Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 23 березня 2026 р.
Справа: №642/7517/25
Суддя: Балабай С. С.
Справа № 642/7517/25
Провадження № 2/642/499/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2026 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Балабая С.С.,
за участю секретаря судового засідання Ажиппо О.О.,
розглянувши в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Холодногірського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник АТ "Сенс Банк" звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 133649,59 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 11091,49 грн витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтуванні своїх вимог, позивач посилається на те, що 26.08.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, , із наступними основними умовами: тип кредиту – «Кредит готівкою»; сума кредиту – 77 280,74 грн; процентна ставка – 32 % річних, тип ставки – фіксована; строк кредиту – 72 місяців; дата повернення кредиту – 27.08.2026 року; порядок повернення кредиту – графік платежів: до 27 числа кожного місяці з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 2425,47 грн, загальна кількість платежів 72; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором. Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером № 842928 від 27.08.2020 року, виписками по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 .
Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Загальна заборгованість згідно з угодою № 500838444 від 26.08.2020 року становить 133649,59 грн, з яких: 65876,96 грн– за кредитом, 67772,63 грн – по відсотках.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
26.08.2020 ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» підписали оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500838444. Згідно оферти відповідач запропонував банку укласти з ним Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Зокрема сторони погодили, що тип кредиту – кредит готівкою, сума кредиту склала 65876,96грн., процентна ставка фіксована – 32,00 %, строк кредиту 72 місяців, дата повернення кредиту 27.08.2026. Кредит надався для повернення заборгованості за кредитним договором №501206657 від 20.11.2019, розмір – 65876,96грн. Вказана оферта підписана відповідачем.
Сторонами погоджено графік платежів, та анкету –заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту.
Відповідач звернувся до позивача із клопотанням про реструктуризацію боргу, що у нього утворилася у сумі 65876,96грн., тому просив укласти з ним договір про реструктуризацію заборгованості строком на 72 місяців.
Повідомив, що у разі порушення умов договору, з розміром штрафних санкцій ознайомлений та згоден.
В результаті неналежного виконання домовленостей утворилася заборгованість у сумі 133649,59 грн, з них: 65876,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 67772,63 грн – заборгованість за відсотками.
Виконання умов договору банком з видачі коштів та отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується наданим меморіальним ордером виданим АТ «Сенс Банк».
Згідно наданої виписки по рахунку відповідача підтверджується отримання кредитних коштів, перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором № 500838444 від 26.08.2020.
Позивачем направлялася на адресу відповідача досудова вимога з повідомленням про наявність заборгованості та зобов`язанням її сплатити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що між сторонами укладено договір споживчого кредиту, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку та в повному обсязі АТ «Сенс Банк» не повернуті, - позовні вимоги про стягнення коштів за кредитним договором № 500838444 від 26.08.2020 у розмірі 133649,59 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 2422,40 грн в рахунок компенсації сплаченого судового збору.
За змістом частин з першої по шосту статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог ч. 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності, так як не містить відомостей про витрачений адвокатом час на надання таких послуг, не містить детального розрахунку обсягу наданих послуг та вартості цих послуг. Суду надано лише договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, витяг з Протоколу засідання правління АТ «Сенс Банк» № 300 від 26.07.2024, Довіреність № 024535/25 адвокату Полетаєвій Т.Ю. на представництво інтересів довірителя, статут АТ «Сенс Банк» та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, однак доказів того, що договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 складено в рамках справи Божко К.Д. суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити розмір відшкодування.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 525-526, 549, 552, 611-612, 1054 ЦК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500838444 у розмірі 133649 (сто тридцять три тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя С.С. Балабай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua