Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №360/107/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/107/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення корективи в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з розшуку протиправною;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести корективи в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з розшуку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до органів Національної поліції України відомості про виключення ОСОБА_1 з розшуку, якщо відомості про оголошення у розшук були направлені до органів Національної поліції України.

В обґрунтування вимог зазначено, що з 02.01.2025 позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В середині жовтня 2025 року при оновленні даних через застосунок «Резерв+» позивач побачив, що 09.10.2025 його оголошено у розшук за нібито неявку по повістці.

29.10.2025 позивач звернувся до АТ «Укрпошта» із заявою про надання інформації щодо направлення йому повістки заказним письмом за місцем проживання за період часу з 01.09.2025 по 09.10.2025 та листом від 07.10.2025 №1853-Л-2025103110219-В повідомлено, що за вказаний період часу рекомендований лист із позначкою «повістка від ТЦК», а також будь – яка інша кореспонденція на адресу позивача не направлялась.

Позивач звертався до відповідача, але станом на 19.01.2026 в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» відповіді на звернення позивач не отримав та корективи в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо зняття з розшуку внесені не були.

Враховуючи те, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, оскільки повістка не направлялась, протокол по КУпАП відносно позивача не складався, позивач вважає, що відомості до Реєстру внесені безпідставно та протизаконно.

Ухвалою суду від 23.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача надати докази у справі, зобов`язано відповідача надати суду докази у справі.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, вимоги ухвали суду від 23.01.202 не виконав.

У відповідності до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) згідно з військово-обліковим документом № 29072020145802300009 від 02.01.2025, виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку та підлягає повторному медичному огляду у грудні 2029 року.

Відповідно до довідки внутрішьо переміщеної особи від 12.09.2022 № 3244-7001499551 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

14.11.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про внесеня корективів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зняття його з розшуку на піставі абзацу 2 частини другої статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Зазначено, що при оновленні даних через застосунок «Резерв +» позивачем встановлено, що 09.10.2025 його оголошено у розшук за неявку по повістці.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом відповіді на вказану заяву відповідачем позивачу не надано.

Листом від 07.11.2025 № 1853-Л-2025103110219-В, у відповідь на звернення позивача № Л-2025103110219 від 31.10.2025, Акціонерне товариство «Укрпошта» повідомило, що згідно з перевіркою, проведеною відповідальними структурними підрозділами Київського регіону, інформація про надходження будь-якої письмової кореспонденції, в тому числі, листів рекомендованих з позначкою «Повістка ТЦК», на ім`я позивача на адресу АДРЕСА_3 за період з 01.09.2025 по 09.10.2025, відсутня в системах Укрпошти.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (пункт 3 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (частини сьома статті 22 Закону № 3543-XII)

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (частина четверта статті 22 Закону № 3543-XII).

Згідно з пнктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №56 від 16.05.2024 (далі - Порядок №56), під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 56, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно частини другої пункту 16 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК, Вручити особисто».

Відповідно до пункту 82 Правил № 270 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Згідно інформації із застосунку "Резерв+" позивача 09.10.2025 оголошено у розшук у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду, як доказів направлена позивачу поштовим зв`язком за фактичним місцем проживання позивача повісток, в тому числі, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ф.119), так і доказів повернення такого поштового відправлення ТЦК та СП з відміткою працівника об`єкта поштового зв`язку про не вручення із зазначенням причин такого не вручення.

При цьому, з листа Акціонерне товариство «Укрпошта» від 07.11.2025 № 1853-Л-2025103110219-В судом встановлено, що згідно з перевіркою, проведеною відповідальними структурними підрозділами Київського регіону, інформація про надходження будь-якої письмової кореспонденції, в тому числі, листів рекомендованих з позначкою «Повістка ТЦК», на ім`я позивача на адресу АДРЕСА_3 за період з 01.09.2025 по 09.10.2025, відсутня в системах Укрпошти.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Ухвалою суду від 23.01.2026 зобов`язано відповідача надати суду такі докази у справі: відомості щодо перебування позивача на військовому обліку; заяви позивача (його представника) про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо внесення змін та зняття позивача з розшуку; рішення (лист, повідомлення тощо) прийняте за результатами розгляду заяви позивача (його представника) про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо зняття позивача з розшуку; докази направлення та вручення позивачу повістки; документи щодо притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210, 210-1 КУпАП; відомості щодо направлення/ненаправлення до органів Національної поліції України відомостей про оголошення позивача у розшук; всі документи, що були взяті до уваги відповідачем при оголошенні позивача в розшук.

Зазначну ухвалу отримано відповідачем 23.01.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 26.01.2026.

Станом на 20.03.2026 вимоги ухвали суду від 23.01.2026 відповідачем не виконані.

При цьому, відповідачем не надано до суду й доказів поважності причин не надання до суду витребуваних ухвалою суду доказів.

Частиною дев`ятою статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

За встановлених в цій справі фактичних обставин, враховуючи відсутність повістки та відсутності доказів на підтвердження її направлення та вручення позивачу, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

За встановлених судом обставин, зважаючи на те, що відповідач протиправно вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку та його перебування у розшуку, то це свідчить саме про протиправні дії відповідача, а не його бездіяльність, як вказує позивач, у зв`язку з чим суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати такі дії протиправними з наведених вище підстав.

Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна від цієї вимоги вимога щодо зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача.

Вимога про зобов`язання відповідача подати до органів Національної поліції України відомості про виключення позивача з розшуку, якщо відомості про оголошення у розшук були направлені до органів Національної поліції України, не підлягає задоволенню, оскільки доказів направлення відповідачем до органів Національної поліції України відомостей про розшук позивача суду не надано.

При цьому, у разі набрання цим рішенням законної сили саме рішення є підставою для зняття позивача з розшуку в органах Національної поліції України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що судові витрати в сумі 532,48 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування ОСОБА_1 у розшуку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зміни щодо ОСОБА_1 в частині порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та перебування у розшуку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця