчання позивача.

Згідно пункту "д" статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" визначено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Копією наявної в матеріалах справи трудової книжки Серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 :

- в період з 15 липня 1987 р. по 03 липня 1988 р. навчався в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті;

- в період з 04 липня 1988 р. по 22 серпня 1989 р. перебував на службі в армії;

- в період з 23 серпня 1989 р. по 23 червня 1993 р. навчався в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті;

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування позивачу періоду навчання з підстав зазначення в дипломі прізвища " ОСОБА_2 ", що не відповідає прізвищу " ОСОБА_3 ", вказаному у паспорті, то наявною в матеріалах справи архівною довідкою "Українського державного університету науки і технологій" №100/01.1-33/12 від 02 квітня 2025 р. підтверджено, що саме ОСОБА_4 була присвоєна кваліфікація інженера - будівельника та видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 06 січня 1994 р.

Отже, даний період має бути зарахований позивачу до загального страхового стажу, а також до пільгового стажу за Списком №2, оскільки після закінчення навчання 23 червня 1993 р. позивач вже 15 липня 1993 р. був працевлаштований за спеціальністю (запис №1 трудової книжки Серії НОМЕР_1 ), тобто в строк, менший ніж три місяці, як передбачено частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту".

Щодо зарахування до пільгового та страхового стажу позивача періоду військової служби.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Тобто, період проходження позивачем військової служби з 04 липня 1988 р. по 22 серпня 1989 р., який перетинався із його навчанням за спеціальністю, повинен бути зарахований йому до загального страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2.

Водночас, суд першої інстанції одночасно зобов`язав відповідача і повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, і призначити пенсію. Однак, мотивувальна частина рішення суду не містить розрахунку ані загального, ані спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів вважає достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням спірних періодів роботи позивача та прийняти відповідне рішення.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з підстав, передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/14389/25 - скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/14389/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 березня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua