Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №372/1818/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" березня 2026 р. Справа № 372/1818/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Рудюка О.Д.,

за участю

секретаря судового засідання Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

встановив:

Моторно (транспортне) страхове бюро України звернувся в Обухівський районний суд Київської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в сумі 255 330,00грн. та 3 829,95грн. судових витрат у виді судового збору.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2025 року справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою передано до Вишгородського районного суду Київської області.

02.09.2025 року ухвалою Вишгородського районного суду київської області відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.11.2023 року відповідач керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Горохове Обухівського району здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який в наслідок отриманих ушкоджень загинув на місці події. Дані обставини підтверджуються обвинувальним актом від 26.042024 року та витягом з Єдиного реєстру досудових

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-ІV) на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано не було.

Керуючись п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону (№ 1961-ІV), МТСБУ здійснила виплату відшкодування потерпілим особам у розмірі 255 330,00грн. за шкоду заподіяну життю внаслідок спричинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Яка складається з 94 530,00грн. (14 130,00грн.+80 400,00грн.) витрати на поховання та шкода, пов`язана з втратою годувальника, цивільна дружина ОСОБА_3 (дитина ОСОБА_4 ), 80 400,00грн. шкода, пов`язана з втратою годувальника, мати ОСОБА_5 , 40 200,00грн. шкода, пов`язана з втратою годувальника, мати ОСОБА_5 , 40 200,00грн. шкода, пов`язана з втратою годувальника, цивільна дружина ОСОБА_3 (дитина ОСОБА_4 ).

Таким чином, загальний розмір витрат, понесених МТСБУ у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, становить 255 330,00 грн. Відповідач, як особа винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду. Тому представник позивача просить позов задовольнити і стягнути з відповідача в користь МТСБУ страхове матеріальне відшкодування в сумі 255 330,00грн., виплачене потерпілим особам, та судові витрати судового збору у сумі 3 829,95грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.01.2026 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, а в просильній частині позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності на підставі наданих письмових доказів, проти заочного розгляду справи не заперечує, наслідки заочного розгляду йому відомі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

18.11.2023 року близько 18 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі по вул. Новобудови, в с. Горохове Обухівського району Київської області, - в напрямку центру населеного пункту с. Горохове, в порушення вимог п. 2.3 б, п. 1.5, п. 12.1, 10.1. Правил Дорожнього Руху України, допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався в попутному з автомобілем напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

Дані обставини підтверджується, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 виданого 21.11.2023 року та вироком Кагарлицький районний суд Київської області від 12.01.2026 року у кримінальному провадженні № 12023110000000982.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Кагарлицький районний суд Київської області від 12.01.2026 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено також перелік випадків, в яких регламентні виплати здійснюються саме МТСБУ за рахунок коштів з централізованих страхових резервних фондів чи з коштів фонду страхових гарантій.

Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, було заподіяно смерть потерпілому ОСОБА_2 .

Спричинення означених наслідків перебуває у причинному зв`язку з діянням ОСОБА_1 , а саме вчиненням ним дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував цивільно-правову відповідальність як водій транспортного засобу.

Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілим, оскільки шкода заподіяна транспортним засобом, водій якого ( ОСОБА_1 ) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

З свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 12.06.2021 року вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, 17.11.2010 року зроблено актову запис № 748 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як вбачається з копії свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_5 , що 29.09.1990 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після укладання присвоєно спільне прізвище « ОСОБА_9 ».

24.06.2024 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в порядку ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулись до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.11.2023 року в Київської області, Обухівському районі, с. Горохове, за участю водія ОСОБА_1 під керуванням автомобілем «ВАЗ 21070», д.н.з НОМЕР_2 , який здійснив наїзд на пішохода, внаслідок якої загинув пішохід ОСОБА_2 .

На підставі наказу № 3.1/13799 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 22.07.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 94 530,00 грн., що стверджується довідкою № 1 від 19.07.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжною інструкцією № 914608 від 22.07.2024 року.

На підставі наказу № 3.1/15928 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 22.08.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 40 200,00 грн., що стверджується довідкою № 3 від 20.08.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжною інструкцією № 925345 від 23.08.2024 року.

На підставі наказу № 3.1/13916 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 23.072.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало страхове відшкодування ОСОБА_5 в сумі 80 400,00 грн., що стверджується довідкою № 2 від 19.07.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжною інструкцією № 914757 від 25.07.2024 року.

На підставі наказу № 3.1/16437 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 28.08.2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало страхове відшкодування ОСОБА_5 в сумі 40 200,00 грн., що стверджується довідкою № 4 від 20.08.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжною інструкцією № 925607 від 29.08.2024 року.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відповідно до п. 22.1 ст. 22, пп. а п. 41.1 обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ правомірно виплатило потерпілим страхове відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом».

Згідно з положеннями п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Тому суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого потерпілій страхового відшкодування в сумі 255 330,00грн., підставними, законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, що становить 3 829,95грн., який відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263-265, 273, ,282,289 ЦПК України, ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 21, 22, 38, 39 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 255 330,43грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 829,95грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Моторно (транспортного) страхового бюро України ЄДРПОУ 21647131, 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ).

Суддя О.Д. Рудюк