Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №202/953/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/953/26

Провадження № 2/202/2680/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача Гулієва І.М.О.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27.08.2010 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 535. Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що починаючи з березня 2022 року сімейно-шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, сторони спільно не проживають. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 27 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визнано обов`язковою явку позивача для надання особистих пояснень.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі відмовлено.

У судове засідання 24 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 та її представник Гулієв І.М.О. з`явилися. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначив, що сторони тривалий час не підтримують стосунки, примирення категорично неможливе, просив позов задовольнити, судовий збір залишити за позивачем, а після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ». Позивач повністю підтримала доводи свого представника.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 23.03.2026 року представник відповідача подавала до суду заяву про надання строку для примирення, відзиву на позовну заяву до суду відповідачем подано не було.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 535.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 193 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 193.

Згідно з доводами сторони позивача, які не спростовані відповідачем, сімейне життя між сторонами не склалося, шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинені з березня 2022 року, збереження сім`ї неможливе. Наміри позивача розірвати шлюб є стійкими. Крім того, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2024 року у справі № 757/22657/24-ц встановлено факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини у відповідача від іншої жінки в період перебування сторін у шлюбі.

Згідно із частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом ст. 105 СК України шлюб може бути розірвано за рішенням суду за позовом одного з подружжя.

Частиною 1 ст. 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд враховує, що шлюб – це сімейний союз, при цьому добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб є договором, який укладається за згодою сторін і не може бути примусовим. Відсутність згоди хоча б одного з подружжя на подальше спільне життя є беззаперечною підставою для припинення шлюбу.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що сторони втратили почуття любові та поваги одне до одного, тривалий час не підтримують подружніх відносин, примирення між ними неможливе. Враховуючи, що позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, а примушування до збереження шлюбу суперечить закону та порушує право особи на свободу та особисту недоторканність, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач виявила бажання після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 », суд вважає за необхідне залишити їй це прізвище.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, враховує позицію сторони позивача та залишає судові витрати по сплаті судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 223, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований 27 серпня 2010 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 535 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ) – розірвати.

Судові витрати по сплаті судового збору – залишити за позивачем.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Недобитюк