Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №140/9802/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9802/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 2) з позовом (а.с.44-46):

про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зміни статусу ОСОБА_1 з “військовозобов`язаний” на “невійськовозобов`язаний” із зазначенням підстави зняття з обліку - “абзац третій пункту 2 частини п`ятої статті 37 (мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу”; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити помилку у даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у військово-обліковому документі та застосунку “Резерв+”: у категорії обліку “невійськовозобов`язаний” змінити на “військовозобов`язаний”; вилучити запис про підставу зняття/виключення - “абзац третій пункту 2 частини п`ятої статті 37 (мобілізація), які призвані чи прийняті на військову службу”;

визнання протиправною бездіяльності Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у нерозгляді та неухваленні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560), рішення за заявою від 14 липня 2025 року про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон №3543-XII); зобов`язання Комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до положень Порядку №560 розглянути заяву від 14 липня 2025 року про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 у липні 2024 року після відповідного запиту в “Резерв+” оновив персональні дані в ІНФОРМАЦІЯ_4 , де після проходження медичного огляду військово-лікарською комісією отримав розпорядження про мобілізацію (бойову повістку). Позивач стверджує, що відмовився від виконання військового обов`язку з мотивів релігійних переконань та письмово засвідчив готовність до проходження альтернативної (невійськової) служби. Проте 23 липня 2024 року стосовно нього було порушено кримінальне провадження за статтею 336 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Під час перебування у жовтні 2024 року у Закарпатській області, позивача затримано на блокпосту доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік та повторно направлено на медичний огляд, проігнорувавши інформацію про наявність уже відкритого кримінального провадження.

Позивач вказав, що після цих подій станом на 12 липня 2025 року згідно з даними застосунку “Резерв+” він мав статус “військовозобов`язаний”, тоді як 12 серпня 2025 року цей статус змінився на “невійськовозобов`язаний” у зв`язку з нібито проведеною мобілізацією. Позивач вважає, що оскільки він є обвинуваченим за статтею 336 КК України, то це виключає можливість його фактичного перебування на військовій службі.

Між тим позивач у квітні 2025 року направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву з документами про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (у зв`язку з необхідністю у постійному сторонньому догляді батька – особи з інвалідністю І групи). Заява розглянута не була, а після отримання додаткових документів (акта про встановлення факту догляду та довідки лікарсько-консультативної комісії) позивач 14 липня 2025 року надіслав нову заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вже згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, відповіді на яку відповідач також не надав. На переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді та неухваленні рішення за заявою від 14 липня 2025 року.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.55-61). В обґрунтування цієї позиції вказав, що 20 жовтня 2024 року під час перевірки військово-облікового документа було встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 згідно з картотекою вільних залишків підлягає призову на військову службу, при цьому відомості про користування правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відсутні. З огляду на це ОСОБА_1 був взятий ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовий облік на підставі абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” як особа, яка прибула з іншої адміністративно-територіальної одиниці; за висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач був визнаним придатним до військової служби та отримав повістку МР924/1 та мобілізаційне розпорядження з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 жовтня 2024 року №887 “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації” ОСОБА_1 було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до Військової частини НОМЕР_1 з 20 жовтня 2024 року.

Відповідач 1 зауважив, що наказ про призов позивача є чинним, а отже він з 20 жовтня 2024 року перебуває в статусі військовослужбовця, а невійськовозобов`язаного. На підставі цього наказу та відповідно до абзацу третього пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і були внесені відомості про зняття позивача з військового обліку віськовозобов`язаних.

Також відповідач 1 повідомив, що у зв`язку із відкритою відмовою від несення військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивач був повернутий до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за цим фактом 27 жовтня 2024 року складено відповідний акт та до Територіального управління Державного бюро розслідувань (розташованого у місті Львів) 31 жовтня 2024 року було скероване повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення №13504 за статтею 409 КК України (в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №62024140160000934).

Щодо решти позовних вимог відповідач 1 наголосив, що право на відстрочку від призову на військову службу може бути реалізоване військовозобов`язаним лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Листом від 15 серпня 2025 року №12956 позивачу на його заяву від 14 липня 2025 року було роз`яснено про безпідставність звернення до комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки відповідно до наказу про призов від 20 жовтня 2025 року №887 він є військовослужбовцем.

У відповіді на відзив (а.с.80-81) позивач підтримав доводи позову. Вважає, що особа, щодо якої порушено питання про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 336 КК України, має відповідати перед законом у межах кримінального закону, а не призиватися на службу. Позивач наголосив, що не перебував у статусі військовослужбовця з 20 жовтня 2024 року, адже в додатку “Резерв+” лише 12 серпня 2025 року змінився його статус на “невійськовозобов`язаний” у зв`язку з мобілізацією, тож у квітні та липні 2025 році, коли він офіційно перебував у статусі військовозобов`язаного, звертався до відповідача із заявою про оформлення відстрочки. Позивач вказав, що з листом від 15 серпня 2025 року №12956 ознайомився з відзивом на позов, так само як не знав про складання акта про відкриту відмову від несення обов`язків військової служби від 27 жовтня 2024 року (на якому відсутній його підпис) та про порушення кримінального провадження №62024140160000934.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20 жовтня 2024 року, про що слідує з відомостей застосунку “Резерв+” (а.с.24).

20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно з постановою військово-лікарської комісії, оформленою довідкою від 20 жовтня 2024 року №592/2, він визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.64-65).

20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримав повістку №МР924/1 та мобілізаційне розпорядження з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, що підтверджено розпискою та контрольним талоном мобілізаційного розпорядження №1 (а.с.65 зворот).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20 жовтня 2024 року №887 “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації та інші заходи” солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_1 з 20 жовтня 2024 року (а.с.66).

Згідно з актом від 27 жовтня 2024 року про відкриту відмову від несення обов`язків військової служби, що виражається у небажанні нести військову службу та виконувати її обов`язки, складеним начальником групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 в присутності старшого офіцера мобілізаційного відділення ОСОБА_3 , військовослужбовець ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито виразив своє небажання нести військову службу, виконувати її обов`язки. В акті також вказано, що ОСОБА_1 відмовився під підписання цього акта (а.с.66 зворот-67).

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 31 жовтня 2024 року №13504 скерував до Територіального управління Державного бюро розслідувань (розташованого у місті Львів) повідомлення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 409 КК України (а.с.67 зворот-68).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження (номер 62024140160000934) з правовою кваліфікацією правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України (а.с.69).

Станом на 12 липня 2025 року у військово-обліковому документі ОСОБА_1 , сформованому у застосунку “Резерв+”, наявні відомості про категорію обліку - військовозобов`язаний (а.с.12), а станом на 12 серпня 2025 року категорія обліку – невійськовозобов`язаний; підстава зняття - військовослужбовці (а.с.22).

Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 12 серпня 2025 року підстава зняття з обліку військовозобов`язаних – абзац третій пункту 2 статті 37 (мобілізація) (а.с.24).

З матеріалів справи також слідує, що ОСОБА_4 надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 14 липня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (а.с.7 зворот-8, 27).

За змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 серпня 2025 року №12956, вказана заява розглянута в порядку Закону України “Про звернення громадян” та заявника інформовано, що оскільки з 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 не має повноважень для розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (а.с.69 зворот).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 12 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 1 цього Закону передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з преамбулою Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі – Закон №1951-VIII) цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

За змістом статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Частинами першою, другою статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Як унормовано частинами п`ятою, восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

За приписами частин першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 7 Закону №1951-VIII визначено перелік персональних даних призовника/військовозобов`язаного/резервіста, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а статтею 8 цього Закону - службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до яких належать належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”; 4) відомості про участь у бойових діях.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до статті 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку “Резерв+”.

Спір у цій справі виник з підстав зміни ІНФОРМАЦІЯ_2 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про категорію обліку ОСОБА_1 з “військовозобов`язаний” на “невійськовозобов`язаний” із зазначенням підстави зняття з обліку - абзац третій пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону №2232-XII (мобілізація).

Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд враховує, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (частина дев`ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно з частиною шостої статті 2 Закону №2232-XII військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби.

Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII установлено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, незалежно від складання присяги.

Процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Пунктом 3 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Пунктом 81 цього Порядку установлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: резервістів та військовозобов`язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За обставин цієї справи, 20 жовтня 2024 року ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 (дії щодо постановки на облік у відповідача не оскаржено) та призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до Військової частини НОМЕР_1 шляхом прийняття начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу (з адміністративно-господарської діяльності) від 20 жовтня 2024 року №887 “Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації та інші заходи”, якому передувало прийняття 20 жовтня 2024 року постанови військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби (а.с.64-66).

Отже, зважаючи на пункт 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII, видання наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 жовтня 2024 року №887 про призов ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, в особливий період до Військової частини НОМЕР_1 свідчить про початок його військової служби та що позивач набув статусу військовослужбовця, втративши статус військовозобов`язаного.

Зміна правового статусу позивача відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII зумовила обов`язок ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо актуалізації даних ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому суд наголошує, що несвоєчасна актуалізація відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників не може бути підставою для визнання дій щодо зміни статусу у Реєстрі протиправними та не зумовлює повернення особі попереднього статусу військовозобов`язаного. Юридичний факт початку військової служби пов`язується із виданням відповідного наказу, а не з моментом відображення цієї інформації в електронній системі.

З приводу аргументів представника позивача щодо неможливості призову ОСОБА_1 через відкрите проти нього провадження за статтею 336 КК України (номер провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12024030560000319) (а.с.83-87), суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку. Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Між тим необхідно зауважити, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 жовтня 2024 року №887 в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до Військової частини НОМЕР_1 є чинним (у встановленому порядку не скасований), та він не є предметом оскарження у цьому позові.

Частиною п`ятою статті 37 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов`язаних: які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (абзац третій пункту 2).

Оскільки позивач призваний на військову службу під час мобілізації, то відсутні підстави для висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін до відомостей про категорію обліку. Тому безпідставними і передчасними є позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_3 , спрямовані на зобов`язання відповідача 1 виправити дані щодо категорії обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у військово-обліковому документі та застосунку “Резерв+” у спосіб повернення статусу “військовозобов`язаний” та вилучення запису про мобілізацію як підставу зняття з обліку.

Вирішуючи позовні вимоги до Комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає таке.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок №560.

Відповідно до пунктів 57, 58 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За приписами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, наведеними нормами чинного законодавства України визначено порядок звернення військовозобов`язаного до комісії районного (міського) ТЦК та СП із заявою за встановленою формою з відповідними документами, які підтверджують право на відстрочку, та обов`язок комісії, утвореної при районних (міських) РТЦК та СП (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, розглянути отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки й ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному.

Частина перша статті 23 Закону №3543-XII визначає перелік підстав, за наявності яких військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас зміст статті 23 Закону №3543-XII та положень Порядку №560 вказує на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , але реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття військовозобов`язаним статусу військовослужбовця.

ОСОБА_1 14 липня 2025 року засобами поштового зв`язку направив адресовану комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (а.с.7 зворот-8).

На момент подання такої заяви солдат ОСОБА_1 вже мав статус військовослужбовця згідно з наказом від 20 жовтня 2024 року №887, а тому він перебував поза межами правового регулювання статті 23 Закону №3543-XII. Відтак, будь-які вимоги щодо розгляду його заяви про відстрочку Комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 є юридично неспроможними, оскільки чинне законодавство не передбачає надання відстрочки військовослужбовцям та не покладає обов`язок на комісії при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядати заяву про оформлення відстрочки особам, які не є військовозобов`язаними.

З листа ІНФОРМАЦІЯ_3 слідує, що заява позивача від 14 липня 2025 року №12956 (а.с.69 зворот) розглядалася відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. Поряд з тим суд зауважує, що дії відповідач 1 щодо розгляду заяви та надання відповіді саме в такому порядку не охоплюється предметом цього спору.

Таким чином, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 2 - комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не має повноважень на розгляд заяв невійськовозобов`язаних, а тому в цій частині позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), комісії по розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк