Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №592/2660/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 р. Справа № 592/2660/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2026 (суддя Бичков І.Г., вул. Магістратська, 12, м. Суми, 40009) по справі № 592/2660/24

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції , інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дерев`янко Олени Юріївни , Управління патрульної поліції в Сумській області

про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дерев`янко Олени Юріївни, Управління патрульної поліції в Сумській області, якому просив:

- скасувати постанову поліцейського інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дерев`янко Олени Юріївни серії ЕНА № 1355899 від 01.02.2024, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ст. 126 ч. 1 КУпАП (вхідний № 6447/24 від 19.02.2024)

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2026 позов задоволено частково.

Скасувано рішення суб`єкта владних повноважень постанову серії ЕНА № 1355899 від 01.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дерев`янко Оленою Юріївною, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Департамент патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що порушення позивачем правил дорожнього руху підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої встановлено, що інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дерев`янко О.Ю. винесено постанову про адміністративне правопорушення від 01.05.2024 серії ЕНА №1355899, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Із постанови серії ЕНА №1355899 від 01.02.2024 року вбачається, що 01.02.2024 близько 22 год. 07 хв. в м. Суми по вул. Нижньолепехівська поблизу будинку № 60, водій транспортного засобу RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ).

Статтею 14 Закону України Про дорожній рух встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно із п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.1 (а, б, ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Відповідно до п.п. а) п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачаться, що позивач керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а відтак, порушив приписи ПДР України, за що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що факт вчинення правопорушення п.2.1. а) ПДР України та ч.1 ст.126 КУпАП підтверджено відеозаписом, який містить відомості щодо не надання позивачем на вимогу поліцейського посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документу на транспортний засіб.

Доводи позивача, що 01.02.2024 транспортним засобом керувала інша особа, а не він, перевірені судом апеляційною інстанцією та їм надана належна оцінка.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно рапорту інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Дерев`янко О.Ю. під час патрулювання екіпажем працівників управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції було отримано виклик на лінію «102», ЄО № 553 від 01.02.2024 року, що 19.55 за адресою вул. Нижньолепехівська поблизу будинку № 50, водій транспортного засобу RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, його затримали до приїзду поліції, але він намагається втекти.

Прибувши на місце виклику 01.02.2024 року близько 20 год. 01 хв. в м. Суми по вул. Нижньолепехівська поблизу будинку № 50, було виявлено транспортний засіб, RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував поблизу двору та близько 21 год. 40 хв. до автомобіля повернувся водій, яким виявився позивач.

У відношенні ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а також протоколи за ст.124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що присутні на місці події особи вказували саме на позивача, як на водія автомобіля RENAULT KANGOO , який керував цим автомобілем.

Також з наданого відеозапису встановлено, що відповідачем було запропоновано ОСОБА_2 надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до п. 2.4 ПДР, на що позивач повідомив що вони відсутні, що зафіксовано на відеореєстратор Motorola Solutions B-400 № 471623 (clip-0.mp4 з 21:56)

Таким чином, оскільки із наданого відеозапису встановлено ненадання позивачем на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб, колегія суддів вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КупАП, за яке до позивача застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 грн.

Позивачу було роз`яснено вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення. Жодних клопотань від позивача не надходило, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор MOTOROLA VB 400 № 471623, Clip 0 21:59:00.

За встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем п.2.1.а) ПДР підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2026 по справі № 592/2660/24 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло