Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №576/237/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/237/26

1-кп/576/208/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_4 ,

обвинувачуваного: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12026200620000004 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шалигине Шосткинського (Глухівського) району Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В період часу з 02 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті побутових сімейних конфліктів, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості її життя.

Так, 02 серпня 2025 року о 10 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою перебуває у сімейних відносинах, а саме: ображав її словами грубої нецензурної лайки, чинив відносно неї психологічний тиск, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. За даним фактом постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2025 року (справа № 576/2052/25) ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривеньна користь держави.

Також, 24 листопада 2025 року о 19 год. 20 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , з якою перебуває у сімейних відносинах, домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався в її сторону словами грубої нецензурної лайки, чинив психологічний тиск, чим завдав шкоди психологічного характеру. За даним фактом постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2025 року (справа № 576/3138/25) ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривеньна користь держави.

Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, 31 грудня 2025 року близько 22 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті триваючих неприязних відносин, знову вчинив словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , з якою перебуває у сімейних відносинах, висловлювався на її адресу словами грубої нецензурної лайки, чинив психологічний тиск, затиснув шию правою рукою та виганяв з квартири, чим вчинив по відношенню до неї домашнє насильство психологічного характеру.

Відповідно до висновку судово психологічної експертизи встановлено, що емоційний стан потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме стан хронічної психоемоційної напруги, виснаження адаптаційних ресурсів, внутрішньої тривоги та дефіциту відчуття підтримки, перебуває як в причинно-наслідковому зв`язку, пов`язаному з діями її співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у використанні ненормативної лексики, словесних образ, вигнанні з їхнього будинку, відносно потерпілої, так і обумовлюються функціонуванням потерпілої у межах ресурсів її особистості, що призводить до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої.

Таким чином, підсудний ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ст. 126-1 КК України, тобто у домашньому насильстві – умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи з якою він перебуває у сімейних відносинах – своєї співмешканки ОСОБА_4 , що призвело до фізичних та психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої.

Однак, 24 березня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даного правопорушення та щодо покарання, яке повинен понести останній за вчинене кримінальне правопорушення.

Так, згідно умов даної угоди, з врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відсутності тяжких наслідків, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обставини, що обтяжують покарання відсутні, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_5 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ст. 91-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , як на особу, яка вчинила домашнє насильство, обов`язок проходження програми для кривдників.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, а згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні серед іншого суд має право затвердити таку угоду.

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника і може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.ч.1,3,5 ст. 469 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Це кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином. При цьому сторони добровільно уклали угоду про примирення, яка укладена за ініціативою потерпілої ОСОБА_4 , про що свідчить наявна в матеріалах справи її заява, та про що вона підтвердила в судовому засіданні, зміст та умови цієї угоди відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України та Кримінального Кодексу України.

Також судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд з`ясував, що потерпіла розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність попередніх судимостей.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути 13 570,56 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи по справі.

Обирати запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу підстав не вбачається.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.ст. 373 – 374, 475 КПК України суд, -

У Х В А Л И В: Затвердити угоду від 24 березня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026200620000004 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 січня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов`язку пройти програму для кривдників, строком на 3 (три) місяці.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 , до якого застосовано обмежувальний захід,здійснювати органу місцевого самоврядування за місцем його проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути із ОСОБА_5 13 570 грн. 56 коп. процесуальних витрат на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1