Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №766/3194/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/3194/26

н/п 1-кп/766/3439/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

(сторони та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_2 , захисниця ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 ),

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026232040000045 від 25.02.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресю: АДРЕСА_2 , з огляду на приписи ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі КК),

в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

1. Суд встановив, що ОСОБА_4 24.02.2026 року, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту, на ґрунті особистої неприязні, зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, їх наслідків та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах і яка, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є матір`ю обвинуваченого, умисно завдав останній не менше 6 ударів металевою милицею по обличчю, тілу і кінцівках, чим спричинив, згідно з висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, передньої черевної стінки зліва, правої гомілки, забійної рани правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

2. Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою ст. 125 КК України, формою об`єктивної сторони якого є умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

ІІ. Позиція обвинуваченого

3. Обвинувачений ОСОБА_4 в своїй заяві до Херсонського міського суду Херсонської області у присутності захисниці ОСОБА_3 зазначив, що беззаперечно визнає в повному обсязі винуватість в інкримінованому кримінальному проступку, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, їх не заперечує.

ІІІ. Оцінка Суду

4. Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, в тому числі кримінальне провадження №12026232040000045 від 25.02.2026 року, дійшов висновку, що вимоги ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК) сторонами кримінального провадження дотримано, а саме:

- обвинувальний акт містить клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- додана до обвинувального акта письмова заява підозрюваного (обвинувачненого), яка складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті (а саме: з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- додана до обвинувального акта письмова заява потерпілої ОСОБА_5 від 11.03.2026, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті (а саме: з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

5. Відповідно до частини другої ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

6. Суд звертає увагу, що фактичні обставини, які встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження, викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункти 1-2).

7. Дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали кримінального провадження №12026232040000045 від 25.02.2026 року, беручи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною другої статті 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

8. Винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доведена у повному обсязі і стороною обвинувачення дотримано стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

ІV. Призначення покарання

9. Санкцією частини другою ст. 125 КК за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:

?штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

?громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин;

?виправних робіт на строк до одного року;

?пробаційного нагляду на строк до двох років;

?обмеження волі на строк до двох років.

10. З огляду на дані, викладені в обвинувальному акті обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

11. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК – це вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних стосунках.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини другої статті 125 КК України передбачає альтернативні види покарань та враховує:

- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до кримінального проступку;

- особу винного: його вік; не працевлаштований; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; до адміністративної відповідальності не притягувався; проте з 25.02.2026 року перебуває на профілактичному обліку в Херсонському районному управлінні поліції як «Кривдник»;

- наявність обставини, що пом`якшує покарання, та наявність обставини, що обтяжують таке.

13. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

14. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.

15. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

16. У зв`язку із викладеним, Суд доходить висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

17. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченого відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винного, що зумовлені метою кримінального покарання і є необхідними і не надмірними.

18. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

19. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

20. Цивільний позов по справі не заявлявся.

21. Речові докази відсутні.

22. Процесуальні витрати відсутні.

23. Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його застосування Суд не вбачає.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 381, 382, 392, 394 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

2. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 :

2.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

2.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

3. Відповідно до частини першої ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

4. Відповідно до частини другої ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України строк виконання вироку встановити не пізніше десяти днів з дня набрання ним законної сили.

5. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому не обирати.

6. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

8. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1