Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №346/6803/24 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6803/24

Провадження № 2-а/346/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, а провадження закрити. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 грудня 2024 року о 09 год 00 хв. його, ОСОБА_1 , було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У даних системи РЕЗЕРВ+ не було відомостей про перебування його у розшуку чи відомостей про порушення правил військового обліку. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вказує, що йому не було роз`яснено жодних прав. Вказує, на тому що не підлягає призову на військову службу по мобілізації, так як має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що і було встановлено та не заперечується самим відповідачем. Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, а провадження закрити. У відзиві на позовну заяву, представник відповідача, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 , про скасування постанови від 16.12.2024 року № 1266/24 про накладення адміністративного стягнення - відмовити. Розгляд справи просить проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, у відзиві, що проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 09 грудня 2024 року 1-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , не уточнив свої облікові (персональні) дані у визначений законодавсвтом термін, а саме до 18 липня 2024 року. Як вказано у військово-облікову документі позивача, сформованому в електронній формі за допомогою застосунку Резерв+, дата уточнення даних -23.07.2024 року, у зв`язку з чим на позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 314 РТЦК від 09.12.2024 року. На підставі даного протоколу винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення від 16.12.2024 № 1266/24. Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача, адвокат Лейб`юк Б.Б., подав заяву про розгляд справи у відсутності представника позива та позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі. Суд, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що згідно протоколу № 314 РТЦК про адміністративне правопорушення від 09.12.2024 року громадянин ОСОБА_1 , був доставлений органами поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте в процесі з`ясування було встановлено, що зазначений військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу по мобілізації так як на утриманні перебуває троє і більше неповнолітніх дітей. На момент звернення ОСОБА_1 , вчасно не оновив військово-облікові дані (а.с.6). Згідно копій свідоцтв про народження дітей, вбачається, що ОСОБА_1 , є батьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9-11). Згідно постанови від 16.12.2024 року № 1266/24 виданої підполковником т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні та накладено штраф у розмірі : 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (а.с.5). Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова ТЦК та СП про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положеннь Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» вказано, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Враховуючи вимоги ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Згідно з правилами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови. Процедуру оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення визначає Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 № 3 (далі -Інструкція № 3). Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 3 протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пункт 2 розділу І Інструкції №3 передбачає, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури. Так, судом встановлено, що згідно протоколу № 314 РТЦК від 09.12.2025 року у графі "суть адміністративного правопорушення" зазначено, що 09.12.2024 року о 09 год 00 хв., громадянин ОСОБА_1 , був доставлений органами поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте в процесі з`ясування було встановлено, що зазначений військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу по мобілізації, так як на утримання перебуває троє і більше дітей. На момент звернення громадянин України ОСОБА_1 , вчасно не оновив військово-облікові дані. Всупереч вищенаведеному судом встановлено, що згідно відповідді ІНФОРМАЦІЯ_7 № 2 (м.Городенка), працівниками відділення поліції № 2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Комаришин М.В., не затримувався та не доставлявся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить протоколу № 314 РТЦК від 09.12.2025, окрім того в даному протоколі вказано ч.3 ст. 210 КУпАП, в той час як постановою № 1266/24 ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. При цьому суд керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, позов слід задовольнити, та слід скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фербей Ю.М. № 1266/24 від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. На підставі наведеного, та ст.ст. 251, 252, 280, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 72-77, 229, 244-246, 255, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фербей Ю.М. № 1266/24 від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 23.03.2026 року.

Суддя: Махно Н. В.