Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №160/30172/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2026 року м.Дніпросправа № 160/30172/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 160/30172/24 (суддя Маковська О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-2) від 16.08.2024 № 047150028301 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 16.11.1999 по 08.11.2000 та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 20.08.1986 по 13.06.1988 та з 09.11.2000 по 31.03.2008 та призначити і виплачувати їй пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 09.08.2024.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, рішенням відповідача-2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з не зарахуванням періодів роботи до пільгового стажу, з підстав недоліків у заповненні уточнюючої довідки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.08.2024 №047150028301 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 02.11.2000 по 08.11.2000 та до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.08.1986 по 13.06.1988 та з 09.11.2000 по 31.03.2008 та повторно розглянути заяву від 09.08.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Із рішенням суду не погодився відповідач-2, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідач просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 не можуть бути зараховано період роботи позивача згідно архівної довідки №626035 від 08.08.2024 виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Позивач та відповідач-1 своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 09.08.2024 звернулась до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Рівненській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 16.08.2024 №047150028301 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

В рішенні зазначено, що вік заявника 55 років 10 місяців 20 днів. Страховий стаж особи становить 33 роки 11 місяців 25 днів. Пільговий стаж особи за Списком №2 відсутній. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до трьох років (16.11.1999), оскільки в свідоцтві про народження відсутній штемпель про видачу паспорта. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи згідно архівної довідки №626035 від 08.08.2024 виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Не погоджуючись з відмовою в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що станом на момент звернення до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивачу виповнилося 55 років, 10 місяців, 20 днів.

Натомість, як вбачається з оскарженого рішення, підставами для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 слугувало незарахування до страхового стажу роботи періоду догляду за дитиною та до пільгового стажу роботи згідно архівної довідки.

Щодо незарахування до страхового стажу роботи періоду догляду за дитиною з 16.11.1999 по 08.11.2000, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, тобто періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

У пункті 11 Порядку № 637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Пункт 11 вказаного Порядку № 637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).

Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, до 01.01.2004 до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв`язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір`ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 13.01.2000 серії НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що період догляду за дитиною з 16.11.1999 по 08.11.2000 повинен бути їй зараховано до страхового стажу.

Проте, з матеріалів справи (форма РС-право) вбачається, що період 12.08.1996 по 01.11.2000 зараховано позивачу до страхового стажу.

Враховуючи викладене, до страхового стажу підлягає зарахуванню період догляду за дитиною з 02.11.2000 по 08.11.2000.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи згідно архівної довідки з підстав її заповнення не за встановленою формою, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 – 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Так, відповідачем-2 в оскарженому рішенні не наведено жодних зауважень до відповідних записів у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (надалі – Наказ № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи.

На період роботи позивача з 20.08.1986 по 13.06.1988 діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, відповідно до яких правом на пільгову пенсію користуються лаборанти, зайняті на аналізі свинцових сплавів (пункт б розділу XXVII відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956).

На період роботи позивача з 09.11.2000 по 31.03.2008 діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, відповідно до яких правом на пільгову пенсію користуються маляри, зайняті на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки (підпункт 23200000-13450 пункту 23200000 розділу XXXIII відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162).

Відповідно до записів у трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач, зокрема:

- з 20.08.1986 по 13.06.1988 (1 рік 9 місяців 25 днів) – працювала на посаді лаборанта хімічного аналізу, 3 разряду на Криворізькому коксохімічному заводі (наразі ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»);

- з 09.11.2000 по 31.03.2008 (7 років 4 місяці 23 днів) – працювала на посаді РСЦ, маляр 5 разряду на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь» заводі (наразі ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»).

Також, зазначені періоди роботи позивача підтверджуються архівною довідкою №626035 від 08.08.2024, виданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 10).

Враховуючи наведене, спірні періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

З урахуванням викладеного, оскаржене рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 підлягало скасуванню, як протиправне.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обраним судом способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 02.11.2000 по 08.11.2000 та до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.08.1986 по 13.06.1988 та з 09.11.2000 по 31.03.2008 та повторно розглянути заяву від 09.08.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 160/30172/24 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак