Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №380/17356/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися з позовом, в якому просять:

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;

- зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;

- зобов`язати відповідача видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

В обґрунтування позову посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 помер старший сержант ОСОБА_3 . Згідно з довідкою про обставини травми №714 від 20.03.2024 року та Витягом з протоколу засідання 16-ї Регіональної ВЛК №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025 року, захворювання, що призвело до смерті («Гостра недостатність кровообігу. Гостра ішемічна хвороба серця»), пов`язане з проходженням військової служби. Позивачі, як члени сім`ї померлого, звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) із заявами про видачу посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби». Проте відповідач відмовив у видачі посвідчення, мотивуючи це тим, що смерть старшого сержанта ОСОБА_3 нібито настала внаслідок вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння (в крові виявлено 0,52% етилового спирту). Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує гарантії на належний соціальний захист, позивачі звернулися до суду з даним позовом. Просять позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, загибель (смерть) яких сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що при розгляді заяви позивачів було досліджено витяг з протоколу засідання 16-ї Регіональної ВЛК від 16.04.2025 року №2025-0416-1720-3557-0, згідно з яким причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_3 стало захворювання, що виникло на фоні наявності в крові етилового спирту в кількості 0,52%. Вказує, що згідно з приписами Положення про військово-лікарську експертизу (наказ МОУ №402), формулювання постанови ВЛК «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» застосовується сукупно і до тих випадків, коли смерть настала внаслідок вживання алкоголю, що прямо виключає право осіб на отримання пільг згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, наголошує, що вимога про зобов`язання видати посвідчення є втручанням у дискреційні повноваження органу військового управління. За таких обставин, вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_6 є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 01.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюб серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 є матір`ю померлого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .

06.02.2024 року, в період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 , старший сержант ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2024 року №188-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого сержанта ОСОБА_3 »: «…В ході службового розслідування встановлено, що військовослужбовець призваний по мобілізації начальник складу взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 внаслідок гострої недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов`язана з проходженням військової служби.».

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №714 від 20.03.2024 року: «…Старший сержант ОСОБА_3 06.02.2024 року отримав гостра ішемічна недостатність кровообігу, гостра ішемічна хвороба. За обставин: старший сержант ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місці тимчасового розташування взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_3 поблизу АДРЕСА_1 внаслідок гострої ішемічної недостатності кровообігу, гострої ішемічної хвороби серця. Смерть пов`язана з проходженням військової служби.».

Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025 року: «Захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 , «Гостра недостатність кровообігу. Гостра ішемічна хвороба серця» (етиловий спирт в крові в кількості 0.52%), яке згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.03.2024 №62, матеріалів службового розслідування (наказ командира в/ч НОМЕР_3 №215-АД від 08.02.2024), висновку експерта №94 від 16.02.2024 Слов`янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, постанови про закриття кримінального провадження від 16.02.2024 СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, лікарського свідоцтва про смерть №94 від 08.02.2024 Слов`янського відділення Донецького обласного бюро СМЕ та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 09.02.2024, виданого відділом державної РАЦС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.».

Позивачі, як члени сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявами про отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Разом із заявами були подано: свідоцтво про смерть серії № НОМЕР_6 від 09.02.2024 року; лікарське свідоцтво про смерть від 08.02.2024 року №94; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.02.2024 року; акт службового розслідування від 02.03.2024 року; наказ командира Військової частини НОМЕР_3 від 02.03.2024 року №188-ОД «Про результати службового розслідування за фактом смерті старшого сержанта ОСОБА_3 »; довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.03.2024 року №714; лист заступника начальника СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.05.2024 року №4204/205/02-2024; постанову про закриття кримінального провадження від 16.02.2024 року; висновок експерта від 06.02.2024 року №94; витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2025-0416-1720-3557-0 від 16.04.2025 року.

Листами відповідача від 30.04.2025 року №1159/12/8207 та від06.08.2025 року №1159/12/13652 повідомлено позивачів про те, що в наданих ними матеріалах міститься інформація про наявність у крові старшого сержанта ОСОБА_3 алкоголю (0,52% проміле). Враховуючи вищевказане, відсутні законні підстави для видачі посвідчень «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби».

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивачі звернулися до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Водночас основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII), у ст.1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.6 ст.18 Закону №2011-ХІІ, вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.13 ст.14 Закону №2011-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379 затверджено Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі – Порядок №379).

В розумінні п.2 цього Порядку №379 посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з п.3 Порядку №379, підставою для видачі посвідчення є: витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв`язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу; свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім; документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).

Пунктом 4 Порядку №379 встановлено, що посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.

Для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім`ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (п.5 Порядку №379).

Згідно з п.6 Порядку №379 у заяві зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти. Також визначено перелік документів, які подаються разом із заявою.

Відповідно до п.11 Порядку №379 посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Проаналізувавши зміст п.11 Порядку №379, суд приходить висновку про те, що посвідчення не видається лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного/токсичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у видачі посвідчення.

Матеріалами справи підтверджено, що причини та обставини загибелі (смерті) ОСОБА_3 не пов`язані з вчиненням ним кримінального правопорушення чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Захворювання «Гостра недостатність кровообігу, гостра ішемічна хвороба серця» перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

З наведеного слідує, що ОСОБА_3 помер внаслідок захворювання, а не в результаті вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть.

Ураховуючи вищезазначені обставини, суд приходить висновку, що відмова відповідача у видачі позивачам посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, є протиправною.

Схожий підхід до вирішення причинно-наслідкового зв`язку між фактом сп`яніння та смертю військовослужбовця застосував Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 року №640/6477/19, від 11.04.2018 року у справі №802/1869/17-а, від 04.03.2020 року у справі №813/2071/17, від 15.06.2022 року у справі №826/4813/18 та від 26.01.2023 року справі №825/1503/17.

При цьому, відмовляючи позивачам у видачі посвідчення, відповідач виходив з того, що згідно висновку судово-медичного експерта при судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт, концентрація якого становить – 0,52% (проміле).

Разом з тим, відповідачем, як органом, що уповноважений видавати посвідчення, не вимагалось дооформлення поданих позивачами документів, перелік яких наведено у п.6 Порядку №379, чи подання додаткових документів.

Тобто позивачами, як суб`єктами звернення, було дотримано визначеної законом процедури видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби. У такому разі обов`язок видати посвідчення є безумовним, а зобов`язання судом вчинити таку дію не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а є належним і єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивачів.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, то порушене право позивачів у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення членів сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем ( ОСОБА_1 ) витрат у вигляді судового збору на суму 968,96 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то питання щодо їх стягнення вирішуватиметься судом протягом п`яти днів після ухвалення цього судового рішення за умови подання відповідних доказів. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява, у відповідності до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягатиме залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, оформлену листом від 30.04.2025 року за №1159/12/8207.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) видати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (щодо старшого сержанта ОСОБА_3 ), відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_2 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, оформлену листом від 06.08.2025 року за №1159/12/13652.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) видати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (щодо старшого сержанта ОСОБА_3 ), відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року №379.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.