Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №342/169/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/169/26

Провадження № 2/342/396/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Бундзяк У.М., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , – адвокат Бундзяк У.М. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в якому просить ухвалити судове рішення, яким розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 18 вересня 2007 року виконкомом Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 15. Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 вересня 2007 року між сторонами укладено шлюб, про що виконкомом Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області зроблено відповідний актовий запис за №15. Від шлюбу вказане подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які фактично проживають та зареєстровані разом із позивачкою в АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що фактично, шлюбно-сімейні відносини між позивачем та відповідачем припинилися ще в 2023 році. Із вказаного часу вони живуть, окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного побуту. Участі у матеріальних витратах сім`ї, зокрема утриманні неповнолітніх дітей, відповідач не приймає. За час окремого проживання, між сторонами втрачені почуття любові та поваги один до одного, відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, а відповідно сім`я існує виключно згідно актового запису в правовстановлюючому документі.

Наголошує, що вирішити даний спір в інший спосіб, крім звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, позивачка не може. Рішення про розірвання шлюбу є обдуманим кроком для ОСОБА_1 . Подальше збереження сім`ї суперечить її інтересам, у зв`язку із чим строк для примирення просить не надавати.

На підставі наведеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 184, 187 ЦПК України та ст.ст. 3, 55, 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Бундзяк У.М., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

Судове засідання по справі № 342/169/26 провадження № 2/342/396/2026 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Бундзяк У.М., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, призначене на 09 год. 30 хв. 19.03.2026 року не відбулося, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 08 год. 00 хв. по 11 год. 06 хв.

Учасники справи в судове засідання 24 березня 2026 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштового відправлення (судової повістки) за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання.

На адресу суду від відповідача – ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розгляд даної справи проводити без нього.

На адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Боднарчук (змінено з Бундзяк) Уляни Максимівни надійшла заява, в якій вона просила судовий розгляд даної справи проводити без позивачки та її представника.

Дії сторін не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно з гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 вересня 2007 року у селі Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації шлюбів 18 вересня 2007 року зроблено відповідний актовий запис за №15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 вересня 2007 року Ясеневопільнівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

За час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже положення статті 51 Конституції України та статті 24 СК України відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, відповідно до статті 12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, статтею 5 Протоколу № 7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Аналогічні положення містить стаття 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими. Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву згідно якої не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено в нормах Сімейного кодексу України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що сім`я розпалася повністю, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, їх шлюб носить лише формальний характера, відповідач подав до суду заяву згідно якої не заперечує щодо розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу слід задовольнити, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Зважаючи на прохання позивача, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

На підставі викладеного, ст.ст.112-115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352-355 ЦПК України, , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 вересня 2007 року у селі Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 15 від 18 вересня 2007 року.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу – ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_3 ».

Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Судове рішення складене 24.03.2026.

Суддя: Федів Л. М.