Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №932/8298/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №932/8298/25

Провадження №2/932/2876/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., представника позивача адвоката Карлаша І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Основні процесуальні рішення та дії.

15.07.2025 позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить встановити факт, що ОСОБА_2 не проживав постійно разом з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та не прийняв спадщину відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України.

Ухвалою від 12.08.2025 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою від 27.01.2026 закрито підготовче провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 постановлено про заочний розгляд справи.

Узагальнені доводи позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Заповіту мати не складала. Після неї спадкоємцями першої черги є дочка - позивачка, син – відповідач та чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце проживання відповідача зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем, проте він фактично там не проживав та не прийняв спадщину.

Необхідність встановлення факту позивач обґрунтовує бажанням успадкувати майно ОСОБА_3 .

В судовому засідання представник позивача підтримав вимоги позову.

Узагальнені доводи відповідача.

Відповідач викликався в судове засідання шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте вся поштова кореспонденція повернулася.

Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому відповідач відзиву не подав, в судове засідання не з`явився.

Обставини, встановлені судом.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу 07.03.1922 ОСОБА_4 (позивачка) змінила прізвище на « ОСОБА_5 », відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб 25.03.2005 на « ОСОБА_6 », відповідно до свідоцтва про шлюб 05.12.2020 на « ОСОБА_7 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно актового запису про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є також батьками відповідача ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно відповіді Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади від07.03.2025 ОСОБА_3 в період з 02.01.1979 по 22.11.2020 була зареєстрована на АДРЕСА_1 . Разом із нею зареєстровані: ОСОБА_4 , з 02.01.1979 по теперішній час; ОСОБА_1 , з17.10.1989 по теперішній час; ОСОБА_2 , з 26.08.1994 по теперішній час; ОСОБА_8 , з 20.04.2005 по теперішній час; ОСОБА_9 , з 27.04.2010 по теперішній час.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

На підтвердження факту не проживання відповідача разом із спадкодавцем ОСОБА_3 позивачем надано заяву мешканців будинку АДРЕСА_2 , справжність підписів яких засвідчена головою ОСББ «Затишний Н 2020».

Такий факт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Висновки суду.

Позивачка просить встановити факт, що ОСОБА_2 не проживав постійно разом з ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини.

Від встановлення такого факту залежить розмір частки позивачки у спадковому майні після матері ОСОБА_3 .

При цьому, для висновку про прийняття спадщини на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України має значення факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не формальний факт спільної реєстрації місця проживання.

На спростування факту спільного проживання відповідача з матірю позивачем надано достатні докази.

Також судом враховано факт повернення поштової кореспонденції від відповідача за спірною адресою.

З огляду на наведене позов підлягає задоволенню в частині встановлення факту не проживання відповідача з матір`ю.

Вказаний факт достатній для висновку про неприйняття відповідачем спадщини в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України і окремо встановлювати рішенням суду таку обставину не має необхідності.

Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Враховуючи факт задоволення позову судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на наведене суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовільнити частково.

Встановити факт що ОСОБА_2 не проживав постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання – АДРЕСА_3 ) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання – АДРЕСА_3 ) судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський