Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №336/9817/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/9817/25

Номер провадження 2-о/337/22/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., присяжних Лісової С.В., Пілкіної І.В., при секретарі Кожевник С.В., за участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління державної реєстрації відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить:

– оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим;

– днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання рішенням про оголошення його померлим законної сили;

– зобов`язати Управління державної реєстрації відділ ДРАЦС у Запорізькій області внести запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного реєстру актів цивільного стану та видати свідоцтво про смерть встановленого зразку.

В обґрунтування заяви вказано, що у вересні 2007 року його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зібравши всі свої речі, покинув місце свого постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повідомивши, що не бажає проживати з сім`єю та має намір поїхати на заробітки до іншої країни. Певний час, приблизно до 2009 року, він підтримував телефонний зв`язок з дружиною, яка пропонувала йому оформити розлучення, де саме він знаходиться не повідомляв, але потім зв`язок з ним повністю було втрачено. До теперішнього часу до останнього місця проживання не повернувся, місце його знаходження невідоме.

Заявник моєю матір`ю звертились до його колишніх друзів та знайомих, щоб з`ясувати чи не виходив він на зв`язок та чи не повідомляв місце свого перебування, проте вони повідомили, що на зв`язок з ними він не виходив після того як пішов з сім`ї та поїхав.

Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року усправі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року витребувано інформацію щодо ОСОБА_2 від Державної прикордонної служби України, Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Оріхівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, Пологівського районного відділу поліції РУП ГУНП в Запорізькій області.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснив, що свого батька ОСОБА_2 останній раз бачив в 2007 році, коли той поїхав. Кілька років, до 2009, вони спілкувались телефоном, а після цього, – е бачив і не чув. Куди і чому зник його батько, він не знає. Його мати та спільні знайомі також не змогли повідомити місцезнаходження ОСОБА_2 . Будь якої нерухомості в Україні окрім як у м.Оріхів, ОСОБА_2 не має, за місцем реєстрації чи у родичів не з`являвся. Встановлення факту йому необхідно, щоб визначитись зі статусом батька, оформити спадщину.

Представник заінтересованої особи Тетяна Гончар подала заяву, про розгляд справу розглянути за її відсутності. Заперечень у справі не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що з 1985 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Деякий час сімейне життя було нормальним. Чоловік час від часу їздив на заробітки у Київ чи Москву. З часом, його відсутність збільшувалась, інколи він міг піти з дому, але повертався. Восени 2007 року вона посварилась з ОСОБА_2 , та він сказав, що лишає їх з сином, розвернувся і пішов. Деякий час, мабуть до 2009 року вони спілкувались телефоном, а потім ОСОБА_2 зник повністю. З того часу, з ОСОБА_2 вона не спілкувалась, а не бачила його з 2007 року. Потім вона подала до суду на розлучення.

Суд, вислухавши заявника, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Оріхів Запорізької області. Його батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №306).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі ЄУН №323/4086/14-ц Провадження №2/323/80/15 визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді Оріхівської МВА Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 був зареєстрований з 03.01.1997 року за адресою: АДРЕСА_1 , та знятий з реєстрацією за рішенням суду. Іншою інформацію про нього не володіють.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що актового запису про зміну імені ОСОБА_2 , згідно проведеної перевірки, не виявлено.

Згідно відповіді Пологівського районного відділу поліції РУП ГУНП в Запорізькій області, при перевірці ОСОБА_2 по базі даних НПУ, відомості щодо нього відсутні.

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, за наявною інформацією, що мається за період з 08.11.2017 року по 28.01.2026 року, громадянин України ОСОБА_2 державний кордон України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у будь-якому напрямку не перетинав.

Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області вказало, про відсутність інформації про ОСОБА_2 в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків щодо доходів за період з січня 2008 року по грудень 2025 року.

За відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_2 , як отримувач пенсійних виплат станом на 28 січня 2026 року на обліку не перебуває, будь-які звернення від нього не надходили, інформація щодо нарахування заробітної плати (доходу) в реєстрі відсутня.

Відповідно до ч.1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку – протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущені смерті особи.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

Так, нормами ст. 306 ЦПК Українивизначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що оголошення його батька померлим йому необхідно для подальшого вирішення питання оформлення спадкових прав, та отримання юридичної визначеності щодо його статусу.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Враховуючи, що наданими доказами підтверджується, що у місці постійного проживання ОСОБА_2 відсутні відомості про місце його перебування протягом останніх вісімнадцяти років, суд вважає, що на даний час є всі підстави для оголошення його померлим.

Оскільки заява ОСОБА_1 не містить відомостей про те, що ОСОБА_2 зник безвісті за обставин, що загрожували його смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, то датою смерті вказаної особи слід буде вважати дату набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно до норм ч.1 ст. 309 ЦПК Україниу разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

За вказаних обставин заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині визнання особи померлою.

Однак заяву не може бути задоволено в повному обсязі, і суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо зобов`язання Управління ДРАЦС у Запорізькій області внести запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного реєстру актів цивільного стану та видати свідоцтво про смерть встановленого зразку.

Так, згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з позовом є обов`язкова наявність порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод чи інтересів цієї особи.

Якщо за результатами розглядусправи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, то право на позов (заяву) у особи виникає лише після порушення відповідачем (заінтересованою особою) її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

В даному випадку права заявника ОСОБА_1 , як сина зниклого ОСОБА_2 були захищені судом, а Управлінням ДРАЦС у Запорізькій області не вчинено порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи законних інтересів заявника, а тому зобов`язання такої особи вчинити певні дії є передчасною вимогою і неефективним способом захисту, що не підлягає задоволенню. Крім того, така вимога не може бути вирішена в порядку окремого провадження.

Оскільки законодавчо-передбаченою підставою для внесення записи про смерть особи до державного реєстру актів цивільного стану та видачи свідоцтва про смерть встановленого зразку, є рішення суду про оголошення особи померлою, в задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 263-268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) – оголосити померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.С. Бредун

Присяжна: С.В. Лісова

Присяжна: І.В. Пілкіна