Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №360/2487/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2487/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/2487/25 за позовом адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування наказу та довідки, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/2487/25 за позовом адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування наказу та довідки, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі № 640/13243/22 задовольнено частково позов адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними і скасування наказу та довідки, зобов`язання вчинити певні дії:

- визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_1 № 1142 від 16.10.2025 «Про результати службового розслідування»;

- визнано протиправною та скасовано довідку військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1978/175/605 від 27.10.2025, видану ОСОБА_1 ;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 02.06.2025;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.03.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним у зв`язку з розглядом справи № 360/2487/25 у Луганському окружному адміністративному суді витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн (двадцять сім тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

В адміністративному позові стороною позивача було завлено, що відповідні документи, що підтверджують розмірі витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані суду в найкоротші терміни після надання відповідних послуг позивачу, але не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З метою дотримання вимог КАС України сторона позивача надає документи, що підтверджують виконання робіт (послуг) Адвокатським об`єднанням «Неофеліс Ло Груп», пов`язаних із розглядом справи № 360/2487/25 в Луганському окружному адміністративному суді.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні. Також цією ухвалою запропоновано військовій частині НОМЕР_1 у строк не пізніше п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення щодо вищевказаної заяви про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/2487/25.

Згідно з довідкою про доставку електронного документа ухвалу від 17.03.2026 по справі № 360/2487/25 надіслано за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу Військова частина НОМЕР_1 та доставлено до Електронного кабінету 17.03.2026.

У встановлений судом строк правом на подання заперечень (пояснень) на заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення відповідач не скористався.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині першій статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

В заяві зазначено, що послуги адвоката за актом виконаних робіт складають 27000,00 грн. Згідно з матеріалами справи 16.12.2025 укладено договір про надання правничої допомоги між Адвокатським об`єднанням «Неофеліс Ло Груп» (Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (Клієнт), згідно з яким Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу Клієнту на умовах та в порядку, що визначені цим Договором, щодо оскарження в судовому порядку результатів службового розслідування, оформлених наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1142 від 16.10.2025, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 цього договору сторони дійшли згоди щодо визначення гонорару за цим Договором у наступному розмірі:

3.2.1. написання та подання одного адвокатського запиту – 4000,00 грн;

3.2.2. написання та подання до суду позовної заяви – 18000,00 грн;

3.2.3. написання та подання до суду відповіді на відзив – 9000,00 грн;

3.2.4. участь адвоката в одному судовому засіданні – 4000,00 грн.

Гонорар сплачується на умовах попередньої оплати (пункт 3.4.2. договору).

Згідно з позовною заявою її подано в інтересах позивача та підписано адвокатом Бєжановою Катериною Ігорівною.

На підтвердження повноважень адвоката в матеріали справи надано ордер від 25.12.2025 серії АХ № 1315207 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , на підставі договору від 16.12.2025, у Луганському окружному адміністративному суді, зі змісту якого слідує, що цей ордер виданий Адвокатським об`єднанням «Неофіліс Ло Груп».

Згідно з актом прийому-передачі документів від 12.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 16.12.2025 Адвокатське об`єднання «Неофіліс Ло Груп» надало, а ОСОБА_1 прийняв наступні послуги: написання та подання до суду адміністративного позову та заяви про усунення недоліків – 18000,00 грн, написання та подання до суду відповіді на відзив – 9000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 27000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 01A9-KBPE-68PC-2A0K від 18.12.2025 ОСОБА_1 сплатив за договором про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2025 18000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 4TK5-1989-AT6P-0A9P від 10.03.2026 ОСОБА_1 сплатив за договором про надання правничої допомоги б/н від 16.12.2025 9000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі, у рішенні від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії” та “Єчюс проти Литви”).

У справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, Суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Слід вказати, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов`язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу суд зазначає, що дана справа не є справою значної складності, судом не було встановлено наявності виключної правової проблеми при вирішенні даного спору.

Також суд зауважує, що позов було задоволено частково.

Тож, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу в цій справі, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 246, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/2487/25 за позовом адвоката Бєжанової Катерини Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними і скасування наказу та довідки, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні інших вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун