Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №466/3245/22 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3245/22

Провадження № 1-кп/466/128/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя ОСОБА_1

секретар с/з ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120221413600000594 від 19.05.2022 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185, КК України,-

в с т а н о в и в:

11 травня 2022 року, близько 21:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 158, таємно шляхом викрадення з задньої лівої кишені штанів ОСОБА_6 , незаконно заволодів офіційним документом останнього - платіжною банківською картою АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), виданою на його ім`я. Після чого, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів залишив банківську карту собі з метою особистої вигоди, зокрема, заволодіння наявними на ній грошовими коштами ОСОБА_6 .

Крім цього, 11 травня 2022 року, у період часу з 21:17 год. до 21:20 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 9А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), у час запровадження воєнного стану по всій території України, діючи умисно, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, шляхом використання платіжної банківської карти, виданої AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на прізвище ОСОБА_6 та подальшого зняття готівки через банкомат за вказаною адресою за допомогою введення коду, який підглянув у потерпілого коли той знімав кошти, трьома операціями у сумі по 2300 грн., 5000 грн., 1000 грн., таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 8300 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

До обвинувального акту в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_4 , укладена між прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_7 з одного боку та з підозрюваним ОСОБА_4 з другого боку.

Так, із змісту даної угоди встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, та наведені обставини вчинення цих кримінальних правопорушень.

Сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення:

- за ч. 1 ст. 357 КК України, призначити покарання у виді двох років обмеження волі;

- за ч.4 ст. 185 КК України, призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює, що наслідком укладання та затвердження цієї угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він зможе допитувати свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь.

Крім того, наслідком укладання та затвердження цієї угоди є обмеження права ОСОБА_4 на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу, які полягають у тому, що він зможе оскаржити вирок виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4-7 статті 474 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, наслідком якого буде новий судовий розгляд кримінального провадження в загальним порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку.

Підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала угоду про визнання винуватості ОСОБА_4 , просила таку затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримали угоду, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він умисно, з корисливого мотиву, привласнив офіційний документ та за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями останнім вчинено таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинено в умовах воєнного стану.

Угода про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні підлягає затвердженню, з тих підстав, що така відповідає вимогам ст. 472 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим за ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та просив затвердити вказану угоду.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено вимоги ст. 473, ч. 4 ст. 474, ст. 476 КПК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не встановив.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 472, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_4 , укладену між прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_7 з одного боку та з підозрюваним ОСОБА_4 з другого боку, у кримінальному провадженні про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні зазначених злочинів і сторони кримінального провадження погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України, призначити покарання у виді двох років обмеження волі, за ч.4 ст. 185 КК України, призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді двох років обмеження волі;

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1