Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №941/165/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/165/26

Провадження № 3/941/106/26

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Шаєнко Ю. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , пенсіонера, інваліда ІІІ групи,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що 26 січня 2026 року о 21 годині 15 хвилин в с.Ганнівка Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Широка біля будинку №99 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння(порушення мови та координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, про що був складений інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав, суду пояснив, що вину не визнає, оскільки 26 січня 2026 року о 21 годині 15 хвилин в с.Ганнівка Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Широка не керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, при складанні протоколу було порушено його право на захист та можливість спростувати звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 в поясненні суду пояснив, що 26.01.2026 року близько 21 години приїхав до свого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , до нього під`їхали працівники поліції та сказали, що оскільки він погано виговорює слова, є підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Він дійсно має порушення мови, оскільки є інвалідом загального захворювання і його обличчя є частково паралізованим, що ускладнює виразно та розбірливо виговорювати слова. Зазначена обставина стала підставою для поліцейських підозрювати його в тому, що він ніби то перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейський запропонував йому пройти на місці огляд на стан сп`яніння, і так як він не вживав спиртних напоїв, то погодився на огляд, однак замість того, щоб проводити огляд, поліцейський з невідомої причини продовжував наполягати на те, що він відмовляється від огляду, що не відповідало дійсності. Він неодноразово повідомляв, що не вживав алкогольних напоїв і готовий пройти огляд, але поліцейський безпідставно склав протокол про те, що він відмовився від огляду на стан сп`яніння. Направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я поліцейський йому не виписував. Складений поліцейським протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху, а саме: про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, він не підписав, оскільки не згідний з ним, так як не відмовлявся від проходження огляду. Поліцейські намагалися примусити його дружину написати пояснення, що він вживав алкоголь, однак вона наполягла, щоб вони написали про те, що їй не відомо чи вживав він алкоголь.

В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 , надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу в його діях вказаного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, ключовою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп`яніння. При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При відтворенні наступного по часу відеозапису наявного на DVD-диску відеофайл 0000000_00000020260126212945_0013, в продовження розмови, в проміжок часу з 21 години 29 хвилин 45 секунд до 21 години 29 хвилин 55 секунд поліцейський продовжує: «Ви що? Відмовляєтесь!!» (по інтонації поліцейського це було не запитання, а твердження), на що ОСОБА_1 зазначає: «Ні, канєшно». В проміжок часу з 21 години 30 хвилин 55 секунд до 21 години 31 хвилину 00 секунд поліцейський запитує: «Будете проходити?», ОСОБА_1 відповідає: «Да, канєшно». В проміжок часу з 21 години 32 хвилин 30 секунд до 21 години 32 хвилину 45 секунд поліцейський знову запитує: «Ви відмовляєтеся проходити огляд?», ОСОБА_1 відповідає: «Ні, не відмовляюся». Однак після такої відповіді поліцейські протягом всього періоду відтворення відеозапису, в тому числі наявних у відеофайлах 0000000_00000020260126214445_0014, 0000000_00000020260126215945_0015, 0000000_00000020260126221445_0016, 0000000_000000202601222945_0017, не надають і не демонструють технічного засобу для встановлення стану алкогольного сп`яніння, та не запитують ОСОБА_1 про згоду на проходження огляду, а також взагалі більше не згадують про необхідність проходження огляду та стан алкогольного сп`яніння. Жодний із вищезазначених відеофайлів, що наявні на доданому до матеріалів справи DVD-диску, не містять факту відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак поліцейські безпідставно складають відносно нього протокол за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказані обставини повністю спростовують об`єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Будь яких інших доказів, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять. Відповідно до відомостей зазначених в протоколі та наявних в матеріалах справи, поліцейський, який склав протокол, свідків для документування правопорушення не залучав.

Протокол серії ЕПР1 №576183 від 26.01.2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є доказом його вини, оскільки його складено в порушення вимог ст.ст.130, 256, 266 КУпАП та розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, а саме:

Відповідно до ст. 256 КУпАП, «у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.»

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, «протокол про адміністративне правопорушення складається в

письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.».

Однак протокол серії ЕПР1 №576183 від 26.01.2026 року складено в порушення зазначених вимог:

- відповідно до відомостей вказаних у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» не вказано установочні дані особи яка порушила ПДР, а саме: прізвище, ім`я та по батькові водія.

- відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» вказано наступні ознаки алкогольного сп`яніння: 1) порушення мови, однак поліцейський який склав протокол, не взяв до уваги ту обставину, що в результаті інвалідності ОСОБА_1 він має ваду щодо розбірливого вимовляння слів через частковий параліч обличчя; 2) кординація рухів, що не може свідчити про порушення координації рухів; почервоніння очей, що не може бути об`єктивно встановлено в нічний час без належного додаткового освітлення. В той же час, поліцейський не зазначив в протоколі інших встановлених «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, ознак які є підставою вважати особу такою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, в тому числі запах алкоголю з порожнини рота, оскільки таких ознак не було.

- відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 7 «місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установочних даних» вказано, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер водій відмовився на місці, що однозначно не відповідає назві законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, а саме назві спеціального технічного засобу «Газоаналізатор Alcotest 6820».

- відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі 11 «до протоколу додаються» вказано, що до протоколу додано рапорт та СМС інформування, однак в матеріалах справи відсутній будь який рапорт та СМС інформування. До матеріалів справи додано заявку на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS – повідомлення, однак дана заявка не є допустимим доказом у справі оскільки не підписана заявником.

- відповідно до наявних в матеріалах справи відеозаписах поліцейський, який склав протокол не роз`яснив особі, яка притягується до відповідальності, його права та обов`язки, чим грубо порушив його право на захист.

- після складання протоколу поліцейський не ознайомив з його суттю особу, яка притягується до відповідальності, та спотворив підставу для притягнення до відповідальності, зазначивши, що «протокол буде направлено до суду, про те що ви керували авто в стані алкогольного сп`яніння». Зазначене підтверджується відеозаписом файл 0000000_00000020260126221445_0016 в період з 22 годин 16 хвилин 30 секунд до 22 години 18 хвилин 10 секунд.

Відповідно до пунктів 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 порядку).

Згідно п.4 Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п.5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

За положеннями п.6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, але поліцейський не забезпечив його проведення.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (пункт 8). Однак в порушення вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року, та вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, в матеріалах справи та додатках до протоколу відсутнє письмове направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За положенням ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, з огляду на викладене, працівником поліції, який склав протокол не виконано вимоги закону, щодо належного оформлення направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відсутність у матеріалах справи письмового направлення на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576183 від 26.01.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.

Частиною 1 ст.254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 року, заява №46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576183 від 26.01.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності. До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних належних та допустимих доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, вважаю, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 від 26.01.2026 року не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки воно не підписане ОСОБА_1 , та окрім зазначеного, воно складене поліцейським Гнатюком В.В., в той час як протокол складено поліцейським Бубликом О.В., при цьому статус ОСОБА_2 в даній справі не визначений, а отже він не є процесуальною особою у справі.

Також додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_3 від 26.01.2026 року не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки воно не підтверджує факту відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що є предметом притягнення останнього до адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 в своєму поясненні зазначає, що їй не відомо чи випивав сьогодні ОСОБА_1 , окрім зазначеного, пояснення складене поліцейським Гнатюком В.В., в той час як протокол складено поліцейським Бубликом О.В., при цьому статус ОСОБА_2 в даній справі не визначений, а отже він не є процесуальною особою у справі.

Доданий до матеріалів справи DVD-диск із відеозаписами не є належним та допустимим доказом у справі, з наступних підстав:

- При відтворенні відеозаписів наявних на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи відеофайли 0000000_00000020260126211444_0012, 0000000_00000020260126212945_0013, 0000000_00000020260126214445_0014, 0000000_00000020260126215945_0015, 0000000_00000020260126221445_0016, 0000000_000000202601222945_0017 не містять підтвердження відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що суперечить зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576183 від 26.01.2026 року підставам для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- Відповідно до відеофайлів, які знаходяться на долученому до справи DVD-диску, відсутні будь-які відомості щодо технічного засобу, яким велася відеофіксація.

- Додані відеофайли не мають їх ідентифікації, не підписані електронним підписом.

- Додані до матеріалів справи копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису не посвідчені у встановленому законом порядку (не зазначено дату посвідчення, та не підтверджено повноваження особи, яка посвідчила копії.

Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції, на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в органі, підрозділі поліції.

Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам`яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Доданий до матеріалів справи DVD-диск не містить, як і не містять інші матеріали справи, відомостей вид оригіналу носія, його назву та інвентарний чи номенклатурний номер, а зазначений диск не є видом компактного електронного носія інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особи на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відеофіксування правопорушення 26.01.2026 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб, на який було здійснено запис фіксації правопорушення.

Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі оскільки піддаються сумніву.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, ОСОБА_1 26 січня 2026 року о 21 годині 15 хвилин в с.Ганнівка Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Широка біля будинку №99, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст.251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Вважаю, що доводи сторони захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є об`єктивними, а тому відповідно до вищевикладеного в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідно до ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

В притягненні до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 – відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події та складуадміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко