Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №713/423/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/423/26

Провадження №2-а/713/20/26

РІШЕННЯ

іменем України

23.03.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., представника позивача Стадника І.П. , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Фуштей М.В. розглянувши у судовому засіданні місті Вижниця адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення .

В позові вказує, що 18.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп..

У постанові ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що він є військовозобов`язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку порушив правила військового обліку та мобілізаційного законодавства, не з`явився до ТЦК та СП 09.07.2025 року для уточнення військово-облікових даних. Однак, будь-яких викликів до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у тому числі поштових, не отримував і про що йому нічого не було відомо.

З притягненням його до адміністративної відповідальності не погоджується, постанову про накладення штрафу №2030 від 28.09.2025 року вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КУпАП, без належних та допустимих доказів.

Оскаржувана постанова складалася без нього, розгляд справи проводився без його участі, постанову він не підписував і її копію йому не вручали та поштовим зв`язком не надсилали, права також не роз`яснювалися, чим були порушені його права передбачені ч. 1 ст.268 КУпАП, у тому числі і право на захист.

09.07.2025 року, він не міг з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 по поважній причині, у зв`язку з його хворобою, оскільки є особою із інвалідністю першої групи (1), підгрупи Б, на постійному гемодіалізі, із обмеженою можливістю для пересування, потребує постійного догляду та постійно лікуюся, через що по місцю свого проживання знаходжуся нечасто.

Просить поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 2030 від 18.09.2025 року щодо його, ОСОБА_1 , за ч. З ст.210-1 КУпАП.

Визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення з № 2030 від 18.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. Зет. 210-1 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив позов задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав надав письмові заперечення в яких зазначає, У зв`язку з неприбуттям позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені в повістці було сформовано звернення №E1070437 до органів Національної Поліції. Відповідно до Постанови КМУ № 1487 пункту 56 за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20). .

Повістку №4215650 було надіслано на актуальну адресу місця проживання ОСОБА_1 та на противагу викладеним обставинам позивачем, ані в протоколі, ані під час розгляду справи по суті про накладення адміністративного стягнення не було надано пояснень з приводу відсутності за місцем проживанням та непереборності обставин які унеможливили отримання оскаржуваного виклику.

За обставинами розглядуваного спору скеруванням повістки за облікованою за позивачем адресою у разі повернення такого поштового відправлення з причин відсутності адресата за вказаною поштовою адресою відповідачем вжито дії щодо належного оповіщення позивача про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наявність у позивача права на відстрочку ніяким чином не звільняє його від обов`язку дотримуватись правил військового обліку та мобілізаційного законодавства.

Зазначав, що на момент виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судом позивач правом на відстрочку не користується, дані у визначений законодавцем термін не оновлював та зокрема не прибув згідно повістки № 4945039. ОСОБА_1 до позовної заяви не надав жодного документа, який би підтверджував відсутність протиправності його дій та поважність причин не прибуття за викликом.

Просив у задоволенні позову громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Судом встановлено, 18.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) 00 коп..

У постанові ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що він є військовозобов`язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку порушив правила військового обліку та мобілізаційного законодавства, не з`явився до ТЦК та СП 09.07.2025 року для уточнення військово-облікових даних.

Відповідачем надіслано повістку №4215650 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, однак вона повернулася до Вижницького ТЦК з відміткою , що адресат відсутній за вказаною адресою .

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20). Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (п. 22). Згідно п. 23 Порядку Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. N 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами (довідками) визнаються: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов`язаного кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах. Відповідно до абзацу 3 підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Позивач та його представник вказує, що він не міг з`явитися, 09.07.2025 року, до ІНФОРМАЦІЯ_3 по поважній причині, у зв`язку, оскільки є особою із інвалідністю першої групи (1), підгрупи Б, на постійному гемодіалізі, із обмеженою можливістю для пересування, потребує постійного догляду та постійно лікується, через що по місцю свого проживання знаходиться нечасто. Та надав копії Витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 104/25/2369/В від 02.12.2025 року та Виписка-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого № 16632(25) і № 14922(25)

Однак суд зазначає, що Відповідно до п. 15-1 Порядку затвердженого Постановою КМ України № 1487 в редакції станом на дату складення адміністративного протоколу відносно позивача та оскаржуваної постанови, до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Так, у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, відповідно до абз. 2 Прикінцевих положень цього Закону громадянин України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено непридатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначеності придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вищевказані норми чітко передбачають категорію громадян, які були визнані обмежено непридатними до військової служби, вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, зокрема вищевказана норма передбачає строк для проходження військово-лікарської комісії до 05 червня 2025 року.

Отже на позивача безпосередньо законом покладено обов`язок самостійно отримати направлення на військово-лікарську комісії для проходження медичного огляду до 05.06.2025 року, що позивачем зроблено не було. Таким чином, в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення передбачений частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Згідно з положеннями статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові відповідач не зазначив жодної з обставин згідно з положеннями статті 33 КУпАП для застосування до позивача стягнення у за вчинене правопорушення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на те, що позивач вчинив правопорушення вперше, є особою з інвалідністю , потребує постійного лікування , обставин, які обтяжують відповідальність, в оскаржуваній постанові не зазначено, суд зазначає про наявність підстав для зміни заходу стягнення, накладеного на позивача постановою від 18.09.2025 за № 2030 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, змінити на усне зауваження.

До вказаних висновків суд приходить з огляду на те, що діяння не заподіяло тяжких наслідків, не враховано форму вини, не враховано відсутність обтяжуючих обставин, майновий стан правопорушника те, що він є особою з інвалідністю. При цьому, очевидно, що у даному конкретному випадку достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу цілком є усне зауваження, що попередить вчинення особою таких діянь в майбутньому.

Так, відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його вік, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність заподіяння шкоди, відсутність шкідливих суспільних наслідків, суд дійшов висновку про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.

З врахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково - змінити застосований захід стягнення в межах, передбачених КУпАП, яким передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності (ст..22) із застосуванням до особи передбаченого КУпАП заходу впливу - усного зауваження: звільнити особу від адміністративної відповідальності із оголошенням усного зауваження.

Керуючись ст.ст. 19, 77, 159-163, 241-247, 286 КАС України, суд,-

УСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,- задовольнити частково.

Змінити захід стягнення, застосований постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 2030 від 18.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, до ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .

Суддя Антоніна КИРИЛЯК