Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №346/5039/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5039/25

Провадження № 1-кп/346/426/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/426/26, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12.08.2025 року за № 12025091180000636 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, громадянина України, неодруженого, на утриманні нікого не має, непрацюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

30.04.2024 року до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, відносно його матері ОСОБА_5 .

Однак, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», він продовжив безпричинно, умисно, систематично вчиняти психологічне та фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_5 , що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої, а також погіршенні якості її життя.

Так, обвинувачений є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

09.04.2025 року та 06.08.2025 року працівниками Коломийського РВП ГУНІ в Івано - Франківській області відносно обвинуваченого винесено термінові заборонні приписи за фактом вчинення останнім домашнього насильства відносно матері ОСОБА_6 .

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства в сім?ї,, обвинувачений правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив умисно систематично вчиняти домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме 10.08.2025 року та 11.08.2025 року він, перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт з матір?ю ОСОБА_5 , під час якого висловлювався нецензурними словами в її сторону, штовхав та наносив удари кулаками по обличчю та голові, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження: підапоневротична гематома голови, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров?я, та синці обличчя, які відноситься до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок умисних, систематичних протиправних дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_5 завдано фізичні та психологічні страждання, що виразилось у спричинених тілесних ушкоджень, втомі, фізичному дискомфорті, втраті позитивних емоцій та негативних переживань.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, пояснив, що після складання двічі щодо нього працівниками поліції термінових заборонних приписів щодо заборони контактувати з його матір`ю, в зазначені в обвинувальному акті дати в серпні 2025 року, вчиняв з нею конфлікти та сварки, які відбуваються в кожній сім`ї, під час яких висловлювався нецензурними словами в її сторону, штовхав та наносив удари по обличчю, перебуваючи на підпитку. Після вказаних подій випадків вчинення домашнього насильства щодо потерпілої не допускав. Він також пройшов програму для кривдників на підставі ухвали слідчого судді щодо обрання йому запобіжного заходу, про що долучив відповідну довідку. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, просить врахувати, що він є військовим пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ групи, отримав 2 контузії внаслідок проходження військової служби в період воєнного стану з 2022 по 2024 роки та втратив око; послугами захисника під час розгляду кримінального провадження скористатись не бажає.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася. Згідно з даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.02.2026 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п. 75).

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості її життя.

Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, а також на підставі ст.91-1 КК України зобов`язати його пройти програму для кривдників на строк 2 місяці, з метою уникнення в подальшому таких конфліктних ситуацій не лише щодо потерпілої, а щодо й інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, є нетяжким злочином.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, не встановлено.

Суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 82); на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.п. 87); є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІІ групи (інвалідність армії (а.п.81)); успішно завершив проходження прогами для кривдників за модулями та темами загальною тривалістю 56 годин, на виконання ухвали Коломийського міськрайонного суду від 30.09.2025 року в частині направлення для проходження програми для кривдників, про що зазначено у відповідній довідці міської ради від 19.12.2025 року (а.п. 79, 88), а також його відношення до вчиненого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ст.126-1 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України, що є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому вказаного покарання. При цьому, враховуючи, що обвинувачений успішно пройшов програму для кривдників, доцільності для повторного направлення його для проходження програми для кривдників, судом не встановлено.

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 ( один ) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування ОСОБА_4 призначеного покарання обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1