Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №333/937/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/937/26

Провадження №3/333/736/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 березня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення №170/12 від 21.01.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення – провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, а саме: згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 року № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.12.2025 р. № 4888/8) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій) платником податків – фізичною особою ОСОБА_1 з метою отримання прибутку в період з 01.06.2025 року по 30.08.2025 року з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей» та АТ «Укрпошта» в частині операцій з приймання коштів, а саме: отримано 47 грошових переказів на загальну суму 15320,00 грн., що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу, а також про місце розгляду справи у Комунарському районному суді м.Запоріжжя. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи. В матеріалах справи є достатня кількість належних і допустимих доказів задля можливості розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, з дотриманням і гарантуванням його прав, передбачених діючим законодавством. У відповідності до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.164 КУпАП, не є обов`язковою. Таким чином, суд, враховуючи дотримання розумних строків розгляду даної справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, суддя дійшов до таких висновків.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст.1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до правових позицій Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові від 26.04.2018 року по справі 338/1/17 та постанові від 27.02.2018 року по справі № 813/2451/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено лише допустимими доказами.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані у протоколі за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Так, за ч.2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців є відкритою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти, діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, то мають цільову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва –підприємцями.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Як убачається з матеріалів справи, доказами у даній справі є протокол про адміністративне правопорушення, довідку про рух коштів на рахунку, лист ДПС України від 15.12.2025 року № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вхідний ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.12.2025 р. № 4888/8) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій).

Разом з тим, з поданих суду матеріалів вбачається, що адміністративний матеріал не містить обґрунтованих даних та доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності за викладених у протоколі обставин.

Матеріалами справи не підтверджено ознаки систематичності, а саме, факту того, що ОСОБА_1 займається незаконною регулярною або постійною господарською діяльністю з метою отримання доходу. До матеріалів справи не додано копій платіжних інструкцій, що підтверджують факт отримання коштів від здійснення господарської діяльності.

Норми національного законодавства не забороняють здійснювати епізодичний продаж особистих речей та не зобов`язують особу до здійснення реєстрації як суб`єкта господарювання або подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, оскільки такі дії не носять характеру господарської (підприємницької) діяльності.

Господарська (підприємницька) діяльність характеризується ознакою систематичності, проте уповноваженими посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області не додано доказів систематичності продажу товару та отримання прибутку.

Виходячи з положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак, достатніх, допустимих та достовірних доказів провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, систематичності цього, матеріали справи не містять.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що діях ОСОБА_1 є склад вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

За вказаних обставин, суддя вважає за необхідне закрити провадження на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №170/12 від 21.01.2026 року, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 164, 221, 247, 268, 276, 277, 278, 283, 284 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков