Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №440/6029/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р. Справа № 440/6029/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 01.09.25 по справі № 440/6029/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок"

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" (далі по тексту – ТОВ «ПЗП "Світанок"», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту – Північно-Східне МУ Держпраці, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»».

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеного начальником Північно-Східного МУ Держпраці наказу № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»», яким позивачу припинено дію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки строком до 11.03.2025, оскільки у розумінні статті 21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі по тексту – Закон № 2694-XII), підставою для припинення дії такого дозволу може бути виключно настання нещасного випадку під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, у той час як у спірних правовідносинах мав місце нещасний випадок при виконанні робіт з мірним стаканом, при переливанні кислотного засобу для очищення в харчовій промисловості з каністри (працівник перелив невелику кількість рідини Охіn К 101 на правий кросівок), що не є тотожним.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/6029/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" (вул. Патріарха Мстислава, 52,Полтава,Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 05518753) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ( вул. Ю. Матвійчука, 119,м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»».

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод продтоварів "Світанок" за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці витрати зі сплати судового збору в сумі 2422.40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі №480/8455/24 та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ПЗП "Світанок".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а відтак, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, що в силу вимог статті 317 КАС України є підставою для скасування даного рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення.

Наполягав, що судом першої інстанції протиправно не враховано той факт, що потерпілий ОСОБА_1 виконував роботи саме з кислотним розчином для очищення в харчовій промисловості Oxin R 101, що підпадає під визначення робіт з підвищеною небезпекою.

Так, виконуючи роботу з мірним стаканом, при переливанні кислого засобу для очищення в харчовій промисловості Oxin K 101 з каністри, ОСОБА_1 перелив невелику кількість рідини Oxin K 101 собі на правий кросівок. Оскільки рідина Oxin K 101 потрапила на кросівок, а не на відкриту ділянку шкіри, ОСОБА_1 відразу біль не відчув. Через деякий час ОСОБА_1 , відчувши біль на правій стопі, підійшов до технолога ТОВ «Світанок» і до майстра цеху ТОВ «Світанок», які працювали на лінії розливу води «Полтавська Джерельна 1,5 газ» та показав їм ногу, при цьому не повідомив, що перелив рідину Oxin K 101 собі на праву стопу. Відповідно до довідки ЛКК № 15/52 від 24.09.2024 КП «1-А міська клінічна лікарня ПМР», виданої на запит Міжрегіонального управління діагноз: хімічний опік І-ІІ ступеню правої стопи.

З огляду на викладене, на підставі порушень, які зазначені в Акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 серпня 2024 року о 10 год 00 хв з громадянином ОСОБА_1 у ТОВ «Світанок», а саме, порушення вимог законодавства з питань охорони праці, відповідачем правомірно та обґрунтовано припинено дію дозволу № 207.20.53 від 11.03.2020.

Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Переконував, що для припинення дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки мають існувати наступні обставини: (1) факт нещасного випадку; (2) виконання потерпілим робіт підвищеної небезпеки під час настання нещасного випадку, на який видано відповідний дозвіл; (3) комісія має встановити, що причиною настання нещасного випадку є недодержання вимог законодавства про охорону праці, зокрема, під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Разом з цим, розділ 5 Акту спеціального розслідування від 18.03.2025, «5. Вид події та причини настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, шкідливі або небезпечні виробничі фактори», не містить жодної згадки ані про виконання ОСОБА_1 будь-яких робіт підвищеної небезпеки під час настання нещасного випадку, у тому числі й тих, на які видано ТОВ «Світанок» дозвіл № 207.20.53 від 11.03.2020, який було припинено оспорюваним наказом відповідача, ані будь-яких інших.

Також, на переконання позивача, важливою підставою для припинення дії дозволу є виконання потерпілим під час настання нещасного випадку саме робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл, про що чітко зазначено у статті 21 Закону № 2694-XII.

Так, припинений оскаржуваним Наказом Дозвіл № 207.20.53 від 11.03.2020 видано ТОВ «Світанок» на виконання наступних робіт підвищеної небезпеки: ремонт, технологічне обслуговування устатковання підвищеної небезпеки: Технологічне устатковання для харчової, переробної галузей промисловості, переробки пластмас, полімерних матеріалів.

Однак, у Акті спеціального розслідування відсутня будь-яка згадка про те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився під час виконання зазначених у дозволі № 207.20.53 від 11.03.2020 робіт, що є абсолютно логічним, оскільки переливання мийного засобу в жодному разі не належить ані до ремонту, ані до технологічного обслуговування устатковання підвищеної небезпеки. При здійсненні переливання мийного засобу з каністри до мірного стакану жодного технологічного устатковання не використовується, що доводить необґрунтованість та абсурдність спірного Наказу відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2024 до Міжрегіонального управління надійшло екстрене повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві від 1-ї міської клінічної лікарні Полтавської міської ради, відповідно до якого працівник ТОВ «Світанок» ОСОБА_1 , 28.08.2024 отримав травмування та направлений до 2ПМР хірургічного відділення.

Відповідно до екстреного повідомлення КП «2-а міська клінічна лікар ПМР» ОСОБА_1 встановлено діагноз: Хімічний опік І-ІІ ст. правої стопи (рідиною з вмістом соляної кислоти К-101) та госпіталізовано.

Зі слів потерпілого під час роботи на підприємстві, здійснював переливання рідини (кислоти К-101), мав необережність пролити її на праву нижню кінцівку.

Також, 29.08.2024 до Міжрегіонального управління надійшло повідомлення про нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) від 29.08.2024.

Наказом Міжрегіонального управління №606/ПНС від 02.09.2024 утворено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку. Відповідно до довідки ЛКК № 15/52 від 24.09.2024 КП «1-А міська клінічна лікарня ПМР», виданої на запит Міжрегіонального управління діагноз: хімічний опік І-ІІ ступеню правої стопи. Зі слів потерпілого травму отримав на роботі 28.08.2024 близько 11 години 00 хвилин під час наливання рідини Oxin K 101 пролив на ногу.

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, спеціальною комісією встановлено, що причиною нещасного випадку є недотримання ТОВ «Світанок» вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл №207.20.53 від 11.03.2020.

Спеціальна комісія, згідно з Актом та відповідно до статті 39 Закону України «Про охорону праці» додатково внесла пропозицію щодо припинення дії дозволу № 207.20.53 від 11.03.2020, виданого ТОВ «Світанок» Управлінням Держпраці у Полтавської області на виконання робіт підвищеної небезпеки до усунення порушень, які створюють загрозу життю.

Наказом № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Світанок» на виконання робіт підвищеної небезпеки», припинено дію дозволу, який виданий позивачу за місцем державної реєстрації Полтавська область, місто Полтава, вулиця Патріарха Мстислава, будинок 52, а саме: дозвіл № 207.20.53 від 11.03.2020 на виконання робіт підвищеної небезпеки строком дії до 11.03.2025.

ТОВ «Світанок» із вказаним наказом не погодилось, звернулось до суду із даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу №267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок», оскільки відповідачем під час розгляду справи не доведено підставності та обґрунтованості прийняття такого наказу, а судом не встановлено обставин виконання ОСОБА_1 робіт підвищеної небезпеки на устаткованні підвищеної небезпеки: технологічне устатковання для харчової, переробної галузей промисловості, переробки пластмас, полімерних матеріалів; у свою чергу переливання миючого розчину не є такими роботами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і єдиний порядок організації охорони праці в Україні встановлено Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2694-XII охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2694-XII дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

На виконання вимог частин третьої, четвертої, дев`ятої статті 21 Закону № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, припинення дії дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл) визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок № 1107).

В силу пунктів 6, 7 Порядку № 1107 роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77;

виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1107, дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці».

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Статтею 21 Закону № 2694-XII передбачено, що підставою для припинення дії дозволу є:

заява роботодавця або уповноваженої ним особи про припинення дії дозволу;

припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", введеного в дію указом Президента України.

Перелік підстав для припинення дії дозволу, визначений частиною дванадцятою цієї статті, є вичерпним.

Про припинення дії дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстави припинення дії дозволу протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що дія дозволу на виконання робіт з підвищеної небезпеки може припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання у випадку виникнення нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»» слугувало виникнення нещасного випадку, який стався внаслідок недодержання позивачем вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Як вбачається зі змісту Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28.08.2024 о 10 год 00 хв, ТОВ «ПЗП "Світанок"» допущено порушення вимог пункту 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.02.2005 за № 231/10511, пункту 3.14 Типового положення про службу з охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2002 № 255, статей 13, 15 Закону № 2694-XII, пункту 2.14 та 2.33 Посадової інструкції начальника Цеху з виготовлення питних вод та безалкогольних напоїв ТОВ «ПЗП "Світанок"», затвердженої наказом директора ТОВ «ПЗП "Світанок"» від 17.04.2024 № 32, а саме : допущено до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці, невиконання посадових обов`язків, незабезпечення засобами індивідуального захисту.

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) (далі - Типове положення) встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Так, відповідно до пункту 3.1 Типового положення, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

У розумінні пункту 3.14 Типового положення про службу з охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2002 № 255, функціями служби охорони праці є, зокрема, контроль за: виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань та аварій на виробництві; проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; наявністю в структурних підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін; своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування; станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем; своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці; забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами; організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту; санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами; своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору; дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок; організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці; використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до законодавства; виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці; проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов`язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 2694-XII роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною 1 статті 15 Закону № 2694-XII передбачено, що на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Заперечуючи проти викладених у Акті спеціального розслідування доводів позивач вказував, що підставою для припинення дії дозволу може бути виключно настання нещасного випадку під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, у той час як у спірних правовідносинах мав місце нещасний випадок при виконанні робіт з мірним стаканом, при переливанні кислотного засобу для очищення в харчовій промисловості з каністри (працівник ОСОБА_1 перелив невелику кількість рідини Охіn К 101 на правий кросівок), що не роботами підвищеної небезпеки.

Так, колегією суддів встановлено, що відповідно до Дозволу № 207.20.53, ТОВ «ПЗП "Світанок"» дозволено виконувати роботи з підвищеної небезпеки :

- ремонт, технологічне обслуговування устатковання підвищеної небезпеки: технологічне устатковання для харчової, переробної галузей промисловості, переробки пластмас, полімерних матеріалів.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ПЗП "Світанок"» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір від 06.08.2024 про надання послуг, відповідно до якого, виконавець зобов`язувався надати консультаційні послуги.

Відповідно до Звіту виконавця, ОСОБА_1 надано наступні рекомендації:

Щодо закупорювальної машини УКМА-045:

- провести заміну закупорювальних головок, які мають бути виготовлені з урахуванням геометрії кришки полегшеної ваги, що використовується для закупорювання ПЕТ-пляшок;

- провести заміну зірочки орієнтатора подачі кришки в жолоб;

- провести заміну приводного паса орієнтатора кришок.

Щодо закупорювальної машини УКМА-030:

- провести заміну закупорювальних головок, які мають бути виготовлені з урахуванням геометрії кришки полегшеної ваги, що використовується для закупорювання ПЕТ-пляшок;

- здійснювати постійний контроль зазорів магнітної муфти закупорювальних головок;

- слідкувати за наявністю змащувальних матеріалів на напівмуфтах закупорювальних головок;

- змащувати підшипникові вузли не менше 1 разу на місяць;

- проводити змащування закупорювальних головок щозмінно (Літол-24).

Водночас, як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 , на ТОВ «ПЗП "Світанок"» він виконував різні роботи : охолоджування води з газом через компресор, вмикав сатуратор, вмикав обладнання для балонів, в яке наливав концентрат Охіn К 101, замінював фільтри тонкого і грубого очищення, мив цистерни автомобіля, допомагав працівникам на лінії розливу води в ПЕТ пляшки об`ємом 0,5 л, 1,0 л та 2,0 л.

28.08.2024 близько 8 год 00 хв ОСОБА_1 прибув на територію ТОВ «ПЗП "Світанок"» та приступив до виконання своїх обов`язків.

Виконуючи роботу з мірним стаканом, при переливанні кислотного засобу для очищення в харчовій промисловості Охіn К 101 з каністри, ОСОБА_1 перелив невелику кількість рідини собі на правий кросівок. Оскільки рідина Охіn К 101 потрапила на кросівок, а не на відкриту ділянку шкіри. ОСОБА_1 відразу біль не відчув. Через деякий час ОСОБА_1 відчувши біль в правій стопі, підійшов до технолога Охіn К 101 ОСОБА_2 і до майстра цеху ОСОБА_3 , які працювали на лінії розливу води «Полтавська джерельна 1.5 газ» та показав їм ногу, при цьому не повідомив, що перелив рідину Охіn К 101 на праву стопу.

У подальшому, 28.08.2024 в 12 год 10 хв потерпілий самостійно звернувся до лікарні, повідомивши про травму у побуті.

О 12 год 40 хв потерпілий повторно звернувся до лікарні та змінив покази щодо місця травмування, зазначивши, що нещасний випадок трапився на роботі.

Відповідно до довідки ЛКК № 15/52 від 24.09.2024 КП «1-А міська клінічна лікарня ПМР», встановлено діагноз «Хімічний опік І-ІІ ступеню правої стопи». Зі слів потерпілого, травму отримав на роботі 28.08.2024 близько 11 год 00 хв під час наливання рідини К 101.

Згідно із протоколом опитування від 15.10.2024 на запитання щодо двох звернень до медичних закладів ОСОБА_1 відповів, що під час першого звернення йому видали довідку, в якій зазначено вид травми – побутова, у зв`язку з чим останній повторно звернувся до лікарні повідомивши, що випадок трапився на роботі та попросив змінити вид травми на виробничу.

ОСОБА_1 проінформував, що головний інженер ОСОБА_4 показав йому робоче місце та розповів, яку роботу необхідно виконувати, а саме : вмикання обладнання та насосів, підключення цистерн з вуглекислим газом, використання засобу Охіn К 101 для очищення обладнання.

Таким чином, травмування ОСОБА_1 відбулось при переливанні кислотного засобу для очищення в харчовій промисловості Охіn К 101 з каністри на праву стопу.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Дозвіл № 207.20.53 було видано позивачу на виконання роботів з підвищеної небезпеки : ремонт, технологічне обслуговування устатковання підвищеної небезпеки.

Однак, ані з Акту спеціального розслідування, ані зі змісту апеляційної скарги, не вдається за можливе встановити, яке саме устатковання підвищеної небезпеки обслуговував ОСОБА_1 за допомогою вказаного миючого кислотного засобу для очищення.

У свою чергу, відповідач не обґрунтовує яким чином переливання мийного засобу з каністри до стакану має відношення до робіт підвищеної небезпеки, які вказані у дозволі, так як ані каністра, ані мірний стакан не є устаткованням, а переливання кислотного мийного засобу не належить ані до ремонту, ані до технічного обслуговування устатковання.

Слід зауважити, у «ПЗП "Світанок"» затверджений та діє Порядок поводження з миючими та дезінфікуючими засобами, копія якого залучена до матеріалів спеціального розслідування та вивчена в ході його проведення комісією. Згідно з даним Порядком миючі та дезінфікуючі засоби знаходяться в окремому приміщенні, доступ до яких має виключно технолог.

Отже, з наданих відповідачем доказів неможливо достеменно встановити, що нещасний випадок ОСОБА_1 мав місце внаслідок виконання робіт підвищеної небезпеки на устаткованні підвищеної небезпеки: технологічне устатковання для харчової, переробної галузей промисловості, переробки пластмас, полімерних матеріалів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведеному, Північно-Східним МУ Держпраці під час апеляційного перегляду не доведено наявність підстав для прийняття наказу № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»».

Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість припинення позивачу дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки : технологічне устатковання для харчової, переробної галузей промисловості, переробки пластмас, полімерних матеріалів, що має наслідком визнання протиправним та скасування наказу № 267/ПНС від 22.04.2025 «Про припинення дії дозволу ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»» та, відповідно, прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/6029/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій