Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №346/483/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/483/26

Провадження № 2-а/346/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

03.02.2026р. ОСОБА_1 , через свого представника Микитин Л.Й., звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №R325661 від 29.01.2026р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі просив закрити та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

І. Позиція сторін у справі.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.01.2026р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Підставою для притягнення вказано, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені в повістці, внаслідок чого було порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 зазначає, що про наявність повістки на пошті його ніхто не повідомляв, спроб вручити йому повістку також не було, сповіщення на мобільний телефон він не отримував. Отже, в будь-який із способів про необхідність з`явитися до відповідача він оповіщений не був. Крім цього, в акті, виданому старостою с. Спас, значиться, що повістка доставлялася за адресою: АДРЕСА_1 , але позивач проживає в будинку АДРЕСА_2 . Відтак, вважає постанову незаконною та не обґрунтованою, оскільки на момент її винесення у відповідача були відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 отримував повістку та був належним чином повідомлений про час та місце прибуття. Також вказав, що згідно Закону України від 09.05.2024 року №3696-ІХ текст статті 210-1 КУПАП був доповнений наступною приміткою: Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем військовозобов`язаних та Єдиного резервістів державного персональних реєстру даних призовників, призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Однак, не встановлено, що відповідач намагався отримати цю інформацію з вище перелічених джерел. Позивач також наголосив, що при розгляді справи відповідач не зібрав жодного доказу наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема не переконався у тому, що позивач дійсно усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх та свідомо допускав настання цих наслідків; не знаходився у стані неосудності. Кожну з цих обставин відповідач був зобов`язаний встановити, ще перед притягненням до адміністративної відповідальності на підставі певних доказів, але відповідних дій вчинено не було.

Позиція відповідача.

03.03.2026р. до суду надійшов відзив, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що 27.01.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході уточнення персональних даних позивача з військово-обліковими даними Державного реєстру було виявлено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.01.2026 року об 09:00 годині з метою уточнення даних. Повістка №6257731 від 27.12.2025року була вручена позивачу особисто 27.12.2025, та повідомлено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, повістка про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 була позивачеві доведена та відомо про його прибуття, відповідно до вимог Порядку № 560 і ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 (пункт 41 Порядку № 560). У зв`язку з неявкою позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці відповідно до вимог абзацу 39 пункту 9 Положення про ТЦК та СП в Державному реєстрі було сформоване електронне звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано Франківській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, для складення протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення. Причиною подання звернення «неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці». Враховуючи виявлені вищевказані факти і обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи та керуючись статтями 258, 283, 284, 285 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення від 29.01.2026року № R325661 в якій установив, що позивач порушив абзац 1 частини 1 статті 22 Закону про мобілізацію, підпункт 2 пункту 1 Правил, Порядок № 560, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000,00 грн.

12.03.2026р. представник позивача Микитин Л.Й. подала до суду відповідь на відзив в якій зазначила, що згідно військово-облікового документу ОСОБА_1 востаннє уточнював свої дані через ТЦК та СП 23.12.2024 року. Згідно наданої повістки, позивач мав з`явитися “для уточнення даних”. Проте дані позивачем і так вже були уточненні, тому підстав для повторного виклику не було. Окрім того, відповідачем не зазначено, які саме дані потрібно уточнити. Повістку позивач не отримував, належним чином про дату та час прибуття до відповідача проінформований не був, доказів протилежного відповідачем не надано. Вказала, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За вказаних обставин, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

ІІ. Розгляд справи.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.02.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник Микитин Л.Й. 12.03.2026р. подала до суду письмове клопотання в якому просила розглянути справу за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, зазначених в заявах по суті.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився. У поданому до суду відзиві, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника та при її вирішенні врахувати позицію щодо суті спору, викладену у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Спас, Коломийського району, Івано-Франківської області. На теперішній час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та Витягом з реєстру Нижньовербізької територіальної громади.

Довідкою до акту МСЕК серії 12 ААГ № 210878 від 27.02.2023р. та пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 підтверджується встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності за загальним захворюванням безстроково. Протипоказана важка фізична праця, роботи з переохолодженням, запорошеністю.

Згідно даних військово-облікового документу №150620239309623200079, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.12.2024р., як військовозобов`язаний, військово-облікова спеціальність: 793669А, військове звання – рядовий. Рішенням ВЛК признаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час за гр. 1 ст. 25 в від 22.12.1990р. Надано право на відстрочку на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

З опису вхідного пакету документів слідує, що 29.01.2026р. ОСОБА_1 звернувся за отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

З долученої до відзиву повістки від 27.12.2025р. слідує, що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 05.01.2026р. о 09:00 год. для уточнення даних.

З матеріалів справи також вбачається, що по вказаній повістці від 27.12.2025р. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, в зв`язку з чим було подано електронне звернення про його доставку.

27.01.2026р. посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 117/26 в якому вказано, що ОСОБА_1 порушив абз. 2 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та абз. 6 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (пп. 2 п.1 Правил військового обліку – в частині прибуття на виклик ТЦК та СП). ОСОБА_1 під підпис повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.01.2026р. об 11:00 год. В графі «Пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 вказав: «з порушенням не згоден, повістку не отримував».

За фактом розгляду обставин, зазначених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 21.11.2025р. була винесена постанова №R325661., якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вирішуючи заявлені вимоги суд враховує такі правові положення.

Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Так, згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (21.11.2025) діяв особливий період.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Судом в даній справі встановлено, що фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови від 29.01.2026 № R325661 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підтримку та мобілізацію», у зв`язку з неприбуттям позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці для уточнення даних.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до відповідача.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктами 30-301 Порядку №560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-2 Порядку №560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 Порядку №560).

Згідно п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

В даній справі з представлених сторонами доказів не встановлено, що сформована ОСОБА_1 повістка про його виклик взагалі направлялася позивачу за місцем його проживання та була йому вручена. Доказів цим обставинам, які визначені пунктами 40-41 Порядку № 560, матеріали справи не містять.

В змісті оспорюваної постанови відсутнє чітке конкретне зазначення коли саме (дата, час) та по якій повістці (її номер і інші реквізити) ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних.

З вищевикладеного можна констатувати, що стороною відповідача не доведено ані факту направлення повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, ані факту її вручення позивачу. З огляду на ці обставини, суд не вбачає підтверджених обставин того, що ОСОБА_1 дійсно був своєчасно та належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та за вказаним викликом не прибув, що давало б відповідачу підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів, суд погоджується з твердженнями позивача про здійснення неналежного його оповішення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки такі твердження не були спростовані зібраними у справі доказами.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № R325661 від 29.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивача, то відповідно до ст. 139 КАС України із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 665,60 грн., які документально підтверджені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № R325661 від 29.01.2026 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок - скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Третьякова І. В.