Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №462/2285/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2285/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12.03.2026 р. близько 10 години 00 хвилин перебуваючи в Скнилівському парку по вулиці І.Виговського у місті Львові, вчинив дрібне хуліганство, а саме: справляв природні потреби біля дерева, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У надісланій до суду заяві, сформованій в системі Електронний суд», свою провину визнав та просив проводити судовий розгляд у його відсутності, оскільки не має змоги прибути до суду.

Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не забезпечив явку правопорушника до суду для розгляду справи по суті у встановлений строк.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, про можливий судовий розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , який про місце, дату та час розгляду справи судом був повідомлений належним чином, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215145 від 12.03.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що свою вину визнає.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,.

У зв`язку із наведеним, враховуючи особу правопорушника, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відтак, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.

Керуючись ст. 23, 173, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 /вісімдесят п`ять/ гривень.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.