Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №337/419/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.03.2026

ЄУН № 337/419/26

Провадження № 2/337/841/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ширіної С.А.

за участю секретаря Бикової С.Б.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 09.06.2006 року. На теперішній час шлюбні відношення фактично припинені, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, та в подальшому буде вирішуватися питання щодо розірвання шлюбу.

Від сумісного життя мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з нею та знаходиться на її повному утриманні.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 02.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з призначенням до відкритого судового розгляду та наданням відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилась, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 09.06.2006 року, який зареєстровано Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції актовий запис № 415, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08.05.2008 року, Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем в позові шлюб з відповідачем не розірвано, позивачка з неповнолітнім сином проживає з ним та знаходиться на її утримані.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України та ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку(доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК ) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктом 3 частини 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні рішення, суд виходить з того, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утриманні від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Підстав, встановлених сімейним законодавством, для звільнення батьків від обов`язку утримувати свою малолітню дитину на даний час судом не встановлено.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів, судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатними, проти позову відповідач ОСОБА_2 , не заперечує.

Таким чином, беручи до уваги вказані вище обставини в сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, з максимально можливим урахуванням інтересів неповнолітньої дитини, позов ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач на підставі ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. за вимогу майнового характеру про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,178,191, 247,258,263-265,430 ЦПК України, ст. ст.7,79,80,84,180-183,191 Сімейного Кодексу України, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», суд,–

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду - 23.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А. Ширіна