Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №215/123/22 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/123/22

2/215/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

представника позивача - Масальської Ю.О.

представника відповідача - Кадук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-

УСТАНОВИВ:

10.01.2022 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернулось до суду з позовною заявою, яка була уточнена 26.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно постанови НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України №2246 від 09.12.1999 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надає фізичній особі-споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання, а боржник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами, у строки і на умовах, що передбачені цим договором. Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, регулюють відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Зі співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 був укладений Договір №5002244 про надання населенню послуг з газопостачання від 16.06.2009.

Відповідно п.5 Глави 4 розділу 9 Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, в тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідач ОСОБА_1 є співвласником та з 05.10.2012 зареєстрована в домоволодінні АДРЕСА_1 а тому є споживачем природного газу за даною адресою.

Відповідачу ОСОБА_1 в період з 01.06.2021 до 01.08.2021 було поставлено природного газу за її адресою газоспоживання на загальну суму 58160,01 грн. Платежі відповідачем були здійснені в липні, серпні 2021 року в загальній сумі 756,86 грн.

Таким чином, враховуючи здійснену оплату природного газу в розмірі 456,86 грн. та суму переплати станом на 01.06.2021 в розмірі 7354,12 грн., залишається неоплаченим природний газ, що був поставлений період з 01.06.2021 до 01.08.2021, в розмірі 50049,03 грн. Також за ч.2 ст.625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, тобто 9560,03 грн. та 2746,42 грн. відповідно.

Виходячи з викладеного, позивач ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2021 по 01.08.2021 в розмірі 50049,03 грн., інфляційні втрати в розмірі 9560,03 грн. та 3% річних в розмірі 2746,42 грн.

23.07.2025 представником відповідача наданий відзив на позовну заяву в якому вказує, що до позовної заяви представник позивача надає розрахунок заборгованості, відповідно до якого обсяг спожитого природного газу складає: за червень 2021 року – 7267,13 м3; за липень 2021 року – 11,97 м3, загальний обсяг спожитого природного газу за період з 01.06.2021 по 01.08.2021 складає 7279,1 м3. При цьому, 21.07.2018 позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , було демонтовано лічильник серії G6 №0243244 (у зв`язку з необхідністю планової повірки) та проведено монтаж лічильника з обмінного фонду – ВІЗАР G6 №0252478, який опломбовано пломбою за №С44739832. На адвокатський запит, листом-відповіддю №Сл-369-0725 від 02.07.2025 АТ «ОГС «Криворіжгаз» повідомлено, що 21.07.2018 для проведення періодичної повірки за адресою: АДРЕСА_1 , представниками ПАТ «Криворіжгаз» було демонтовано лічильник ВІЗАР G6№0243244, показники лічильника на момент демонтажу складали 11766,714 м3. Водночас, 21.07.2018 встановлено лічильник з обмінного фонду ВІЗАР G6 №0252478 з показниками 11321,107 м3. Оригінали Акту про монтаж та Акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки не зберіглись, оскільки були списані 01.08.2023 згідно номенклатури. 08.07.2021 було складено акт про порушення №209, згідно з яким показники лічильника складали 18655,1 м3. Проте, як вбачається з наданого Акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018 зафіксовані показання засобу вимірюваної техніки, а саме лічильника з обмінного фонду – ВІЗАР G6 з пломбою за №С44739832, станом на день складання даного акту становлять – 16817,406 м3. Показання лічильника у розмірі 11321,107 м3 взяті з даних білінгової програми, а не з Акту, який складався саме 21.07.2018 після встановлення лічильника з показами у розмірі 16817,406 м3. При цьому документу в оригіналі, яким би підтверджувалися покази лічильника саме у розмірі 11321,107 м3 станом на 21.07.2018, АТ «Криворіжгаз» не має. Також представник відповідача звертає увагу, що хоча в базі даних білінгової програми ПАТ «Криворіжгаз» і значяться показники лічильника ВІЗАР G6 №0252478 у розмірі 11321,107 м3, однак, на день встановлення зазначеного лічильника за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовані показники у розмірі 16817,406 м3, що підтверджується Актом про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018, який в оригіналі міститься у відповідача. Як вбачається з наданого до позовної заяви Акту про порушення №209 від 08.07.2021, виданий АТ «Криворіжгаз», показання лічильника (ЗВТ) на дату складання Акта: обмінний фонд складає 18655,1 м3. Таким чином, за період з 21.07.2018 по 08.07.2021 відповідачем фактично було спожито/використано 1837,694 м3 природного газу, з наступного розрахунку: 18655,1 м3 - 16817,406 м3 = 1837,694 м3. Однак, згідно з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, обсяг спожитого природного газу за адресою: АДРЕСА_1 лише за період з 01.06.2021 по 01.08.2021, склав - 7279,1 м3. Крім того, із наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості не зрозуміло, з яких первісних та остаточних показань лічильника з обмінного фонду – ВІЗАР G6 №0252478, який опломбовано 21.07.2018 (номер пломби С44739832), позивач обчислив обсяг спожитого природного газу та нарахував заборгованість, також позивач не надає розрахунку нарахованих до сплати та сплачених споживачем коштів за період з 21.07.2018 по 01.08.2021 (помісячно) з зазначенням фіксації показань лічильника у зазначеному періоді (помісячно). Позивачем у відповідь на адвокатський запит надано лист №497007.2-Сл-607-0725 від 01.07.2025 з розрахунком в табличному вигляді сум за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 за період з червня 2018 року по серпень 2021 року з зазначенням, помісячно: нарахування сум в поточному місяці, сум до оплати в поточному місяці, оплати споживача в поточному місяці, обсяги споживання газу, за які проведено нарахування в поточному місяці, застосований тариф вартості газу в поточному місяці. З наданого розрахунку вбачається, що за період з червня 2018 року по серпень 2021 року за вищезазначеною адресою спожито загальна кількість газу – 7944,7 м3. Однак, загальна кількість спожитого газу зазначена у розрахунку позивача, що становить 7944,7 м3 не відповідає загальній кількості спожитого газу, яка зазначена АТ «ОГС «Криворіжгаз», оскільки дані, що зафіксовані у білінговій програмі лічильника з обмінного фонду – ВІЗАР G6 №0252478, який опломбовано 21.07.2018 (номер пломби С44739832) складав 11321,107 м3, а згідно Акту про порушення №209 від 08.07.2021, показання лічильника (ЗВТ) на дату складання Акту: обмінний фонд складав 18655,1 м3. Таким чином, обсяг спожитого газу складає 7333,99 м3. При цьому, жодні дані спожитого природного газу надані ані позивачем (7944 м3), ані АТ «ОГС «Криворіжгаз» (7333,99 м3) не відповідають дійсності, оскільки, за період з 21.07.2018 по 08.07.2021 відповідачем спожито лише 1837,694 м3 природного газу, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.156-160).

Відповідь на відзив представником позивача не надана.

В судовому засіданні сторони надали аналогічні пояснення, що викладені ними в позовній заяві та відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що за постановою НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було постачальником природного газу побутових споживачів, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 , аж до 1 травня 2022 року, оскільки за Наказом Міненергетики України від 08.06.2022 №198 з 01.05.2022 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з того часу здійснює постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.

При цьому було встановлено, що у спірний період оператором ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , було АТ «Криворіжгаз».

Співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 (а.с.109).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.76).

Після його смерті з заявою про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.124-125).

Факт споживання відповідачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , природного газу та наявність договірних відносин за спірний період сторони не заперечували.

Таким чином суд не входить в обговорення наявності фактичних договірних відносин між сторонами у с справі.

Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та рахується ЕІС-код №56ХМ08А19634912М (а.с.10-11).

За рахунком № НОМЕР_1 за даними позивача рахується заборгованість перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01.06.2021 до 01.08.2021 в розмірі 50049,03 грн. (а.с.10).

За спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.06.2021 до 01.08.2021 було сплачено 756,86 грн. (а.с.10).

Як видно із долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , обсяг спожитого газу за період з 01.06.2021 до 01.08.2021 становив 7279,10 м3 (а.с.10), а також вказані обставини зазначені в уточненій позовній заяві (а.с.117-120).

Водночас, із наданих представником відповідача пояснень слідує, що заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 50049,03 грн. виникла у зв`язку з тим, що позивачу оператором ГРМ були передані невірні відомості щодо обсягу спожитого газу відповідачем. Спір стосується показів лічильника станом на 21.07.2018, де оператором ГРМ було зазначено, що станом на 21.07.2018 лічильник мав покази 11321,107 м3.

Визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ, згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.

Відповідно до п. 1 глави 4 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

В матеріалах справи наявний дублікат акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018, який містить відомості про монтаж лічильника ВІЗАР G6 № 0252478 з пломбою за №С44739832 та показами у розмірі 11321,107 м3, але у зазначеному акті відсутні підписи споживача та представника суб`єкта господарювання (а.с.36).

В листі №Сл-369-0725 від 02.07.2025 АТ «ОГС «Криворіжгаз» зазначило, що оригінал вищезазначеного акту був списаний 01.08.2023 згідно номенклатури (а.с.165).

Водночас, в судовому засіданні судом був оглянутий оригінал акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018, який містить відомості про монтаж лічильника ВІЗАР G6 з пломбою за №С44739832 та показами у розмірі 16817,406 м3, який містить підпис споживача, представника суб`єкта господарювання, скріплений печаткою АТ «ОГС «Криворіжгаз» та завірений підписом начальника канцелярського відділу та архіву (а.с.179).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Враховуючи, що дублікат акту про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018, який містить відомості про монтаж лічильника ВІЗАР G6 № 0252478 з пломбою за №С44739832 та показами у розмірі 11321,107 м3 не містить підпис споживача, представника суб`єкта господарювання та не скріплений печаткою АТ «ОГС «Криворіжгаз» суд не може вважати його належним, допустимим та достовірним доказом у справі.

Водночас, належним, допустимим та достовірним доказом у справі суд визнає акт про монтаж засобу вимірювальної техніки від 21.07.2018, який містить відомості про монтаж лічильника ВІЗАР G6 з пломбою за №С44739832 та показами у розмірі 16817,406 м3.

Як видно з доданого позивачем до позовної заяви акту про порушення №209 від 08.07.2021 покази лічильника за адресою: АДРЕСА_1 , на дату складання акту становили 18655,100 м3 (а.с.13).

Із викладеного слідує, що за період з 21.07.2018 по 08.07.2021 відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , фактично було спожито 1837,694 м3 природного газу (18655,1 м3 - 16817,406 м3 = 1837,694 м3).

Таким чином суд відхиляє розрахунок позивача згідно якого відповідачем було спожито 7279,10 м3 природного газу, оскільки він здійснений на підставі неналежних, недопустимих та недостовірних доказах.

Згідно з ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст.526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з доданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.10), листа ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» №497007.2-Сл-607-0725 від 01.07.2025 (а.с.174) та Інформацією про суми нараховані до сплати за комунальними та іншими службами станом на 01.06.2021 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.176-177), відповідачем обсяг спожитого газу за період з липня 2018 по травень 2021 року сплачено у повному обсязі та станом на травень 2021 року була переплата у розмірі 7354,12 грн.

Таким чином, суд вважає недоведеними доводи представника позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за спожитий газ в розмірі 50049,03 грн., а тому позовні вимоги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за подання позовної заяви був сплачений судовий збір в сумі 2270 грн. (а.с.8).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» залишені без задоволення, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.

Повне рішення складено та проголошено 24.03.2026.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», код ЄДРПОУ 39572642, адреса: м. Дніпро, вул. Поля, 2А-2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: