Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №160/9887/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м.Дніпросправа № 160/9887/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/9887/25 (суддя Ремез К.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне промислове підприємство «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 14.01.2025 №0022510415 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 31 983,54 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати протиправним та скасувати оскаржене позивачем рішення відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував та не надав оцінки обставинам, які мають суттєве значення для вирішення спору, а саме - чи була військова агресія російської федерації та руйнація Каховської ГЕС обставинами непереборної сили, якщо так, то протягом якого періоду часу існували форс-мажорні обставини та чи слугувало це істотним чинником, що призвів до порушення позивачем податкових зобов`язань. На момент прийняття відповідачем оскарженого повідомлення- рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022р. у справі №160/9281/20.

Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій контролюючий орган мав прийняти протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки. Однак, таке рішення прийняте через місяць, тобто 14 січня 2025 року.

За позицією позивача контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки на противагу правових висновків Верховного Суду не встановив чи дійсно платник податків допустив порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання, не з`ясував причини та об`єктивні обставини недотримання цих строків передбачених ПК України, у разі виявлення цих порушень, якщо взагалі ці обставини настали.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку відповідача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Звертає увагу, що ГУ ДПС прийнято рішення від 09.08.2023 року №52984/6/04-36-04-04-12, з урахуванням попереднього рішення від 14.07.2023 року №49042/6/04-36-04-12, щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Позивачем не надано до матеріалів справи Сертифікату Торгово-промислової палати України, яким би було засвідчено настання форс-мажорних обставин для позивача.

Податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 року №0022510415 прийнято ГУ ДПС в межах строків визначених ПК України, а саме: на 13-й робочий день від дня вручення акта перевірки платнику податків. За наслідками проведеної перевірки до ДПП «КПВП» оскарженим податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафну санкцію на підставі і в розмірі передбаченими пунктом 124.1 статті 124 ПК України. У зв`язку з зазначеним, у податкового органа не було підстав для визначення/доказування наявності вини, умислу і повторності в діяннях позивача.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ДПП “Кривбаспромводопостачання” (код ЄДРПОУ 00191017) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька Північна ДПІ.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДПП “Кривбаспромводопостачання” за КВЕД є: 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ПК України у порядку визначеному пункту 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ДПП “Кривбаспромводопостачання”.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.12.2024 №76060/04-36-04-15/00191017. Відповідно до висновків акту, встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 гл.2 розд. ІІ та пп. 203.2 ст.203 ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 319 835,30 грн, у тому числі порушення строку сплати менше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 0 грн., більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 319 835,30 грн.

14.01.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту від 12.12.2024 №76060/04-36-04-15/00191017 та встановлених порушень винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми “Ш” № 0022510415, яким до ДПП “Кривбаспромводопостачання” за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та на підставі п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України та на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 31 983,54 грн.

27.01.2025 позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 № 0022510415.

Рішенням ДПС України 27.03.2025 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.01.2025 № 0022510415 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що позивач допустив порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість і контролюючий орган правильно розрахував суму штрафних санкцій, а отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та законним, і підстави для його скасування відсутні.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки – п.75.1 ст.75 ПК України.

Відповідно до вимог п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Отже, нормами ПК України визначено процедуру, що передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом трьох робочих днів, направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Як встановив суд, акт камеральної перевірки від 12.12.2024 № 76060/04-36-04-15/00191017 надіслано позивачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено 26.12.2024, про що свідчить відповідна відмітка.

Адреса: пр. Миру, буд. 15А, м. Кривий Ріг, 50069 є податковою адресою позивача, що не заперечується останнім.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Оскільки, акт №76060/04-36-04-15/00191017 отримано позивачем 26.12.2024, спірне податкове повідомлення-рішення № 0022510415 прийнято в межах строків, визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

Позивач має обов`язок сплачувати узгоджені грошові зобов`язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.

Так, пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України, діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, за позицією Верховного Суду, відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі №160/17160/21).

Спірним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України за якою, притягнення останнього до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення вини з урахуванням вищенаведених правових висновків.

Отже, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи, і позивачем не спростований.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач не заперечує сам факт допущеного порушення вимог ПК України в частині недотримання граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ, також не заперечує кількість днів порушення строків сплати зазначених зобов`язань та не оскаржує розмір штрафних санкцій. Разом з цим, позивач вважає, що штрафні санкції до підприємства застосовані неправомірно обґрунтовуючи це, зокрема: 1) порушення податкового зобов`язання сталося внаслідок об`єктивних та непереборних обставин, які виникли внаслідок агресивних військових дій російської федерації; 2) на момент прийняття ГУ ДПС спірного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена в ньому та акті перевірки не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що позивачем подавалася до ГУ ДПС заява від 28.06.2023 року №04/720 (вх. 64882/6 від 28.06.2023) щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225.

За результатами розгляду заяви, ГУ ДПС прийнято рішення від 09.08.2023 року №52984/6/04-36-04-04-12, з урахуванням попереднього рішення від 14.07.2023 року №49042/6/04-36-04-12, щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Позивач цих обставин не спростовує.

Частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Позивачем не надано до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України, яким би було засвідчено настання форс-мажорних обставин для позивача.

Щодо другого аргументу скаржника, слід звернути увагу на те, що предметом спору у адміністративній справі №160/9281/20 була заборгованість, яка відображена в інтегрованій картці ДПП «КПВП» за платежем «Частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» (код класифікації доходів бюджету 21010100) в ІТС «Податковий блок».

Отже, облікові показники за цим видом платежу (ККДБ 21010100) не відображаються в ІКП за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Твердження позивача про наявний неузгоджений податковий борг на момент прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірному випадку позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% оскарженим податковим повідомленням-рішенням, і підстави для скасування такого рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду, колегія суддів не встановила підстав для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового у справі. Апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного промислового підприємства «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 160/9887/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак