Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №160/34659/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 рокуСправа №160/34659/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України, в якому просить:

визнати бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України щодо відмови в розгляді скарги на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП, протиправною ;

зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію МВС України вчинити дії щодо розгляду скарги на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач, не погодившись довідкою військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП, звернувся зі скаргою до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України, якою відмовлено у призначенні повторного медичного огляду, не врахувавши стан здоров`я позивача, відсутність прив`язки захворювань до безпосередньої участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/34659/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення до його електронного кабінету 11.12.2025 ухвали суду, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України…у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 27.02.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на розумний строк , достатній для всебічного та повного розгляду справи.

В період з 02.03.2026 по 16.03.2026 суддя знаходилась на лікарняному.

Справу розглянуто в перший робочий день.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 – позивач проходив медичний огляд у Медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», за результатами якого капітану поліції ОСОБА_1 видано довідку №123/СНП від 12.03.2025.

Рішенням медичної (військово-лікарської) комісії встановлено наслідки повторних вибухових травм (26.11.2024, 24.12.2-024): акубаротравм без порушення цілісності барабанних перетинок, ЗЧМТ, струсів головного мозку у вигляді тінітуса, стійкої цефалгії.

Травми, ТАК, отриманні під час виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеню, ризик 3. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Деформуючий артроз лівого колінного суглобу 1-ІІ ступеню на тлі застарілого пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу з незначним порушенням функції. Хронічна вертеюрогенна торакалгія, люмбоішіаалгія зліва, тораколюмбалгія на тлі остеохондрозу шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузій міжхребцових дисків С3-С7, 1.5-SІ, кили міжхребцового диску 1.4-1.2 з незначним порушенням функцій хребта.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції.

Пресбіопсія обох очей.

Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням служби в поліції.

На підставі статті 75 «в», 39 «б», 70 «в», 71 «б», 23 «в» графи ІІІ Переліку захворювань, що перешкоджають, проходженню служби в поліції, пункту Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року №285, ОСОБА_1 придатний до служби в поліції за графою ІV, непридатний на посаді за графами І, ІІ.ІІІ.

25.08.2025 позивач звернувся до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України зі скаргою, в якій просив: скасувати довідку ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП (рішення комісії); призначити та провести повторний огляд ВЛК; винести постанову, якою визнати ОСОБА_1 непридатним для служби в поліції; надати рекомендацію/направлення для проходження експертного оцінювання повсякденного функціонування особи для визначення статусу особи з інвалідністю.

Листом №33/4-С-780 від 15.09.2025 Державна установа «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» повідомила, що розглядом медичної документації, наданої скаржником і М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження, встановлено, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від 19.03.2025 №132/СНП про придатність до служби в поліції прийняте у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285. Підстав для його перегляду наразі немає.

Зазначено, що у разі погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 може пройти повторний медичний огляд в Медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Східне Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» за направленням з підрозділу за місцем служби.

Вважаючи протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України щодо відмови в розгляді скарги від 25.08.2025р. про перегляд рішення медичної (військово-лікарської) комісії від 12.03.2025 №132/СНП, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017р. №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017р. за №559/30427 (Положення №285).

Пунктом 2 розділу І Положення №285 передбачено, що основними завданнями М(ВЛ)К є:

1) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби;

3) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК);

7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року №1306).

Пунктами 1-3 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Відповідно до п.14 розділу ІІ Положення №285 до функцій штатних М(ВЛ)К, серед іншого, належить: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз; розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.

Пунктом 19 розділу ІІІ Положення №285 передбачено, що за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 11 розділу Х Положення №285 у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402; в редакції, чинній за час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі-ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

У п.2.2 гл.2 р. І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно п. 2.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення №402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Положеннями п. 2.1. п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов`язковою для штатних та позаштатних ВЛК.

Згідно п 2.3.5 розділу І Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно п. 4 розділу І Положення №285, рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 5) (далі - ТДВ). Перелік захворювань та Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ - 10).

Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення № 285, у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З огляду на вищенаведені норми Положення №402 та Положення №285, Центральною медичною (військово-лікарською) комісією за результатами розгляду скарги на рішення штатної М(ВЛ)К повинно бути прийняте виключно рішення (постанова), а не повідомлення листом щодо відсутності підстав для перегляду такого рішення.

Відповідь Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» є формальною, без зазначення вмотивованої відмови з викладенням всіх обставин та аргументів.

Позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України не можуть бути задоволені.

Дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В даному випадку, відмовляючи позивачу у перегляді рішення ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» Медичної (військово-лікарської) комісії, відповідач вчинив активні дії.

Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки рішення про відмову у перегляді рішення штатної ВЛК повідомлено позивачу через оформлення листом №33/4-С-780 від 15.09.2025 .

Щодо незгоди позивача з висновками медичних спеціалістів, суд звертає увагу на те, що не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 16.04.2025 року у справі №160/31586/23, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем вказана загальна назва відповідача, а тому вважає необхідним уточнити, що позовні вимоги пред`явлені до Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України».

За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає що належним способом захисту в даному випадку є:

визнати протиправними дії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо відмови в розгляді скарги на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП;

зобов`язати Державну установу «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25.08.2025 на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП та прийняте вмотивоване рішення з посиланням на норми законодавства.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку , що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України - Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичевська, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 08735882) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо відмови в розгляді скарги на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП.

Зобов`язати Державну установу «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичевська, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 08735882) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.08.2025 на висновок (довідку) військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 12.03.2025 №132/СНП та прийняте вмотивоване рішення з посиланням на норми законодавства.

В решті позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона