Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №215/1944/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1944/26

1-кп/215/605/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046760000054 від 01.03.2026 щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інгулець, Інгулецького району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, з середньо-технічною освітою, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, опікуном/піклувальником не призначений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за наступних фактичних обставин.

27.02.2026 приблизно о 16 годині 45 хвилин (більш точний час у ході досудового розслідування у формі дізнання не встановлено) ОСОБА_2 перебував на відкритій ділянці місцевості поблизу колишнього кафе, розташованого біля будинку № 10 по вул. Володимира Терещенка в Тернівському районі м. Кривого Рогу.

У цей час ОСОБА_2 побачив, як ОСОБА_3 кинув порожню пляшку на асфальтоване покриття. Зробивши зауваження останньому, ОСОБА_2 побачив бурхливу реакцію ОСОБА_3 , у зв`язку з чим між ними виник словесний конфлікт, який переріс у сварку.

У ході конфлікту у ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник прямий умисел, спрямований на умисне завдання фізичного болю ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 приблизно о 17 годині 00 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у вказаному місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись обличчям до обличчя з ОСОБА_3 на відстані витягнутої руки, наніс останньому один удар кулаком правої руки в ділянку сонячного сплетення.

Внаслідок удару потерпілий відчув сильний фізичний біль, нахилився вперед та вперся долонями в коліна. Після цього ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що не повністю реалізував свій умисел на завдання фізичного болю, підійшов до ОСОБА_3 та штовхнув його в плечі, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на сідниці.

Після вчинення зазначених дій ОСОБА_2 , досягнувши мети спричинення фізичного болю потерпілому, залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

У результаті протиправних дій ОСОБА_2 умисно завдав потерпілому ОСОБА_3 удар та поштовх, які спричинили фізичний біль та не призвели до тілесних ушкоджень.

Ці умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками умисного завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026 постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за №12026046760000054 від 01.03.2026 вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що оскільки підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому відповідно до положень ст.ст. 381, 382 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Органом досудового розслідування встановлено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК України, які беззаперечно визнані обвинуваченим та підтверджуються належними та допустимими доказами, які досліджені судом.

Обґрунтованість обвинувачення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Потерпілий ОСОБА_3 подав до суду заяву про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 ..Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, опікуном чи піклувальником не є.

Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст.67 КК України не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених; особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом`якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до норм КПК України.

З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, збитки - відсутні.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 373-376, 381-382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень, на користь держави.

Матеріали кримінального провадження №12026046760000054 від 01.03.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 215/1944/26, провадження № 1-кп/215/605/26.

Копії вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного сулу через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, за виключенням підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини відповідно до положень ст.ст.381, 382 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя