Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №463/2422/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/2422/26

Провадження №3/463/675/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Стрепко Н.Л., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши об`єднані судом в одне провадження адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, реабілітованої особи, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13 лютого 2026 року о 12:44 год. у м. Львові на вул. Іллі Ріпіна, 3, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz MB100D», р.н. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volvo V50», р.н. НОМЕР_3 , при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, будучи учасником ДТП залишив місце події не повідомивши орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги пунктів 2.3.б, 2.10.а, 13.1. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

24 березня 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що 13 лютого 2026 року разом з дружиною, яка сиділа на передньому сидінні авто MB 100, р.н. НОМЕР_4 , 1989 року випуску, та близько 11:30 год. повернув з вулиці Личаківської на вулицю Іллі Ріпіна рухаючись в напрямку догори, за 10 метрів від початку руху по вулиці Ріпіна вимушений був прийняти вправо і дати дорогу транспортному засобу, що їхало вниз, оскільки для нього була перешкода з права. Звертає увагу на те, що дана вулиця шириною 5,2 метри заставлена автомобілями з двох сторін аж до вулиці П. Сагайдачного, що утруднює можливість розминутись двом автомобілям. Вказує, що при підйомі догори, проїжджаючи повз заїзд у Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) він знову взяв трохи правіше даючи можливість проїхати авто, яке їхало назустріч, далі проїхав по вулиці П. Сайгайдачного, повернув на право і виїхав на вулицю Крупярську. Вказує, що додому вони повернулись близько 13:30 год. та незадовго він два телефонні дзвінки в яких співрозмовники вказували, що приїжджаючи по вулиці Ріпіна він зачепив припарковане авто і має повернутись на місце ДТП, однак будучи впевненим, що не скоїв жодного ДТП і не знайшовши жодного ушкодження на своєму авто, він сприйняв такі як шахрайські. 19 лютого 2026 року від отримав дзвінок, співрозмовник представився слідчим по ДТП і вони домовились про зустріч 4 березня 2026 року, та якій йому було показане відео на якому теж чітко не видно, що він зачепив припарковане авто. Вважає, що можливо це могло статись коли він вдруге пропускав зустрічне авто і міг «притертись». Стверджує, що якби він або його дружина відчули факт можливого зіткнення чи пошкодження іншого транспортного засобу, він негайно б зупинився та вжив усіх необхідних заходів для встановлення власника автомобіля і належного оформлення події. Вказує, що як законослухняний громадянин, а також голова Личаківського товариства репресованих і реабілітованих, усвідомлює свою відповідальність перед законом і суспільством, його транспортний засіб є належним чином застрахований, він має чинний договір страхування, тому жодних труднощів із врегулюванням цієї ситуації не виникло б, страхова компанія у встановленому порядку відшкодувала б завдані збитки. При цьому вказує, що у разі встановлення факту завдання будь-яких збитків іншій стороні, такі збитки будуть відшкодовані страховою компанією у повному обсязі та у встановленому порядку, він готовий сприяти належному оформленню всіх необхідних документів для забезпечення страхового відшкодування та врегулювання ситуації відповідно до закону. Також вказує, що його водійський стаж становить понад 40 років без жодної дорожньо-транспортної пригоди, а також що у його діях не було жодного умислу ухилятися від відповідальності чи приховувати факт події.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав подані письмові пояснення, вину визнав в частині спричинення ДТП, однак вказав, що в нього не було умислу на залишення місця події. Просив його суворо не карати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши матеріали справи, вивчивши наявні у ній докази, суд приходить до наступного.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зокрема підпунктом б) пункту 2.3.. Правил дорожнього руху України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

При цьому згідно з пунктом 13.1. Правил водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Окрім того статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Зокрема підпунктом а) та д) п. 2.10 Правил дорожнього руху України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, а також повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Факт порушення ОСОБА_1 вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху, а відтак його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, стверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №605804 та №605788 від 4 березня 2026 року, фото та відеозаписами з камер спостереження, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 13 лютого 2026 року, рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП у Львівській обл. ДПП капітана поліції Макітри Р. від 13 лютого 2026 року, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 13 лютого 2026 року, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від 4 березня 2026 року, його письмовими поясненнями від 24 березня 2026 року та поясненнями останнього, наданими в судовому засіданні.

Відтак вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, з врахуванням відображених на схему дорожньо-транспортної пригоди ушкоджень автомобіля потерпілого, суд критично ставиться до посилань ОСОБА_1 на те, що він не відчув зіткнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, визнання ним вини у вчиненні ДТП, характер вчинених правопорушень та обставини вчинення таких, суд вважає за можливе не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами та обмежитись накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як вбачається з пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 22 травня 2018 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому такий підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень; адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.