Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №463/4422/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/4422/25

Провадження № 2/463/193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді Бобрової Ю.Ю.

за участі секретаря судових засідань Назара Р.М.

представника позивача Івашківа Ю.В.

представника відповідачки Посікіри Р.Р.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Івашків Юрій Володимирович до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк Світлана Вікторівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Івашків Ю.В. звернулася до суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилося наступне майно: частки квартири АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 . Спадкодавець за життя склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. 28.05.2020 за реєстровим № 1094, відповідно до якого заповіла ОСОБА_4 належну їй частку квартири АДРЕСА_1 , а позивачці – все інше належне на день смерті майно, тобто серед іншого і квартиру АДРЕСА_2 .

Зазначає, що для оформлення прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 вона звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. із заявою про прийняття спадщини, а в лютому 2025 року повторно звернулася до нотаріуса уже для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак Повідомленням від 20.02.2025 вих. № 244/02-14 нотаріус повідомила, що оскільки правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_5 не надані та відсутній запис про право власності на квартиру у державному реєстрі речових прав, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Указує, що відсутність правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 зумовлена тим, що останню спадкодавець успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 . Дана квартира має спільні комунікації із квартирою АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_3 . З 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникали супечки внаслідок об`єднання квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 без згоди ОСОБА_5 , які вирішувалися у судовому порядку.

Так, при розгляді справи № 463/1032/14-ц встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 із спільними комунальними виходами з квартири АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22.07.1994 № НОМЕР_1 належала на праві власності в порядку приватизації ОСОБА_8 .

На підставі заповіту, укладеного 30.08.1994, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі №1-5149 ОСОБА_8 заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , з яким спадкодавець ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з 06.12.1979. У подальшому дану квартиру ОСОБА_5 спадкувала після смерті ОСОБА_6 .

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 537 від 10.07.2007 було затверджено висновок міжвідомчої комісії про технічну можливість об`єднання квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 та надано ОСОБА_9 дозвіл на їх об`єднання. Після цього ОСОБА_9 було видано відповідне свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 120,4 кв.м.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 04.11.2025 у справі № 463/1032/14 квартиру АДРЕСА_2 повернуто у правовий стан, який існував до об`єднання, тобто до 16.10.2006 відповідно до Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого відділом приватизації Львівської міської адміністрації 22.07.1994 та визнано право власності на цю квартиру за ОСОБА_5 .

Вищевказане рішення суду виконано не було. З метою виконання останнього спадкодавець зверталася до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , однак рішенням від 15.12.2015 № 27090053 розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було зупинено у зв`язку з відсутністю в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації (відсутність згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна).

Щодо правовідносин з іпотеки, що стали причиною неможливості реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 зазначала наступне. У справі №463/4939/16-ц встановлено, що 16.05.2007 між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі у розмірі 99 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 13,5% річних на строк з 16.05.2007 до 15.05.2017.

16.05.2007 між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_9 як власником квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, відповідно до якого у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до умов договору, п. 1.2. Розділу 1 Предметом іпотеки зазначено квартиру АДРЕСА_2 , що перебуває у спільному користуванні з квартирою АДРЕСА_3 .

Уважає, що квартира АДРЕСА_2 була надана в іпотеку поза волею спадкодавця. Про це порушення остання дізналася 28.07.2016 коли її представник отримала рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, ухвалене державним реєстратором прав на нерухоме майно. До суду з позовом про визнання іпотечного договору частково недійсним звернулася 25.10.2016 (справа №463/4939/16). Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10.12.2013 позов ПАТ «Мегабанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселено з іпотечної квартири зареєстрованих у ній осіб.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22.10.2014 рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10.12.2013 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінено. Надано ПАТ «Мегабанк» право на отримання в державних органах довідки про склад сім`ї та прописку, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2015 у справі 3463/1032/14-ц за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 04.11.2015 визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_2 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. 25.01.2007, зареєстрований в реєстрі 3563, скасовано право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 ; скасовано розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.07.2007 № 537 «Про надання дозволу на об`єднання квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 ; скасовано Наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 06.12.2007 № 1709Ж-Л «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; повернуто квартиру АДРЕСА_2 у правовий стан, в якому вказана квартира знаходилася до 16.10.2006 відповідно до Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.042016 рішення апеляційного суду Львівської області від 04.11.2015 залишено без змін.

Ухвалою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14.09.2016 відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України про перегляд Верховним Судом України рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12.03.2015, рішення апеляційного суду Львівської області від 04.11.2015 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016, якими встановлено, що квартира АДРЕСА_2 незаконно вибула з власності спадкодавця ОСОБА_6 , що призвело до порушення права власності його спадкоємця ОСОБА_12 .

Однак, станом на день смерті спадкодавця 09.01.2024 реєстрація права власності на спірне майно квартиру АДРЕСА_2 так і не була проведена, оскільки розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було зупинено у зв`язку з відсутністю в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації (відсутність згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна). У спадкодавця та відповідно і у позивача відсутні правовстановлюючі документи на вказану квартиру.

У зв`язку з наведеним просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи

13.05.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю. (а.с. 67).

Із відповіді №1378756 від 14.05.2025 встановлено адресу реєстрації відповідача ОСОБА_9 (а.с. 69).

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 21.05.2025 позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Івашків Ю.В. до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В., ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 17.06.2025. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі (а.с. 71).

17.06.2025 розгляд справи відкладено за клопотання представника позивачки на 07.07.2025.

07.07.2025 закрито підтовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 31.07.2025.

31.07.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на 28.08.2025.

28.08.2025 розгляд справи відкладено на 02.10.2025 та визнано явку відповідача до зали суду обов`язковою.

02.10.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою учасників судового розгляду на 25.11.2025.

25.11.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 17.12.2025.

17.12.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку із залученням ОСОБА_1 як третьої особи до участі у розгляді даної справи на 11.02.2026.

11.02.2026 по справі оголошено перерву за клопотанням представника позивача про необхідність додаткового строку для підготовки правової позиції на пояснення третьої сторони по справі на 24.02.2026.

24.06.2026 по справі оголошено перерву за клопотанням представника відповідачки про необхідність додаткового строку для підготовки правової позиції на представника позивачки на 18.03.2026.

Аргументи учасників справи

Відповідачка ОСОБА_9 у наданих до суду письмових поясненнях вказала, що в порядку досудового врегулювання вказаного спору ОСОБА_5 до неї жодного разу не зверталася. Рішення суду не виконується не з її вини, вона не чинить перешкод у користуванні чи реєстрації права власності за ОСОБА_2 на частину спірної квартири, адже з часу розлучення з ОСОБА_1 , тобто з жовтня 2010 у квартирі квартири АДРЕСА_2 не проживає, документи на квартиру у неї відсутні; квартирою не користується. У тій квартирі продовжує проживати ОСОБА_1 із сім`єю, тоді як їй доступу до квартири останній не надає.

Представник відповідачки ОСОБА_9 – адвокат Посікіра Р.Р. у наданих до суду письмових поясненнях вказав, що позов у даній цивільній справі заявлено до неналежного відповідача, покликаючись на наступне.

Сторони – це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем – особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Відповідач жодним чином не оспорює права власності позивачки чи померлої ОСОБА_5 стосовно квартири АДРЕСА_2 . Усі спори щодо цієї квартири вже вирішені в рамках судових справ, які зазначені в позовній заяві.

Указує, що рішенням державного реєстратора Ковалів К. від 15.12.2015 про зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію права власності на вказану вище квартиру з огляду на наявність обтяження іпотеку. Однак, рішенням у справі № 463/4939/16-ц (набрали законної сили 25.01.2021), вирішено: визнати частково недійсним з моменту укладення іпотечний договір, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_13 та іпотекодержателем ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МЕГАБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. 16.05.2007 за реєстровим № 2607 в частині абзацу другого пункту 1.2. Розділу 1 Предмет іпотеки «квартира, що складається з двох житлових кімнат, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 56,1 кв.м., реєстраційний номер 16389706, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , до квартири належить комора в підвалі площею 5,0 кв.м., приміщення ІІ, ІІІ, ІV перебувають у спільному користуванні з квартирою АДРЕСА_3 (далі – предмет іпотеки)». Визнати недійсним з моменту укладення договір, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. 24.01.2008 за реєстровим № 435, про внесення змін до іпотечного договору від 16.05.2007 за реєстровим № 2607, укладеного між іпотекодавцем ОСОБА_13 та іпотекодержателем ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МЕГАБАНК».

Вищенаведеним підтверджується, що підстави, які слугували підставою для зупинення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 відпали.

Звертає увагу, що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_13 у розділі «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» зареєстрована квартира за адресою АДРЕСА_4 , складається з двох житлових кімнат та кухні. Приміщення ІІ, ІІІ, IV, у спільному користуванні з кв. АДРЕСА_3 , загальна площа - 63,2 кв. м., житлова площа 49,4 кв. м.

Тому, вважає, що очевидним є той факт, що ОСОБА_13 не є належним відповідачем у справі, оскільки вона не заперечує права власності позивачки чи ОСОБА_5 на вказану в позові квартиру, не претендує на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , відтак вона не є особою, до якої має бути звернута позовна вимога у цій справі.

Третя особа – ОСОБА_1 у наданих до суду письмових поясненнях зазначив, що матеріали справи не містять відмови нотаріуса у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , з огляду на що вказаний позов є передчасним. Більше того, з моменту набрання рішенням суду у справі № 463/4939/16-ц ні ОСОБА_5 ні позивачка більше не зверталися до державного реєстратора для звернення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Відповідачка ОСОБА_9 жодним чином не оспорює визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; не створювала і не створює жодних перешкод у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 та реалізації права на спадкування у зв`язку із вчинення нотаріальних дій та отриманні правовстановлюючих документів – рішень судів у справі № 463/1032/14. У Державному реєстрі речових прав є лише інформація про реєстрацію за ОСОБА_3 прав власності на квартиру АДРЕСА_2 . Просив суд відмовити у задоволенні вказаного позову у зв`язку із тим, що ОСОБА_9 є неналежним відповідачем.

Представник позивачки ОСОБА_2 – ОСОБА_14 заперечив правову позицію третьої особи, викладену у письмових поясненнях, зазначивши наступні аргументи.

У лютому 2025 року позивачка повторно звернулася до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак повідомленням від 20.02.2025 року вих. №244/02-14 нотаріус повідомила, що оскільки правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 , що належала гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і до дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_5 не надані та відсутній запис про право власності на квартиру у державному реєстрі речових прав, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Відзначив, що позивачка в повній мірі виконала вимоги закону, необхідні для прийняття спадщини у нотаріальному порядку та звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. спочатку із заявою про прийняття спадщини, а пізніше із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус, у свою чергу, також виконала вимоги закону та роз`яснила позивачці чому вчинення нотаріальної дії є неможливим та можливість звернення до суду для вирішення справи в судовому порядку. Отже, за неможливості вирішення спору у нотаріальному порядку, обраний позивачкою спосіб захисту цивільного права відповідає вимогам закону, оскільки вона позбавлена можливості реалізації своїх спадкових прав та поновлення таких прав можливе лише у судовому порядку.

Згода іпотекодержателя необхідна, навіть якщо договір іпотеки визнано недійсним частково. Часткова недійсність означає, що інші умови договору залишаються чинними, і обтяження (іпотека) на частину майна продовжує існувати, а договір залишається частково чинним.

Окрім цього, квартира АДРЕСА_3 (сім-а) в будинку АДРЕСА_6 , згідно з актуальною інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме інформаційною довідкою №426247021 від 09.05.2025 року знаходиться в іпотеці, іпотекодавець – ОСОБА_7 , відповідач у справі. Вказане свідчить про те, що державну реєстрацію неможливо здійснити у зв`язку з наявністю запису про іпотеку.

З огляду на те, що і реєстратор і нотаріус позбавлені законодавчих підстав для здійснення реєстраційних/нотаріальних дій (1 – нотаріус у зв`язку з відсутністю запису про право власності на квартиру у державному реєстрі речових прав, 2 – реєстратор у зв`язку з наявності державної реєстрації іпотеки та тим, що позивачка є неналежним суб`єктом звернення щодо зняття вказаної іпотеки, 3 – та разом у зв`язку з відсутністю усіх належних правовстановлюючих документів), визнання права на спадкове майно в судовому порядку є єдиним способом захисту прав та інтересів позивача.

Відзначає, що Інформаційною довідкою №426247021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується що ім`я ОСОБА_3 станом на час розгляду справи в суді міститься також і щодо квартири АДРЕСА_2 .

Зважаючи на вищенаведене, а саме фактичне користування площею квартири АДРЕСА_2 відповідачкою, а також те, що остання станом на зараз зазначена як іпотекодавець спірної квартири у реєстрі речових прав на нерухоме майно, вважає, що ОСОБА_3 є єдиним можливим належним відповідачем у даній справі.

Окрім цього, вказує, що протягом тривалого часу, а саме з 2007 року між спадкодавцем – ОСОБА_5 , власником квартири АДРЕСА_3 , та ОСОБА_7 , власником суміжної квартири АДРЕСА_3 виникали суперечки, які стало наслідком об`єднання квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 без згоди ОСОБА_5 , які сторони вирішували в судовому порядку, а тому не можна стверджувати, що ОСОБА_3 не причетна до майна, що є предметом спору.

У судовому засідання представник позивачки просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідачки просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що ОСОБА_9 є неналежним відповідачем у даній справі.

Третя особа – ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що ОСОБА_9 є неналежним відповідачем. Окремо зазначив, що ОСОБА_9 не проживає у АДРЕСА_2 ; там проживає він із своєю сім`єю.

Від третьої особи ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд даної справи без його участі. Не заперечує проти ухвалення судом рішення на користь позивачки, оскільки не претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 (а.с. 144).

Третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. до зали суду не з`явилася, причини її неявки суду невідомі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Суд, ураховуючи належне повідомлення усіх учасників справи, відсутність клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, думку учасників судового розгляду, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність інших учасників справи відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 09.01.2024 серії НОМЕР_2 , актовий запис № 233 (а.с. 25).

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виданий на ОСОБА_15 10.06.1994 (а.с. 26-27).

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.05.2025 № 426228577 за адресою кв. АДРЕСА_2 свідчить, що іпотекодавцем даної квартири є відповідачка ОСОБА_9 , тоді як Іпотекодержателем: ТОВ «КБ РА». Опис предмета іпотеки: квартира складається з двох житлових кімнат та кухні. Приміщення ІІ, ІІІ, IV, у спільному користуванні з кв. АДРЕСА_3 , загальна площа – 63,2 кв. м., житлова площа 49,4 кв. м.; комора в підвалі – 3,0 кв. м. (а.с. 28-29, 172-173).

ОСОБА_5 за життя склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. 28.05.2020 за реєстровим № 1094, відповідно до якого заповіла ОСОБА_4 належну їй частку квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 – все інше належне на день смерті майно, у тому числі і квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 31).

Повідомленням від 20.02.2025 вих. № 244/02-14 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. повідомила, що оскільки правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_5 не надані та відсутній запис про право власності на квартиру у державному реєстрі речових прав, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо (а.с. 32).

Рішенням про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 270090053 від 15.12.2015 зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію квартири АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю в повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації (відсутність згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна) а.с. 33.

Рішенням Личаківського районного суд ум. Львова від 12.03.2015 у справі 463/255/14-ц позов ОСОБА_5 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_16 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування права власності та приведення квартири до первісного стану, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування – задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно, Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання добросовісним набувачем квартири – відмовлено (а.с. 34).

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.11.2025 апеляційні скарги ОСОБА_11 та Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» відхилено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», ОСОБА_16 , ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування права власності, скасування розпорядження та наказу, повернення кватири в первісний правовий стан – задоволено частково.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_2 .

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською М.В. 18 жовтня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 250 – недійсним.

Скасовано право власності ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_2 .

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. 25 січня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 563 недійсним.

Скасовано право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 , яке вона набула згідно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р. 25 січня 2007.

Скасовано розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.07.2007 № 537 «Про надання дозволу на об`єднання квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Скасовано Наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 06.12.2007 № 1709Ж-Л «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 06.12.2007, видане Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на ім`я ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 .

Повернуто квартиру АДРЕСА_2 в правовий стан, в якому вказана квартира знаходилися до 16 жовтня 2006 року, відповідно до Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого відділом приватизації Львівської міської адміністрації 22 липня 1994 року на ім`я ОСОБА_15 .

В решті рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 березня 2015 року залишити без змін (а.с. 35-40).

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.10.2019 у справі №463/4939/16-ц визнано частково недійсним з моменту укладення іпотечний договір, укладений між іпотекодавцем ОСОБА_9 та іпотекодержателем ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МЕГАБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. 16.05.2007 за реєстровим № 2607 в частині абзацу другого пункту 1.2. Розділу 1 Предмет іпотеки «квартира, що складається з двох житлових кімнат, житловою площею 43,6 кв.м., загальною площею 56,1 кв.м., реєстраційний номер 16389706, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , до квартири належить комора в підвалі площею 5,0 кв.м., приміщення ІІ, ІІІ, ІV перебувають у спільному користуванні з квартирою АДРЕСА_3 (далі предмет іпотеки - 2)».

Визнано недійсним з моменту укладення договір, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. 24.01.2008 за реєстровим № 435, про внесення змін до іпотечного договору від 16.05.2007 за реєстровим № 2607, укладеного між іпотекодавцем ОСОБА_9 та іпотекодержателем ВАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» (а.с. 47-50).

Повідомленням від 20.02.2025 № 244/02-14 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В. повідомила ОСОБА_2 , що оскільки правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_5 не надані та відсутній запис про право власності на указану квартиру у Державному реєстрі речових прав, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо (а.с. 131).

Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення

Заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідачки, третьої особи, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини у справі стосуються набуття права власності у порядку спадкування на квартиру.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Отже, правом на отримання спадщини наділені особи, визначені цивільним законодавством чи заповітом, які дотримались процедури отримання такої спадщини.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 752/3435/16, від 29.06.2022 у справі № 175/772/16-ц, від 27.07.2023 у справі № 296/8061/19 та інших.

Наведеним висновком підтверджується, що суд визначив належне коло відповідачів у справах про спадкування у залежності від наявності або ж відсутності інших спадкоємців (відмови, усунення від спадщини тощо). Так, у першому випадку належним відповідачем буде інший спадкоємиць (спадкоємці), а в другому орган місцевого самоврядування.

Ба більше, сторони – це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем – особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Таким чином, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п.8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Вочевидь, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як слідує із обставин цієї справи та встановлено судом, позивачка на підставі заповіту успадкувала квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку просить визнати суд у порядку спадкування. Інші спадкоємці, які б оспорювали вказане право – відсутні. Тобто у спірних правовідносинах відсутній спір про спадкове майно, а наявний спір щодо державної реєстрації останнього у встановленому законом порядку.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що ні відповідачка ОСОБА_9 ні її колишній чоловік ОСОБА_1 – третя особа у цій справі не чинять будь-яких перешкод у реалізації права власності на спадкове майно позивачці. Відповідачка не оспорює право власності позивачки чи померлої ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_2 ; не претендує на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , відтак вона не є особою, до якої має бути звернута позовна вимога у цій справі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови – підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, враховуючи, що позивачка неправильно визначила відповідача у справі, у позові слід відмовити, у зв`язку з пред`явленням його до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для такої відмови.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідними вимогами до належного відповідача (відповідачів).

Оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має за ним відповідати, що є обов`язковою підставою для відмови у його задоволенні, суд не дає оцінку решті доводів позовної заяви, тому що вони можуть бути дослідженні та оцінені лише за умови правильного визначення кола осіб, які беруть участь у справі, їх процесуального статусу, що узгоджується із встановленим статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, яке включає, зокрема, право на доступ до суду (щодо прав і обов`язків цивільного характеру) і передбачає надання особі відповідних процесуальних гарантій здійснення її прав у суді першої інстанції (Menshakova v. Ukraine, заява від 08 квітня 2010 року № 377/02).

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесенні позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 259 ,263, 264, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 40,49-2 КЗпП України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Івашків Юрій Володимирович до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк Світлана Вікторівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування – відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Треті особи:

приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В., вул. Васильківського, 9 м. Львів прим. 1-10.

ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст судового рішення проголошено 24 березня 2026 року.

Суддя Юлія БОБРОВА