Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №452/102/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/102/26

Провадження №2/452/750/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Роман Л.І.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шачіної Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шачіної Н.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 07 листопада 2023 року у Солом`янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис №2346. Представником позивача вказано, що від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, зазначено, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя. Позивач перебуває на військовій службі у Збройних силах України, у зв`язку з чим змушений проживати у різних містах України та через що подружжя віддалились одне від одного, оскільки відповідач не бажає переїжджати з дитиною по місцю проживання позивача. Відтак, сторони припинили подружні відносини, проживають окремо одне від одного, фактично сім`я розпалась та шлюб носить формальний характер. За таких обставин позивач вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить його інтересам (а.с.1-2).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 23 березня 2026 року о 09 год. 00 хв. (а.с.17).

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Шачіна Н.М. про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, кожен окремо (а.с.19,20,22), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавали. Разом з тим, у відповідній письмовій заяві, поданій 23 березня 2026 року представником позивача – адвокатом Шачіною Н.М. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», остання зазначила, що жодних змін на краще у відносинах між сторонами не відбулося, а відтак позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, прохає суд їх задовольнити та розірвати шлюб, а також прохала провести розгляд справи без участі позивача та його

представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.23-24). При цьому, інших заяв з процесуальних питань, зокрема, заяви про відкладення розгляду справи, відмови від позову чи залишення позову без розгляду від позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.19 зворотня сторона,21.) При цьому, відповідач заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала, правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

Суд, з`ясувавши позицію позивача ОСОБА_1 , викладену ним в позовній заяві та в додатковій заяві, поданій до суду його представником, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 07 листопада 2023 року у Солом`янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 07 листопада 2023 року складено відповідний актовий запис №2346 (а.с.4).

Від даного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5)

З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя. Подружжя проживає окремо один від одного, сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, фактично сім`я розпалась. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.1-26,6,7,10,23-24).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надала, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечувала.

Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорювала, фактично їх визнала, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі – СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач ОСОБА_1 за змістом позову та додаткової заяви, поданої до суду його представником, прохав позов задовольнити, наполягав на розірванні шлюбу, фактично заперечував проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-2,23-24).

Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляла.

За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.

Спору про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу не змінювала своє дошлюбне прізвище (а.с.4).

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище «ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,141, 247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шачіної Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Раденичі Мостиського району Львівської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським РВ УМВС України у Львівській області від 25 червня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Рудки Самбірського району Львівської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), зареєстрований 07 листопада 2023 року у Солом`янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис №2346 від 07 листопада 2023 року, які мають одну спільну неповнолітню дитину.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 й надалі йменуватись цим самим прізвищем.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ