Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №607/1570/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2026 Справа №607/1570/26 Провадження №3/607/1111/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: ОСОБА_1 , захисника Янчишина В.Й.

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 17 січня 2026 року о 00-02 год. в м. Тернополі по вул. Коперника,3, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi ASX» номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» №ARLM-0300 (повірка дійсна до 17.06.2026), що підтверджується тестом №899 від 17.01.2026 із результатом 0,47%о проміллє. Із результатом огляду ОСОБА_1 не згідний, проте від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у КНМ «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 серії ЕПР1 №568579 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засідання ОСОБА_1 та його захисник подати клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за відсутності в діях ОСОБА_1 згідно долучених доказів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, ОСОБА_1 надав показання, із яких свідчить, що того вечора його товариш ОСОБА_2 на його автомобілі підвозив додому, він сидів на задньому пасажирському місці позаду водія ОСОБА_2 , по вул. Коперника був зупинений працівниками поліції. Так як він був власником автомобіля, то вийшов із салону і почав розмову із поліцейськими щодо їх зупинення. На вимогу поліцейського надав документи на транспортний засіб, посвідчення водія. Із невідомих йому підстав поліцейський йому озвучив, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння і він зобов`язаний пройти на місці огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Він наголошував поліцейському, що не керував автомобілем, проте із незрозумілих причин поліцейський все ж таки вимагав пройти огляд. Вони сіли у патрульний автомобіль, де він продув технічний прилад із позитивним результатом, із яким був не згідний і не вважав себе винуватим, так як при зупинці не був водієм. Їхати в медичний заклад відмовився, бо на нього не покладено обов`язку як пасажира проходити огляд в медичному закладі на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Попри цього захисник відзначає, що в разі, якщо суд прийде до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то прийняти до уваги наявні порушення поліцейськими вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки ОСОБА_1 просив надати час для спілкування із адвокатом з приводу ситуації, проте поліцейські розцінили це як ухилення від проведення огляду, не надавши йому можливості отримати правову допомогу. Також зазначає, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 відсутні, мова, поведінка та рухи чіткі і адекватні, а тому закон пов`язує відповідальність за відмову від проходження огляду водія від освідчення лише при наявності явних ознак алкогольного сп`яніння, яких в даному випадку не встановлено і не доведено.

Також звертає увагу захисник на недопустимість доказів, а саме рапорту поліцейського, який не може слугувати однозначним доказом в підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем. ОСОБА_1 не було вручене письмове направлення на проведення огляду в медичному закладі, оскільки лише при врученні такого направлення і при відмові від проведення медичного огляду в медичному закладі, поліцейський має право складати протокол.

Таким чином, матеріалами справи не доведено вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України і наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із викладеною у протоколі фабулою правопорушення, наслідком чого є закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Під час проведення судового розгляду адміністративної справи, на клопотання сторони захисту був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , із показань якого вбачається, що 16-17 січня 2026 року в нічну пору він керував автомобілем, власником якого є ОСОБА_1 і який сидів на пасажирському місці позаду водія. На вул. Коперника їх зупинили працівники поліції. ОСОБА_1 , як власник автомобіля, відразу вийшов із пасажирського місця до поліцейський. Коли вони спілкувалися, він вирішив перевірити наявність при ньому пластикового посвідчення водія, проте його не було, а додаток «ДІЯ» не відкривалася і він вирішив пересісти на пасажирське переднє місце, щоб його не оштрафували та переліз із водійського на пасажирське місце. В подальшому ОСОБА_1 та поліцейські ще довго спілкувалися, а тому він вирішив піди додому та залишив місце і не знає, хто забрав транспортний засіб.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, дослідивши докази, які долучені до матеріалів справи в їх сукупності та кожного окремо, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наступними доказами, а саме:

-- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 серії ЕПР1 №568579;

-- дослідженим матеріалом відеофіксації із камер відеореєстраторів №472554, на яких зафіксовано, що автомобіль марки «Mitsubishi ASX» рухається по вул. Коперника в м. Тернополі в комендантську годину і його зупинку здійснює патрульна поліція шляхом застосування проблискових маячків. Автомобіль «Mitsubishi ASX» зупиняється біля правого краю дороги, патрульний автомобіль відразу зупиняється поруч із ним зі сторони водія та при огляді салону автомобіля «Mitsubishi ASX» поліцейські чітко бачили і встановили хто здійснював керування даним автомобілем і перебував на місці водія, яким в подальшому виявився гр. ОСОБА_1 . При спілкуванні із водієм ОСОБА_1 та перевірки документів поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які озвучені водієві та водій ОСОБА_1 у салоні патрульного автомобіля пройшов огляд на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» із результатом 0,47%о проміллє. Із таким результатом ОСОБА_1 частково був не згідний. На пропозицію поліцейського пройти повторно огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 чіткої відповіді не надав, присів на водійське місце у салон свого автомобіля та постійно із кимось розмовляв та повідомляв поліцейським, що йому потрібно порадитися із адвокатом та продовжував сидіти у салоні свого автомобіля. Поліцейські неодноразово пропонували і запитували водія, чи буде він їхати в медичний заклад для проведення повторно огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що водій відмовився. Також на відеозаписі чітко зафіксовано проведення процедури огляду водія при встановленні поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, роз`ясненя йому прав та обов`язків, і оформлення адміністративних матеріалів. Попри цього, водій ОСОБА_1 не повідомляв поліцейським, що він не здійснював керування автомобілем, а інша особа, яка сиділа на пасажирському місці та не відмовився від проходження огляду в медичному закладі із тих підстав, що він не керував автомобілем, а факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його перебування на водійському місці встановлений поліцейськими відразу після його зупинення.

-- направленням на огляд водія на визначення стану сп`яніння від 17.01.2026 із зазначенням ознак такого сп`яніння, результату Алкотесту 0,47%о проміллє, проте огляд не проводився через відмову водія.

-- свідоцтвом про повірку технічного засобу вимірювальної техніки «Alcotest 7510 OIML» №ARLM-0300 від 17.06.2025, чинного до 17.06.2026.

-- тестом від 17.01.2026 за результатом продуття ОСОБА_1 технічного приладу «Alcotest 7510 OIML», показник алкоголю якого показав 0,47%о проміллє та Актом огляду водія на стан від 17.01.2026 із результатом 0,47%о проміллє, який не підписаний ОСОБА_1 . Вказаний показник якраз і засвідчує наявність у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцейським та для підтвердження чого ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки, проте був не згідний із результатом.

-- рапортом інспектора поліції УПП в Тернопільській області від 17.01.2026, із якого встановлено, що поліцейськими близько 00-02 год. 17.01.2026 був виявлений автомобіль «Mitsubishi ASX» номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який порушив комендантську голину і даний автомобіль був зупинений. В ході спілкування із водієм виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки автомобіля за допомогою «Алкотест 7510» із чинною повіркою до 17.06.2026, що підтверджується тестом №899 із результатом 0,47%о проміллє. Водій з результатом не згідний, однак від проведення огляду в медичному закладі відмовився.

За наслідками дослідження доказів, які є належні та допустимі, показання свідка ОСОБА_2 визнаються як неспроможні та неправдиві по відношенню до обставин, які встановленні судом та є такими, які спрямовані на уникнення ОСОБА_1 понесення адміністративної відповідальності, оскільки як встановлено на відеозаписі, патрульний автомобіль зупинився поруч із автомобілем «Mitsubishi ASX» з водійської сторони, і поліцейські чітко бачили і встановили, хто керував автомобілем і перебував на водійському місці, яким виявився гр. ОСОБА_1 . А в разі перебування в автомобілі при його зупиненні на місці водія гр. ОСОБА_2 , то відповідно і в силу Закону поліцейським здійснювалася би розмова та перевірка документів саме із даною особою. При цьому, на місці події ОСОБА_1 взагалі не повідомляв поліцейським, що керував автомобілем гр. ОСОБА_2 , а він лише сидів на пасажирському місці позаду водійського, оскільки його, як водія автомобіля, було відразу встановлено при зупинці патрульного автомобіля поруч із його транспортним засобом.

Тому вимога поліцейського саме до водія ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння при доведеності факту керування ним автомобілем і при наявності ознак такого сп`яніння, була правомірна.

Разом з тим, посилання захисника у клопотанні на інші нібито порушення поліцейським вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при проведенні огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, що спростовує наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом відхиляються, оскільки таких порушень поліцейськими за наслідком дослідження доказів не встановлено.

За таких обставин суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, шляхом накладення адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, за яких було вчинено дане правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті із позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 серії ЕПР1 №568579 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (34000 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський