Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №455/426/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №455/426/26

Суддя: Івасенко С. М.

Справа № 455/426/26

Провадження № 3/455/262/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

06.03.2026 о 22 годині 30 хвилин, у с. Тисовиця, по вул. Центральній, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Сітроен Берлінго», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто є особою, яка не має права керування транспортним засобом. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1. «г» Правил дорожнього руху України.

Крім того, 06.03.2026 о 22 годині 30 хвилин, у с. Тисовиця, по вул. Центральній, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Сітроен Берлінго», д.н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем пасивної безпеки. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, щиро розкаявся. Повідомив, що автомобіль дала сестра, а водити навчив батько.

Законний представника ОСОБА_1 , його мама ОСОБА_2 , зазначила, що провела з сином виховну розмову та у майбутньому буде контролювати його поведінку.

Крім визнання своєї вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 608152 від 06.03.2026, серії ЕПР1 №608147 від 06.03.2026; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Комарницького М. від 07.03.2026, відеозаписом з місця події.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч.5 ст. 121 КУпАП - порушення правил користування ременями безпеки.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, визнаю вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановила.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на час вчинення адміністративного правопорушення був неповнолітнім, вчинив вищевказані правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на особу, яка ним керує, покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів, інших учасників дорожнього руху та цілісність майна громадян.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, дійшла висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приходжу до висновку про застосування вимог ст.36 КУпАП в частині накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, і вважаю, що оскільки справи про адміністративні правопорушення розглядаються одним суддею одночасно, то їх слід об`єднати в одне провадження, і об`єднаній справі надати ЄУН 455/426/26 (провадження №3/455/262/2026), а стягнення необхідно накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне (за тяжкістю адміністративного стягнення) правопорушення з числа вчинених.

Зважаючи, що відповідно до санкції ч.2 ст.126 КУпАП вказане правопорушення є більш серйозним, тому стягнення має бути накладено в межах санкції вказаної статті.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП України застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах безальтернативної санкції ч.2 ст.126 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ст.282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 23 Закону України »Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

У цій справі встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом категорії «В», а саме автомобілем марки «Сітроен Берлінго», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить його сестрі, громадянці ОСОБА_3 , чим порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.

А тому вважаю за потрібне звернутися до Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області з пропозицією провести профілактичну бесіду з громадянкою ОСОБА_3 з метою роз`яснення їй, що передаючи транспортний засіб в користування неповнолітнітньому ОСОБА_1 , який взагалі ще не має права керування транспортними засобами категорії »В», неусвідомлено сприяла йому у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП.

Керуючись ст.23, 33, 40-1, ч.5 ст. 121, ч.2 ст.126, 282, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи ЄУН 455/426/26 (провадження №3/455/262/202) та ЄУН 455/428/26 (провадження №3/455/263/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП і об`єднаній справі надати ЄУН 455/426/26 (провадження №3/455/262/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч.5 ст.121 КУпАП - у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень;

- за ч.2 ст.126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАПу виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Внести пропозицію Відділенню поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області щодо проведення профілактичної бесіди з громадянкою ОСОБА_3 з метою роз`яснення, що передаючи свій транспортний засіб в користування неповнолітнітньому ОСОБА_1 , який взагалі ще не має права керування транспортними засобами категорії »В», вона неусвідомлено сприяла йому у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повідомити Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя С.М. Івасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua