Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №938/277/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/277/26

Провадження № 3/938/189/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

якому роз`яснено ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,-

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 05.01.2026 року о 00.00 годин за місцем свого проживання, будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лексикою, завдавши шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-КУпАП, просив його суворо не карати, вказавши, що дійсно ображав матір нецензурною лайкою, бо перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що син прийшов додму в стані алкогольного сп`яніння, ображав її нецензурною лайкою, вона викликала працівників поліції. На даний час примирилася зі сином, просила його суворо не карати.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №736025 від 10.02.2026 року, а також іншими матеріалами справи, які досліджені в судовому засіданні.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №736025 від 10.02.2026 рокувбачається, що ОСОБА_1 05.01.2026 року о 00.00 годин за місцем свого проживання, будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лексикою, завдавши шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.

Також, цей протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний без будь-яких зауважень щодо його змісту особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді. При цьому ним у протоколі зазначено про те, що з текстом протоколу згідний, вину визнає.

У протоколі вказано потерпілу ОСОБА_1 із анкетними даними.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена також такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області повідомила, що її син ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство, погрожує фізичною розправою;

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на батьків (матір/батька).

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 правильно квалiфiковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство відносно матері

З урахуванням викладеного суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

При таких обставинах, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним вини, суддя вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

У ч.2 ст.283 КупАП закріплено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Таким чином, направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом, є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вперше вчинив домашнє насильство, примирився з потерпілою, то суддя вважає за недоцільне застосовувати до нього ст.39-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Суддя Наталія ЧЕКАН