Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №632/114/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Златопільський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Златопіль Лозівський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/114/26

провадження № 1-кп/632/113/26

24 березня 2026 р.

Вирок

Іменем України

24 березня 2026 року м. Златопіль Златопільський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб`янка Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, перебуваючого на посаді водія-стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , малолітніх дітей та батьків похилого віку на соціальному забезпечені не має, раніше судимого 01.04.2022 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу 1360 гривень, 24.05.2023 ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області покарання у виді штрафу замінено на 80 годин громадських робіт, які не відбуто, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.09.2024 № 2/ДСК солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія-стрільця відділення охорони І взводу охорони 2 роти охорони З батальйону охорони. Проходячи військову службу у вищевказаній посаді, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, II, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Так, 03 жовтня 2025 року у вечірній час ОСОБА_4 знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснив вхід у мобільний додаток «Приват24» та передав телефон ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 , який розумів що отримав доступ до мобільного додатку та може виконувати дії з грошовими коштами ОСОБА_5 , раптово виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у наявності грошових коштів на банківській картці потерпілого, будучи впевненим, що ОСОБА_5 не спостерігає за його діями, таємно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, 03.10.2025 о 18.39 годині з банківської карти з номером № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», належної ОСОБА_5 , здійснив переказ грошових коштів у сумі 10000 гривень на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощад банк», належну ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

Крім того, 05 жовтня 2025 року у вечірній час ОСОБА_4 знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснив вхід у мобільний додаток «Приват24» та передав телефон ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 , який розумів що отримав доступ до мобільного додатку та може виконувати дії з грошовими коштами ОСОБА_5 , раптово, повторно виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у наявності грошових коштів на банківській картці потерпілого, будучи впевненим, що ОСОБА_5 не спостерігає за його діями, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, 05.10.2025 о 22.03 годині з банківської карти з номером № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», належної ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів у сумі 6000 гривень на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощад банк», належну ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

Також, 10 жовтня 2025 року в обідній час ОСОБА_4 знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснив вхід у мобільний додаток «Приват24» та передав телефон ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 , який розумів що отримав доступ до мобільного додатку та може виконувати дії з грошовими коштами ОСОБА_5 , раптово, повторно виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у наявності грошових коштів на банківській картці потерпілого, будучи впевненим, що ОСОБА_5 не спостерігає за його діями, ОСОБА_4 таємно, повторно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, 10.10.2025 о 14.12 годині з банківської карти з номером № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», належної ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів у сумі 4000 гривень на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощад банк», належну ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

Крім того, 18 жовтня 2025 року в обідній час ОСОБА_4 знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснив вхід у мобільний додаток «Приват24» та передав телефон ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 , який розумів що отримав доступ до мобільного додатку та може виконувати дії з грошовими коштами ОСОБА_5 , раптово, повторно виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у наявності грошових коштів на банківській картці потерпілого, будучи впевненим, що ОСОБА_5 не спостерігає за його діями, ОСОБА_4 таємно, повторно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, 18.10.2025 о 14.12 годині з банківської карти з номером № НОМЕР_2 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», належної ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів у сумі 5000 гривень на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощад банк», належну ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

Також, 23 жовтня 2025 року у вечірній час, ОСОБА_4 знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звернувся військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що ОСОБА_4 погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснив вхід у мобільний додаток «Приват24» та передав телефон ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_4 , який розумів що отримав доступ до мобільного додатку та може виконувати дії з грошовими коштами ОСОБА_5 , раптово, повторно виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з мстою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, переконавшись у наявності грошових коштів на банківській картці потерпілого, будучи впевненим, що ОСОБА_5 не спостерігає за його діями, ОСОБА_4 таємно, повторно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, 23.10.2025 о 20.00 з банківської карти з номером № НОМЕР_2 емітованої АТ КБ «Приватбанк», належної ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів у сумі 17000 гривень на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощад банк», належну ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред`явленому звинуваченні визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, 03 жовтня 2025 року у вечірній час, 05 жовтня 2025 року у вечірній час, 10 жовтня 2025 року, 18 жовтня 2025 року в обідній час, 23 жовтня 2025 року у вечірній час він знаходився у розташуванні військової частини НОМЕР_1 . В цей час до нього звертався військовослужбовець ОСОБА_5 з проханням допомогти у користуванні мобільним додатком «Приват24», на що він погодився. Після чого ОСОБА_5 на своєму мобільному телефоні здійснював вхід у мобільний додаток «Приват24» та передавав телефон йому. Отримавши доступи до мобільного додатку ОСОБА_5 з його банківської карти з номером № НОМЕР_2 здійснив перекази грошових коштів на загальну суму 42 000 гривень на свою банківську карту.

У вчиненому злочині щиро кається. Не заперечує проти того, щоб справа слухалася в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі, і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання дляОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які обтяжують покарання, - відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який кваліфікується як тяжкий злочин, особу винного, який задовільно характеризується по місцю проживання, раніше судимий, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при засудженні його до покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 71, 72 КК України.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралась.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів вирішити згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, ст. 371 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 72 КК України покарання ОСОБА_4 суд призначає шляхом переводу покарання у виді 80 годин громадських робіт, змінених ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2023, відповідно до якої штраф було замінений на 80 годин громадських робіт в більш суровий вид покарання, а саме у вигляді 10 днів позбавлення волі, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 01.04.2022, заміненого ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2023, та остаточно призначитиОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) дня позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 після набрання вироку законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Rеdmi 13», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , який знаходяться під розпискою про відповідальне зберігання у ОСОБА_4 , у відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, - залишити останньому за належністю.

Електронний носій інформації - оптичний диск формату «DVD-R» на якому міститься інформація отримана в ході тимчасового доступу до речей і документів, стосовно банківського карткового рахунку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1