Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №420/40204/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40204/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 загону морської охорони державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати із 01.12.2015 по день її фактичної виплати 18.09.2025;

- зобов`язати НОМЕР_3 загін морської охорони державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати із 01.12.2015 по день її фактичної виплати 18.09.2025, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати із 03.07.2020 по день її фактичної виплати 22.10.2025;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати із 03.07.2020 по день її фактичної виплати 22.10.2025, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та у НОМЕР_3 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ).

Водночас, за період проходження військової служби йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. На виконання судових рішень по справі №420/8478/25 та 420/8782/25 позивачу було нараховано та виплачено 18.09.2025 року та 22.10.2025 року на його картковий рахунок суми індексації грошового забезпечення.

У той же час відповідачами, у порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», не було виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідачів щодо виплати компенсації втрати частини доходу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду по справі №420/40204/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що з метою дотримання прав та законних інтересів позивача, відповідач, як суб`єктом владних повноважень, 22.10.2025 року якнайшвидше виплатив у повній мірі всі грошові кошти позивачу на підставі вказаних рішень суду. Тобто, за твердженням відповідача, після закінчення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, останній затримав виплату належних сум позивачу з 02.09.2025 по 22.10.2025, адже відповідач є державним органом і відповідні грошові кошти для виплат військовослужбовцям (в тому числі і колишнім) встановленим порядком, після відправлення заявок/листів щодо виділення державних коштів до центрального органу виконавчої влади, яка реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні – Адміністрації Державної прикордонної служби України.

При цьому, Військовою частиною НОМЕР_4 адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 09.12.2025 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_3 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі – Військова частина НОМЕР_4 ) у періоди з 24.03.2015 року по 24.09.2018 року, 14.11.2018 року по 03.07.2020 року, та у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі – Військова частина НОМЕР_2 ) у період з 03.07.2020 року по 23.11.2022 року, що відповідачами за час розгляду справи не заперечувалось.

Водночас, за період проходження позивачем військової служби відповідачами не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що стало підставою для оскарження вищевказаних дій військових частин в судовому порядку в межах адміністративних справ №420/8478/25 та 420/8782/25.

На виконання рішення від 21.07.2025 року по справі №420/8478/25, зміненого постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 року, та рішення від 22.07.2025 року по справі 420/8782/25 позивачу було нараховано та виплачено 18.09.2025 року та 22.10.2025 року на його картковий рахунок суми індексації грошового забезпечення.

Звернувшись із відповідними запитами до відповідачів щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідач у відповідь від Військової частини НОМЕР_2 отримав лист від 05.11.2025 року, в якому зазначалось про відсутність підстав для здійснення виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Військова частина НОМЕР_4 на вищевказаний запит позивача жодної відповіді не надала та не виплатила на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом для захисту власних прав та інтересів в межах справи №420/40204/25.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 року (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення).

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно ст.3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-III).

Використане у ст.ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Суд з цього приводу зазначає, що згідно норм чинного законодавства, компенсація частини втраченого доходу виплачується з моменту, коли у особи виникло право на отримання такого доходу, а не з моменту звернення особи із відповідною заявою про виплату складової грошового забезпечення.

При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року по справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 року по справі №200/10663/21.

За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вищезазначена правова позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.04.2024 року по справі №420/30322/23.

Аналізуючи вищезазначене, оскільки несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача відбулось у зв`язку з протиправними діями відповідачів, тобто з вини органів, що нараховують і виплачують грошове забезпечення, що встановлено судовими рішеннями, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Як було встановлено судом вище, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення відбулась лише 18.09.2025 року та 22.10.2025 року на виконання судових рішень по справам №420/8478/25 та 420/8782/25.

Тобто, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулось у зв`язку з протиправними діями НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), тобто з вини органів, що нараховували і виплачували таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 сформував правову позицію, згідно якої аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Крім того, Судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

За ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вищевказана правова позиція була підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.04.2024 року по справі №400/14209/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки індексація грошового забезпечення виплачена позивачу на виконання судових рішень по справам №420/8478/25 та №420/8782/25, тобто, у даній справі встановлено порушення строків виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також, з огляду на те, що разом з виплатою індексації грошового забезпечення відповідачами не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 18.09.2025 року та 22.10.2025 року.

Також суд вважає за необхідне зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 22.10.2025 року на виконання рішення по справі від 22.07.2025 року по справі №420/8782/25.

Крім того, суд вважає за необхідне зобов`язати НОМЕР_3 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 18.09.2025 року на виконання рішення від 21.07.2025 року по справі №420/8478/25, зміненого постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 року.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/40204/25 не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 18.09.2025 року на виконання рішення від 21.07.2025 року по справі №420/8478/25, зміненого постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 року.

Зобов`язати НОМЕР_3 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 18.09.2025 року на виконання рішення від 21.07.2025 року по справі №420/8478/25, зміненого постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 22.10.2025 року на виконання рішення по справі від 22.07.2025 року по справі №420/8782/25.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 22.10.2025 року на виконання рішення по справі від 22.07.2025 року по справі №420/8782/25.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач – НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Відповідач - НОМЕР_3 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя О.В. Білостоцький