Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №182/6711/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6711/25

Провадження № 2/0182/3282/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.03.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Авраменко Артем Вікторович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

17.10.2025 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на час навчання повнолітньої дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 з 29.07.2006 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року було розірвано. Від даного шлюбу у подружжя народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення суду від 05.03.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання спільного сина в розмірі частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач свої аліментні зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим станом на 2018 рік утворилась заборгованість в сумі 87 646,92 грн. Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 року у справі №182/516/19 ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досяг повноліття, але продовжує навчання, є студентом 1-го курсу бакалаврату Вищої школи соціальних наук та безпеки м. Лодзь (Польсько-Український освітній центр при МАУП), термін закінчення навчання - березень 2030 року. Дитина потребує матеріальної допомоги на харчування, лікування, придбання одягу та взуття, учбового приладдя, канцелярських товарів, тощо. Позивачці важко самостійно забезпечувати всі потреби сина, однак відповідач в добровільному порядку фінансової допомоги на період навчання дитини не надає.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на період навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання – березень 2030 року.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.24-25).

30.01.2026 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги він визнає частково з наступних підстав. На початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України ОСОБА_1 разом з сином виїхала до Німеччини, де, відповідно до Параграфу 24 німецького Закону про перебування (§ 24 Aufenthaltsgesetz), вони оформили тимчасовий захист для легального проживання, роботи, отримання соціальної допомоги та медичного обслуговування. Вони щомісяця отримують соціальні виплати, а отже, син має регулярний дохід, достатній для проживання, харчування тощо. Крім того, він вчиться на заочній формі навчання, що дає йому змогу підробляти. Відповідач також зазначив, що має проблеми зі здоров`ям, в 2023 році переніс інсульт, тривалий час перебував на лікарняному, також має проблеми з хребтом, зміни шийного відділу хребта, остеохондроз, протрузії дисків, правосторонній С-подібний скаліоз. Стан його здоров`я є незадовільним, вимагає тривалого, постійного та вартісного лікування, на яке він витрачає велику частину своїх доходів. Відповідач також зауважив, що на його утриманні перебуває батько - ОСОБА_6 , який за віком є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 6 409,90 грн. на місяць, якої недостатньо для забезпечення всіх його потреб в повному обсязі. На даний момент позивач мобілізований до лав ЗСУ, у зв`язку з цим систематично несе витрати на придбання військового приладдя (каска, бронежилет, розгрузка, військовий одяг, взуття, приладдя для гігієни), ремонт автомобілів, придбання палива для авто. ОСОБА_2 також зазначив, що тривалий час перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 без офіційної реєстрації шлюбу. Остання має двох дітей від першого шлюбу, яких він вважає своєю сім`єю і також несе витрати на їх утримання. Відповідач згоден сплачувати аліменти на період навчання сина в розмірі 1/12 частини від його доходів, враховуючи той факт, що вартість навчання, згідно контракту, становить 300 євро на рік, що в гривневому еквіваленті складає 22 400 грн., а тому визначеного ним розміру буде достатньо, що б в повній мірі оплатити вартість навчання та задовольнити й інші потреби дитини (а.с.29-38).

Своїм правом на подання відповіді на відзив сторона позивача не скористалась.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд дійшов наступного висновку.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5). Батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року (а.с.7). Син залишився проживати з матір`ю. 21.01.2017 року позивачка змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_11 (а.с.6).

На підставі рішення суду від 05.03.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8).

Згідно довідки Нікопольського міськрайонного відділу ДВС №1617, станом на 01.11.2018 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів складала 87 646,92 грн. (а.с.9).

Заочним рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 рок у справі №182/516/19 ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 (а.с.10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досяг повноліття, але він продовжує навчання на першому курсі Вищої школи соціальних наук та безпеки м. Лодзь (Польсько-Український освітній центр при МАУП), спеціалізація – Кібербезпека, форма навчання заочна/дистанційна, термін закінчення навчального закладу – березень 2030 року (а.с.12).

Згідно контракту на навчання за програмою «Подвійний диплом» у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в м. Лодзь (Польща) (без дати), вартість навчання складає 300 євро за рік, що в гривневому еквіваленті становить 22 400 грн. (а.с.13).

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що їй важко самостійно забезпечити всі потреби сина, оскільки він навчається та потребує матеріальної допомоги на придбання їжі, взуття, одягу, тощо. Відповідач усунувся від будь-яких витрат на утримання дитини, в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України (далі – СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатись після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги батька, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для задоволення позову, однак суд не погоджується з обраним позивачкою розміром аліментів. Оскільки відповідач має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим несе витрати на лікування, має на утриманні батька-пенсіонера, як військовослужбовець, несе витрати на придбання військового приладдя, суд виснує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на період навчання сина в розмірі 1/10 частини від його доходів. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_4 навчається на заочній/дистанційній формі навчання, а тому має змогу підробляти. При цьому суд зазначає, що визначення саме такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.

Разом з тим, суд зауважує, що аліменти на утримання повнолітньої дитини стягуються на період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Оскільки в довідці, наданій вищим навчальним закладом, період навчання зазначений з 30.08.2025 року до березня 2030 року, тому суд виснує про стягнення аліментів до березня 2030 року.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1.ч.1 ст.430 ЦПК України стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Авраменко Артем Вікторович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на час його навчання у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, починаючи з 17.10.2025 року і до закінчення навчання, а саме до березня 2030 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 331, 20 (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.) на користь держави.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Суддя: О. В. Рунчева