Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №450/465/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/465/26 Провадження № 1-кп/450/369/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту від 30.01.2026 р. з угодою про визнання винуватості від 30.01.2026 р. у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12025141430000902 від 05.12.2025 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, працює на посаді слюсаря по ремонту автотранспортних колісних засобів у СУАП "Східно-Європейська подорож", не є особою з інвалідністю, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не депутат, не адвокат, не нотаріус, військовозобов"язаний, не військовослужбовець, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 05.12.2025 р. о 16 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння у громадському місці, поблизу народного дому "Глинна", який розташований у Львівській обл., м.Пустомити, вул.Глинська, 42, умисно, безпричинно, виражаючи явну неповагу до суспільства, виявляючи зневагу до елементарних правил поведінки у громадських місцях, загальноприйнятих норм моралі та добропристойності, порушуючи правила дорожнього руху, перешкоджаючи проїзду транспортним засобам, як пішохід перегородив рух на проїзній частині дороги автопоїзду у складі сідлового тягача марки "Volvo" номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом під керуванням потерпілого ОСОБА_6 , що призвело до його зупинки, а в подальшому прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм і правил поведінки у суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, суспільству та державі, ігноруючи прохання водія припинити протиправні дії, почав висловлюватися нецензурною лайкою і маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, використовуючи свою фізичну перевагу, тримаючи у правій руці ніж несподівано для потерпілого наніс два удари в область тіла, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою виннуватість у вчиненому визнав повністю та просить затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.01.2026 р. в присутності захисника ОСОБА_5 між ним і прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .

Присутні сторони кримінального провадження погоджують на розгляд справи у відсутність потерпілого ОСОБА_6 , який подав 30.01.2025 р., 09.12.2025 р. та 20.02.2026 р. заяви, а 27.01.2026 р. розписку, відповідно до яких просив розгляд справи проводити без нього, затвердити угоду про визанння винуватості і вказав, що завдана йому майнова та моральна шкода повністю відшкодована обвинуваченим ОСОБА_4 .

Судом досліджено письмові докази, які встановлюють та характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по кримінальному провадженню. Однак, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.296 КК України, оскільки він здійснив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

30.01.2026 р. між обвинуваченим та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_4 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, щиро розкаюється, а також погоджується понести покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження та з врахуванням вимог кримінально-процесуального законодавства, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 30.01.2026 р. між обвинуваченим ОСОБА_4 і прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , укладену в присутності захисника ОСОБА_5 , та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, не тяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

При цьому, судом з"ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права та наслідки укладення і затвердження даної угоди, визначені ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз"яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, а також судом з"ясовано, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Згідно вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України і на її основі може бути ухвалено вирок, оскільки відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_4 має очевидну можливість виконати взяті на себе зобов"язання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, а узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають їх ступеню тяжкості та особі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, посередньо характеризується за місцем народження, реєстрації та проживання і позитивно по місцю праці, одружений, має на утриманні малолітню дитину, здійснив благодійну пожертву на користь Збройних Сил України в сумі 14550,49 грн.

Обставинами, які пом"якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 , його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування завданих збитків потерпілому ОСОБА_6 .

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп"яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави слід скасувати, а грошові кошти в сумі 90840,00 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565,60 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2025 р., слід скасувати.

Речові докази, які визнані та приєднані до матеріалів справи постановою органу досудового розслідування від 05.12.2025 р., слід скасувати, а вказане майно повернути належним власникам або володільцям такого з врахуванням розписок обвинуваченого ОСОБА_4 від 02.01.2026 р.

Речовий доказ, який визнано та приєднано постановою органу досудового розслідування від 05.12.2025 р., слід скасувати, а СD-R диск залишити на зберіганні при матеріалах справи органу обвинувачення.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.01.2026 року укладену в присутності захисника ОСОБА_5 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування обраного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обраний засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави - скасувати, а грошові кошти в сумі 90840,00 грн. - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565,60 грн. - стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.12.2025 р., - скасувати.

Речові докази, які визнані та приєднані до матеріалів справи постановою органу досудового розслідування від 05.12.2025 р., - скасувати, а вказане майно повернути належним власникам або володільцям такого з врахуванням розписок засудженого ОСОБА_4 від 02.01.2026 р.

Речовий доказ, який визнано та приєднано постановою органу досудового розслідування від 05.12.2025 р., - скасувати, а СD-R диск - залишити на зберіганні при матеріалах справи органу обвинувачення.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1