Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №932/7463/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/7463/24

Провадження № 2/932/2712/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцька С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Карапиш А.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 726087 від 11.10.2021 у розмірі 45 503, 93 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 11.10.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 726087. Власноручним підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, видана згідно з розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 № 1891, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов`язався виконувати його умови. Кредит наданий з фіксованою процентною ставкою з нарахуванням процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Грошові кошти були перераховані відповідачеві сумі 30 000,00 грн на карткових рахунок. Проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав належним чином.

28.08.2023 за договором факторингу № 2808-23 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 726087 від 11.10.2021 на користь позивача. За договором факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 45 503, 93 грн, з яких: 26 194, 75 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 309,18 грн заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь разом з судовими витратами у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки він суд не повідомив. Заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від відповідача на адресу суду не надходило, правом подання позову не скористався.

Ухвалою від 04.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні із повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 11.10.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 726087 договір підписаний відповідачем власноруч. За умова Договору № 726087 строк кредитування становить 547 днів з кінцевим терміном повернення коштів 11.04.2023, процентна ставка фіксована, процентна ставка за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

Кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування у розмірі 30 000,00 грн за реквізитами рахунок НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», призначення платежу « UA 123395002620201085817000001 кредитний договір № 726087 від 11.10.2021 ( п.2.1 Договору№ 726087).

На виконання Договору № 726087 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» платіжним дорученням від 11.10.2021 № 10216 перераховані на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК» грошові кошти в сумі 30 000, 00 грн, призначення платежу « UA 123395002620201085817000001 кредитний договір № 726087 від 11.10.2021».

У розрахунку заборгованості за Договором № 726087, складеним ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 28.08.2023, зазначено, що заборгованість відповідача становить 45 503, 93 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 31 276, 54 грн, заборгованість за відсотками 14 227, 39 грн.

28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу від 28.08.2023 № 2808-23, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 726087 в загальному розмірі 45 503, 93 грн.

Згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

За договорами факторингу № 2808-23 від 28.08. 2023 позивач отримав право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відзиву на позов та будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів та наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ст.13 та ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивач належними та допустимими доказами довів наявність у відповідача кредитної заборгованості за договором № 726087 від 11.10.2021 ( у вигляді тіла кредиту та відсотків за його користування), право вимоги на які за договором факторингу від 28.08.2023 перейшло до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Розподіл судових витрат

Позивач просив стягнути на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

За положеннями ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин третьої-п`ятої, дев`ятої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак слід зробити висновок про те, що критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України.

Такий висновок був зроблений Верховним судом у постанові від 28.06.2023р. (справа 369/576/22).

Згідно з Актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024., адвокатом надані такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» тривалістю 1,5год, вартістю 1500 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи позивач, тривалістю 3год, вартістю 1 000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) тривалістю 1год, вартістю 750грн, а всього на суму 6000грн.

Враховуючи, що справа є незначної складності, ціну позову, те, що моніторинг і аналіз судової практики, підготовка доказів, зустріч і консультація щодо перспективи судового врегулювання охоплюються складанням позовної заяви; що інших клопотань, заяв та процесуальних документів, окрім позовної та власне про судові витрати не подавались суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, тому такий розмір не є розумним.

Відтак, встановивши, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, оцінивши характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до1 500 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. розмір судового збору визначено з урахуванням подачі позову через систему «Електронний суд».

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором від 11.10.2021 № 726087 у розмірі 45503, 93 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 26194, 75 грн; заборгованість за відсотками 19309,18 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн та судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя С.С. Потоцька