Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №608/574/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №608/574/26

Суддя: Коломієць Н. З.

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2026 р. Справа № 608/574/26

Номер провадження2-о/608/54/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

за участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника заявника адвоката Волинця С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні померлого годувальника,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні померлого годувальника. У заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (сервісний центр №12, м. Чортків) для призначення пенсії по втраті годувальник, подавши необхідні документи. Однак, територіальний орган з призначення пенсії виявив відсутність актового запису про шлюб, тому в усній формі заявнику було і рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні померлого годувальника..

Заявниця просить суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебування на його утриманні до дня смерті.

Представник ОСОБА_1 адвокат Волинець С. А. в судовому засіданні заяву підтримує, просить задоволити.

Заінтересована особа: представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився. Подав заперечення на заяву, згідно якого просить залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки, з даної заяви вбачається спір про право, а саме право на призначення пенсії по втраті годувальника. Розгляд справи просить проводити у відсутності представника заінтересованої особи.

Адвокат Волинець С. А., в свою чергу, подав відповідь на заперечення, згідно якого стверджує, що в даній заяві спору про право не вбачається, оскільки, такий спір може виникнути лише з приводу обчислення, призначення, перерахунку, надання, одержання пенсійних виплат за правилами адміністративного судочинства. Вважає, що встановлення зазначеного факту не зумовлює юридичного наслідку та рішення у даній справі не встановлює права на пенсію по втраті годувальника.

Вислухавши представника заявника, адвоката Волинця С. А., заявницю ОСОБА_1 , яка була допитана в ході судового розгляду справи, свідків, врахувавши заперечення заінтересованої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Італія, м. Полла (пров. Солерно) помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з актового запису про смерть за №198 Частина ІІ Серія В за 2025 рік, Відділ 1, Головне управління, дата віддачі 20.10.2025 (переклад з італійської мови на українську мову).

Згідно інформації відділу ЦНАП Чортківської міської ради Тернопільської області № 20-10/299 від 18.02.2026, останнє місце реєстрації (проживання) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є АДРЕСА_1 , з 12 липня 2007 року по день смерті. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за вказаною вище адресою з 12.09.2007 по теперішній час.

Аналогічно за записами Будинкової книги осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 значаться: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прибули з с. Палашівка, Чортківський район, Тернопільська область, з 12.09.2007 р. - станом на сьогодні.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.04.1998 батьками народженого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис № 3.

З витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 19 лютого 2026 року № 00056614019, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 28 грудня 1997 року, актовий запис № 08. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 . Згідно відомостей про розірвання шлюбу 02 грудня 2023 року за спільною заявою подружжя, яке не має дітей від 01.11.2023, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, актовий запис №21.

З довідки Палашівського старостинського округу Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №55 від 18.03.2026, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в Італії. Похоронений ІНФОРМАЦІЯ_9 на сільському кладовищі в селі Палашівка Чортківського району тернопільської області.

На момент смерті ОСОБА_3 в Республіці Італія, заявниця ОСОБА_1 теж перебувала за межами України, що підтверджується штампом пропускного пункту на кордоні з Польщею від 24.07.2025.

Під час судового розгляду справи заявниця ОСОБА_1 надавала пояснення. Зазначила, що після розірвання шлюбу вона з колишнім чоловіком владнали свої відносини і стали проживати спільно. При цьому проявляли взаємну турботу один за одним, вели спільне господарство і мали єдиний сімейний бюджет для витрат на утримання домоволодіння, харчування, медичні потреби тощо. Тобто спільне проживання з померлим годувальником мало виражені ознаки подружжя, тому не придавали значення повторній реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС. Проживаючи спільно після розірвання шлюбу, заявниця перебувала на постійному утриманні померлого годувальника і допомога була не одноразовою, а постійною. При цьому носила систематичний характер з урахуванням виникаючих потреб і протягом усього часу їх нерозривного проживання. На момент смерті колишнього чоловіка, вона перебувала поряд з ним в Республіці Італія.

Крім того, судом були допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є односелицею ОСОБА_1 , проживає в с. Палашівка Чортківського району Тернопільської області. Їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одружилися в 1997 році. Подружжя разом їздили за кордон на заробітки, купили квартиру в м. Чорткові Тернопільської області. В них є спільний син. Про те, що шлюб між ними було розірвано, вона не знала.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що є сестрою заявниці. Те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб було розірвано їй не було відомо. Подружжя завжди проживали разом. Коли помер ОСОБА_2 , сестра привезла тіло з-за кордону та здійснила його похорон.

Отже, з досліджених в судовому засіданні документів та оцінки доказів, можна зробити висновок, що подружжя ОСОБА_5 спільно проживали та вели господарство.

В запереченні Головного управління ПФУ в Тернопільській області вказано, що заінтересована особа вбачає в заяві ОСОБА_1 спір про право, а саме право на призначення пенсії про втраті годувальника.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною четвертою ст. 315 ЦПК України роз`яснено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, вказано про те, що справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У кожному конкретному випадку залежно від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.

Проаналізувавши зміст вимог заявника, можна зробити висновок, що предметом розгляду у цій справі є не оскарження неправомірності дій заінтересованої особи, а встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Тому факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Отже, за таких обставин суд вважає, що в даній справі спір про право відсутній, оскільки, за змістом заяви ставиться питання про встановлення факту, який має юридичне значення, на підставі якого в подальшому буде вирішуватись питання про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 (провадження № 14-283цс18), Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2020 року у справі № 644/4742/19 (провадження № 61-2673св20), від 25 березня 2020 року у справі № 204/3782/19 (провадження № 61-22924св19), від 03 березня 2021 року у справі № 307/2853/19 (провадження № 61-4072ск20), від 07 липня 2021 року у справі № 409/1851/19 (провадження № 61-7906св20).

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273, 293, 294, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні померлого годувальника, задоволити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебування на його утриманні до дня смерті.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/574/26.

Рішення набрало законної сили « ____»____________року.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»______________року

Секретар:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua