Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №447/3949/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/117/26

Справа №447/3949/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

04.11.2025 року близько 16 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 під час якого голосно кричав, вживав нецензурну лайку, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-2 КпАП України.

Окрім цього, 04.11.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, чим налякав дитини, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-2 КпАП України.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді від 23.03.2026, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ЄУН 447/3949/25, номер провадження 3/447/117/26, та ЄУН 447/3950/25, номер провадження 3/447/118/26 об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі номер 447/3949/25, номер провадження 3/447/117/26.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в жодне із призначених судом судових засідань не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Зокрема, виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом скерування судових повісток про виклик, на поштову адресу його місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру. На адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення із відміткою «вручено особисто».

Окрім цього, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення СМС повідомлення на номер телефону, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, НОМЕР_1.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, він будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання, не з`явився, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14, ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, полягає у діяння, передбаченому частиною першою цієї статті, вчиненому стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №989433 від 03.12.2025, з якого вбачається, що 04.11.2025 року близько 16 год. 30 хв. у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 під час якого голосно кричав, вживав нецензурну лайку, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 вказав: «прошу суворо не карати»;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.11.2025;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.11.2025, у яких вказала, що 04.11.2025 близько 16 год. 30 хв. перебувала разом із внуком за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та в цей час почула, як хтось сильно стукає у вхідні двері квартири. Відчинивши двері побачила свого зятя ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 почав голосно кричати, вживати нецензурну лайку та словесно погрожувати їй фізичною розправою. Вказала, що внук ОСОБА_3 після таких протиправних дій ОСОБА_1 дуже злякався та довго плакав;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №989436 від 03.12.2025, з якого вбачається, що 04.11.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, чим налякав дитини, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілого. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 вказав: «прошу суворо не карати»;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.11.2025;

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 04.11.2025.

-копією постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 19.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень;

-копією паспорта громадянина Українки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, доведена.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки, відносно ОСОБА_1 до суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення: за ч.3 ст.173-2 КУпАП, які об`єднано в одне провадження та розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення з дотриманням вимог ст.36 КУпАП.

Також, відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи ЗУ "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

У п.10 ч.1 ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п.4 ч.1 ст.24 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч.1,2 ст. 28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Згідно ч.6 ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму (ч.ч.8,9 ст.28 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

На підставі викладеного, суд вважає, що, окрім накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 слід направити до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників, передбаченої ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на три місяці.

Також згідно із ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.27,33,40-1,173-2,283,284,294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665,60грн

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.

Миколаївській міській раді Стрийського району Львівської області, як суб`єкту, відповідальному за виконання програм для кривдників, організувати та забезпечити проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, згідно порядку, передбаченого Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст.390-1 КК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Копію постанови після набрання законної сили направити Миколаївській міській раді Стрийського району Львівської області для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС