Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №376/1942/23 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1942/23

Провадження № 1-кп/376/74/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2026 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області кримінальне провадження № 12023116260000104 від 04.05.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого: 08.06.2012 Сквирським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк два роки,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

Встановив:

ОСОБА_4 03.05.2023 близько 21 години, перебуваючи на коридорі багатоповерхового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , поряд з квартирою АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно з метою завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , наніс один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя, від чого ОСОБА_6 втративши рівновагу вдарився плечем об вхідні двері квартири, після чого між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулася боротьба, в ході якої ОСОБА_4 наніс останньому удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме: верхньої губи та лівого ока, коли потерпілий ОСОБА_6 знаходився у положенні лежачи на спині, після чого схопив потерпілого за одяг та потягнув в загальний коридор будинку за вказаною вище адресою та наніс ще два удари кулаком правої руки в область носу.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, а саме: перелом кісток носа, синець та садно на носі, синець в лобній області зліва, синець та садно на нижній повіці зліва, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи.

Перелом кісток носа, синець та садно на носі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав частково та повідомив суду, що 03.05.2023 року близько 21 години він, перебуваючи у своїй квартирі що за адресою: АДРЕСА_1 почув удар у вхідні двері, відчинив їх і побачив сусіда – потерпілого ОСОБА_7 , який кричав та висловлювався нецензурною лайкою і вказував, що обвинувачений пошкодив йому вхідні двері у його квартирі.

На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_4 наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя, від чого ОСОБА_6 втративши рівновагу вдарився плечем об вхідні двері квартири, після чого між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулася боротьба, в ході якої ОСОБА_4 наніс останньому 2 удари кулаком правої руки в область обличчя, а саме верхньої губи та лівого ока коли потерпілий ОСОБА_6 знаходився в положенні лежачи на спині, після чого схопив потерпілого за одяг та потягнув в загальний коридор будинку за вищевказаною адресою та наніс ще декілька ударів кулаком по голові. Також ОСОБА_4 зазначив, що і потерпілий наніс йому декілька ударів кулаком по голові, а також пошкодив його майно, а саме розірвав футболку вартістю 100 доларів США. В подальшому приїхали працівники поліції. Обвинувачений в судовому засіданні вибачився перед потерпілим та просив застосувати до нього покарання у виді штрафу, оскільки працює не офіційно і має можливість сплатити штраф. Позовні вимоги потерпілого визнав частково.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду повідомив, що 03.05.2023 року він близько 21 години разом з дружиною повернулись додому за адресою: АДРЕСА_4 і побачили, що оббивка на вхідних дверях порізана. Враховуючи те, що у них раніше був конфлікт з сусідом ОСОБА_4 вважали, що двері їм пошкодив останній. Тоді потерпілий постукав у двері квартири ОСОБА_4 , коли той відчинив у них виник конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком правої руки в область скроні, після чого він впав. Коли він підвівся повалив ОСОБА_4 на підлогу і вони впали у квартиру останнього. Після чого ОСОБА_4 почав наносити йому удари, куди саме не пам`ятає, але ударів було не менше двох. В подальшому обвинувачений витягнув потерпілого до коридору і продовжив наносити йому удари, потерпілий просив припинити, але той не зупинявся. В один момент ОСОБА_4 зупинився, після чого потерпілий викликав поліцію. Будь – яких тілесних ушкоджень потерпілий обвинуваченому не наносив та футболку не розривав.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні з урахуванням обставин справи, характеру та ступеня суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, просила суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

Представник потерпілого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Крім часткового визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 суду повідомила, що вона є співмешканкою з потерпілим. Обвинувачений є їх сусідом. Сусід і його дружина неодноразово порушували комендантську годину, а саме танцювали, співали, гучно розмовляли і потерпілий декілька разів звертався до сусідів з приводу припинити неправомірну поведінку.

На початку травня 2023 року вона з ОСОБА_9 повернулися додому на АДРЕСА_2 і побачили пошкоджені двері, після чого подумали, що це міг зробити їх сусід ОСОБА_4 , з яким у них були до цього конфлікти , оскільки останній порушував тишу.

ЇЇ співмешканець ОСОБА_10 постукав у двері ОСОБА_11 , коли останній відкрив у них виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_12 наніс один удар ОСОБА_6 в область скроні. Далі обвинувачений намагався притиснути потерпілого до стіни, але останній відштовхнув його і вони разом впали на підлогу квартири ОСОБА_13 впав на підлогу, а ОСОБА_14 зверху. Після чого останній почав наносити удари ОСОБА_6 , яких було на її думку більше 10. Далі ОСОБА_15 витягнув ОСОБА_16 на коридор і притиснувши його до стіни наносив удари. Вона підбігла до ОСОБА_15 і намагалася припинити бійку. В один момент ОСОБА_15 зупинився. Вона відвела ОСОБА_17 до квартири він погано себе почував і був у крові. В подальшому вони викликали працівників поліції.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_18 суду повідомив, що він є працівником ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області. В 2023 році він у складі оперативної групи виїхав на виклик за адресою: АДРЕСА_2 . На місці події було встановлено, що між сусідами будинку виник конфлікт в ході якого обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_19 суду повідомила, що вона є дружиною обвинуваченого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Між її чоловіком та сусідом, точної дати вона не пам`ятає, стався конфлікт, а саме до них у двері постукав ОСОБА_10 . ОСОБА_12 відкрив двері, і ОСОБА_10 вдарив його «смішно». Від удару обвинувачений впав і на нього впав потерпілий та опинився зверху. В цей час потерпілий почав наносити удари обвинуваченому, а останній наносив потерпілому удари у відповідь. Далі свідок виштовхала хлопців на загальний коридор і зачинила двері, що відбувалося далі свідок не бачила.

З Висновку судово – медичного експерту від 09.05.2023 року № 471/д, який було досліджено в судовому засіданні (а. п. 38,39) вбачається, що при судово – медичній експертизі по медичних документах на ім`я ОСОБА_6 , 1998 року народження, знайдені наступні ушкодження:

Перелом кісток носа, синець та садно на носі; синець в лобній області зліва, синець та садно на нижній повіці зліва, крововилив на слизовій оболонці верхгьої губи, синець в надплічній ділянці зліва.

Описані ушкодження заподіяні тупими предметами, можливо, у строк та при обставинах указаних у постанові.

Перелом кісток носа, сінець та садно на носі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно з пунктами 2.3.2 2.3.3 Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року - тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день)); всі інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Локалізація та характер ушкоджень, дають можливість вважати, що мало бути не менш, ніж п`ять точок прикладання сили.

Діагноз «Закрита черепно – мозкова травма», не підтверджений об`єктивними даними, і тому не враховується при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 12 травня 2023 року (а.п. 40 - 43) вбачається, що слідчим експериментом встановлено:

Потерпілому ОСОБА_6 було запропоновано розповісти про обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень на що потерпілий погодився та повідомив, що 03.05.2023 року близько 21 години потерпілий разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 прийшли до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 де в потерпілого виник конфлікт з сусідом, який проживає в квартирі АДРЕСА_3 вищевказаного будинку. В ході конфлікту сусід почав наносити потерпілому тілесні ушкодження, а саме наніс удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя від чого ОСОБА_6 вдарився плечем об двері. Після чого між потерпілим та невідомим чоловіком почалась боротьба в ході якої ОСОБА_6 опинився в положенні лежачі на спині, а сусід взявши лівою рукою за плечі почав наносити удари кулаком правої руки в область голови та обличчя, близько 5-ти ударів. Після чого бійка перенеслася в коридор де потерпілий знову знаходився в положенні лежачи на спині, а чоловік наніс йому близько 5-ти ударів кулаком правої руки в область обличчя, а саме в щелепу, висок.

З Висновку Судово – медичного експерта від 09 червня 2023 року № 515/д (а.п. 49) вбачається, що локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_6 дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах, указаних ним у протоколі проведення слідчого експерименту від 12 травня 2023 року.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 12 травня 2023 року (а. п. 50-53) вбачається, що слідчим експериментом встановлено:

Свідку ОСОБА_8 було запропоновано розповісти про обставини вчинення та механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , на що остання погодилась та повідомила, що 03.05.2023 року близько 21 години вона повернулась до місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_6 . В подальшому в приміщенні коридору в ОСОБА_6 виник конфлікт с сусідом, який проживає в квартирі АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою. В ході конфлікту сусід почав наносити тілесні ушкодження потерпілому, а саме наніс удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя від чого потерпілий вдарився головою та правим плечем об двері. Після чого, коли потерпілий знаходився в положенні лежачи на спині, сусід тримаю лівою рукою наносив кулаком правої руки в область носа, щелепи та лівої частини обличчя близько 6 – ти ударів. Після чого бійка продовжилась в коридорі, де потерпілий знаходився в положенні лежачи на спині, а чоловік наносив удари кулаком правої руки в область обличчя близько 10 – ти ударів.

З Висновку Судово – медичного експерта № 516/д від 09 червня 2023 року (а. п. 59) вбачається, що локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_6 дають змогу вважати, що вони могли виникнути при обставинах, указаних свідком ОСОБА_8 у протоколі проведення слідчого експерименту від 12 травня 2023 року.

Також в судовому засіданні досліджено Протокол прийняття заяви і повідомлення про кримінальне правопорушення та інші події від 03.05.2023 року (а. п. 11 - 13) згідно якого ОСОБА_6 звернувся до ВП № 1 Білоцерківського РУП з повідомленням про вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_4 .

Протокол огляду місця події від 03.05.2023 року (а. п. 15 -23) згідно якого проведеним оглядом встановлено:

Оглядом являється п`ятиповерховий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до будинку здійснюється через двохстворчасті металеві двері. Проходячи до будинку прямо та по лівій бік розташовані бетонні сходи, які ведуть до поверху. Перебуваючи на поверсі, з протилежного боку від сход, розташований прохід до приміщення коридору із загальнодоступним способом входу, а саме через двохстворчаті дерев`яні двері білого кольору, які на момент огляду знаходилися у відчиненому стані. Довжина коридору складає 3,5 м., ширина 1,2 м. З лівого боку на відстані 0,4 м. ОСОБА_6 вказівним пальцем правої руки вказує на покриття лінолієму, де з його слів відбулась подія за його участі. Проходячи ліворуч по зазначеному коридору з лівого боку розташована квартира АДРЕСА_5 , вхід до якої здійснюється через одностворчаті металеві двері, які на момент огляду знаходяться у зачиненому стані. При огляді вказаних дверей на відстані 1,4 м. від нижнього краю виявлено пошкодження у вигляді розрізу шкіряного перекриття металевої основи дверей. Праворуч від квартири АДРЕСА_6 , вхід до якої здійснюється через одностворчаті металеві двері коричневого кольору, на поверхні із зовнішнього боку яких, на відстані 1,3 м. від підлоги наявні два сліди від взуття. Напроти вказаної квартири з протилежного боку на відстані 1 м. від вхідних дверей ОСОБА_6 вказує вказівним пальцем правої руки на поверхню підлоги, де з його слів відбувалася подія за його участі. Проходячи до квартири № 11 прямо розташоване приміщення коридору довжиною 2,4 метри та шириною 1,2 м. З протилежного боку від вхідних дверей вказаної квартири на відстані 1,5 м. ОСОБА_6 вказівним пальцем правої руки вказує на ділянку підлоги, де відбулася подія за його участі.

З Висновку Судово – медичного експерта № 99 від 05 травня 2023 року (а. п. 32) вбачається, що при судово – медичному обстеженні гр. ОСОБА_6 , 1998 року народження, знайдені наступні ушкодження: синець в лобній області зліва, синець та садно на носі, синець та садно на нижній повіці зліва, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, синець в надплічній ділянці зліва.

Описані ушкодження заподіяні тупими предметами, можливо у строк та при обставинах указаних обстежуваним. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Таким чином, на підставі вказаних доказів, які у суду не викликають сумніву, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого діяння, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд, керуючись нормами ст. 65 КК України, обираючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а саме: відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до проступку, характеристику особистості обвинуваченого, за місцем проживання характеризується посередньо, участь в житті громадськості не приймає, алкогольними напоями не зловживає, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав повністю, раніше судимий, призначивши покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

Пленум Верховного Суду України неодноразово звертав увагу на те, якщо виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, то судам не слід направляти таких осіб в місця позбавлення волі.

09.08.2023 до канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшов цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної школи, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він є потерпілим у кримінальному провадженні № 120 231 162 60 000 104 від 04.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Як встановлено у ході досудового розслідування (дізнання), 03.05.2023 близько 21-ї години ОСОБА_4 , перебуваючи на коридорі багатоповерхового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 поряд з квартирою АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно з метою завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя, від чого ОСОБА_6 , втративши рівновагу, вдарився плечем об вхідні двері квартири, після чого між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулася боротьба, в ході якої ОСОБА_4 наніс останньому кулаком правої руки в область обличчя, а саме верхньої губи та лівого ока коли потерпілий ОСОБА_6 знаходився в положенні лежачи на спині, після чого схопив потерпілого за одяг та потягнув в загальний коридор будинку за вказаною вище адресою та наніс ще два удари кулаком правої руки в область носу.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, а саме: перелом кісток носа, синець та садно на носі, синець в лобній області зліва, синець та садно на нижній повіці зліва, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи.

Таким чином протиправними діями ОСОБА_4 , які знаходяться в прямому причинному зв`язку із наслідками, потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, у зв`язку з чим він звернувся із заявою про скоєний злочин до ВП № 1 Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції України в Київській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнена судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.

Таким чином, внаслідок скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, ОСОБА_6 заподіяна матеріальна шкода на проведення діагностики (в т.ч. проїзд), лікування, яка складається з фактично понесених документально підтверджених грошових витрат.

Окрім цього, потерпілий поніс витрати на демонтаж та заміну вхідних дверей належної йому квартири АДРЕСА_7 , які були пошкоджені ОСОБА_4 , що і стало причиною неприязних відносин та подальшим вчиненням злочину останнім щодо нього.

Зокрема, позивачем витрачено на діагностику та лікування усього 2 299,40 гривень, на заміну пошкоджених вхідних дверей квартири - 23 160,00 гривень, які підтверджуються відповідними платіжними документами, які додаються до позовної заяви, та планується понести витрати на подальше лікування в сумі 5 000 гривень на лікування та відновлення пошкоджених зубів.

Внаслідок отриманих після побиття травм, 04.05.2023 потерпілий звертався за медичною допомогою до лікарів Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня, 29.05.2023 – до медичного центру «BELADENT».

У зв`язку із ушкодженням здоров`я, заподіяного вчиненням ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ст. 125 КК України, позивачу, як потерпілому, була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, які позначили негативні зміни у житті потерпілого, викликали негативні переживання та спогади, потребу в униканні аналогічних обставин, насторогу, тривогу, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, фіксованість уваги на проблемі одужання та правової реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасову відірваність від активного соціального життя, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, почуття образи, обурення, приниженої гідності.

Своїми протиправними та зухвалими діями ОСОБА_4 принизив людську гідність позивача, публічно ганьбив його перед співмешканкою. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, які і дотепер вимагають компенсаторних можливостей за для їх подолання.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, спричинена потерпілому діями обвинуваченого моральна шкода полягає в тому, що позивач, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, пройшов відповідний курс амбулаторного лікування, пережив та переживає й на даний час сильні душевні хвилювання, його стан здоров`я і до сьогоднішнього дня не нормалізувався.

У зв`язку з вищенаведеним, потерпілий оцінює моральну шкоду у 150 000 грн. та вважає, що саме такий розмір відповідає глибині і ступеню спричинених моральних і фізичних страждань.

На підставі викладеного позивач просить суд:

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди (витрати, пов`язані з лікуванням та заміною дверей) 30 459,40 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування моральної шкоди 150 000 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в якості витрат, понесених на правову допомогу та судовий розгляд.

Також 03.04.2025 до канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшла заява представник потерпілого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_5 про збільшення матеріальних витрат на суму 4 199,70 гривень. Крім того просить стягнути з обвинуваченого витрати на правову допомогу у розмірі 17 600,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_5 відмовився від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 23 160 грн. на заміну пошкоджених вхідних дверей. В інший частині позов підтримав та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечує щодо стягнення з нього матеріальної шкоди потерпілого на лікування, в інший частині позов не визнав.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Частиною 1 п. 10 ст. 56 КПК України передбачено, що протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно з вимогою ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Частиною 2 ст. 61 КПК України передбачено, що права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Частиною 3 ст. 62 КПК України визначено, що цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 визнано відповідно до вимог ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні та відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем, який має право на звернення з позовом до суду та відповідно до вимог ст. 128 КПК України звернувся до суду з цивільним позовом.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 4 ст. 1166 ЦК України передбачає, що шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Судом також встановлено, що внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, а саме: перелом кісток носа, синець та садно на носі, синець в лобній області зліва, синець та садно на нижній повіці зліва, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи.

Потерпілим ОСОБА_6 понесені та документально підтверджені грошові витрат на лікування, що також не заперечується та визнається відповідачем.

Таким чином, загальний розмір матеріальних збитків на момент подання цивільного позову до суду, з урахуванням поданої заяви про збільшення витрат на лікування, складає 6499,10 грн. (2299,40+4199,70), які суд на підставі вимог ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_6 недостатньо обґрунтував розмір моральної шкоди, яка ним заявлена та чому саме в такому розмірі є достатньою для компенсації спричинених йому фізичних та моральних страждань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача завданої йому моральної шкоди внаслідок скоєння кримінального правопорушення яка полягає у переживаннях, душевному та фізичному болю, психологічному дискомфорті, що призвело до зміни звичного способу його життя та потребувало додаткових зусиль для відновлення.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, характер немайнових втрат, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого та дійшов висновку, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди у сумі 150 000,00 гривень є завищеним та вважає, що з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 гривень.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Вищезазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду (справи № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц) та в постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 826/1216/16).

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні ст. 91 КПК України.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС, викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитися, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.

У даній справі судом враховується складність предмета спору (доказування), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат, який представляє інтереси потерпілого, затрачений час у ході розгляду справи у судовому засіданні, а також враховує інший витрачений адвокатом час для надання потерпілому правничої допомоги.

У матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 11.06.2023 №18/2023, укладений між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_5 (а.с.46), додатковий договір до договору від 11.06.2023 №18/2023 (а.с.114), а також документи, які свідчать про оплату послуг адвоката, зокрема акт наданих послуг від 08.08.2023 року на загальну суму 6800 гривень, акт наданих послуг від 20.03.2023 на загальну суму 10 800 гривень, прибуткові касові ордери на загальну суму 17 600,00 гривень.

З огляду на тривалий розгляд кримінального провадження в суді та дослідження всіх обставин справи в повному обсязі, складання та підтримання позовної заяви, слід визнати, що розмір вартості наданих послуг є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг потерпілому, тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого суму у розмірі 17 600,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки на момент розгляду справи до обвинуваченого такий не застосовано.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженню підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 65, 66, 67, 125 КК України, ст. 55,56,61,62,118,124,127,128,129, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, п. 3,9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтями 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 137,141 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної школи, заподіяної кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 6499,10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду, заподіяну злочином, у розмірі 10 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 17 600,00 гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суд через Сквирський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам справи.

Суддя ОСОБА_1