Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №675/1007/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1007/25

Провадження № 1-кп/675/23/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої – судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Ізяславі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025244060000221, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 квітня 2025 року, про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 382 КК України, у вчиненні яких обвинувачується

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Іршава Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта неповна вища, військовозобов`язаний, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, військовослужбовець, житель АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа та в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

ОСОБА_4 в липні 2016 року, точної дати та часу під час досудового розслідування на встановлено, отримавши від невстановленої особи посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року, видане на його ім`я, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, вірогідно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року отримане ним в порушення порядку отримання посвідчень водія, що встановлений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, є підробленим, в період часу з липня 2016 року до 05 квітня 2025 року, використовував його у власних цілях з метою керування автомобілем.

Так, 05 квітня 2025 року близько 16 год 30 хв ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Ауді-А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, рухаючись у м. Ізяславі Шепетівського району Хмельницької області, по вул. Шевченка, був зупинений працівниками СРПП ВПД № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області. Під час перевірки документів, що надають право керувати відповідним транспортним засобом, ОСОБА_4 пред`явив працівникам поліції зазначене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року, яке є підробленим, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Також постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 листопада 2024 року № 675/1782/24, яка набрала законної сили 06 грудня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим з постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 листопада 2024 року, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, вчинив дії проти правосуддя, що направлені на невиконання постанови суду, тобто ухилився від її виконання та продовжував керувати транспортними засобами: 05 квітня 2025 року о 16 год 22 хв ОСОБА_4 , рухаючись по автодорозі «Т-18-04» по вул. Шевченка в м. Ізяславі поблизу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області, здійснював керування автомобілем марки «Ауді-А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками СРПП ВПД № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю за встановлених досудовим слідством обставин, суду показав, що перебував за межами України, а приблизно у 2016 році повернувся і у нього виникла потреба отримати посвідчення водія. З цією метою він звернувся до мережі «Інтернет», знайшов у пошуковику «Гугл» відповідну інформацію і перелік сайтів, які пропонували надати посвідчення водія, зайшов на перший же сайт та залишив запит, в подальшому незнайома йому людина зв`язалася з обвинуваченим за допомогою додатку «Телеграм» та повідомила умови отримання посвідчення. Для отримання посвідчення водія ОСОБА_4 надав копію власного паспорта, ідентифікаційного коду, своє фото та зразок підпису, а через деякий час отримав через АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » посвідчення водія, сплативши при отриманні документа гроші в сумі 8500 грн. Обвинувачений наполягав, що не розумів, що отримане ним посвідчення водія підроблене, користувався ним десять років і ніяких проблем не виникало. Разом з тим ОСОБА_4 визнав, що обраний ним спосіб отримання посвідчення водія відрізнявся від загальноприйнятого. Обвинувачений підтвердив, що був обізнаний з постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 листопада 2024 року № 675/1782/24 та з тим, що позбавлений прав керувати транспортними засобами за рішенням суду, що набрало законної сили, але їхав забрати з роботи дружину, яка перебувала у стані вагітності. Саме тоді ОСОБА_4 і був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 та на їх вимогу пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року. У скоєному обвинувачений розкаявся.

Крім визнання вини самим ОСОБА_4 , його вина в ході судового розгляду була доведена іншими дослідженими судом доказами.

Згідно власноручної заяви від 05 квітня 2025 року ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року.

Посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року було оглянуте в АДРЕСА_2 поблизу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 05 квітня 2025 року згідно протоколу огляду місця події з фототаблицями, на яких зображено загальний вигляд лицевої та тильної частини посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2009 року. До протоколу огляду місця події доданий СD-R з відеозаписом огляду.

Постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 05 квітня 2025 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 визнане речовим доказом та залишене на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 № 688/1623/25 від 11 квітня 2025 року накладений арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно висновку експерта № СЕ-19/123-25/5245-ДД від 11 квітня 2025 року посвідчення водія та сам бланк серії НОМЕР_1 , видане 17 вересня 2009 року ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім`я ОСОБА_4 – не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення, яке виготовлене підприємством, що здійснює виготовлення даних зразків документів на території України; має ознаки повної технічної підробки у вигляді невідповідності способів друку та елементів захисту: всі зображення та тексти виконані з використанням знакодрукуючого пристрою термотрансферним способом друку.

На відповідний запит слідчого СВ СРПП Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області т. в. о. начальника ВПД № 2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області направив копію відеозапису з нагрудного портативного реєстру працівників поліції за 05 квітня 2025 року, котрими був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 та копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 листопада 2024 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно постанови про визнання та приєднання речових доказів від 09 квітня 2025 року оптичний диск DVD-R із наявними відеозаписами з приводу відпрацювання зупинки автомобіля марки «Ауді-А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 05 квітня 2025 року визнаний речовим доказом та залишений на зберігання в матеріалах кримінального провадження. 09 квітня 2025 року відповідно до протоколу огляду речових доказів зазначений оптичний диск DVD-R був оглянутий. Під час огляду встановлено, що на відеозаписі зафіксований факт керування ОСОБА_4 автомобілем марки «Ауді-А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата, час та місце зупинки автомобіля; факт пред`явлення ОСОБА_4 посвідчення водія; розповідь обвинуваченого про те, яким чином він отримав пред`явлене посвідчення водія та роз`яснення працівника поліції про встановлений порядок відновлення посвідчення водія.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 05 травня 2025 року слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, слідчого відділу Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/756/25 від 08 квітня 2025 року про тимчасовий доступ до речей і документів оглянуті та вилучені в ІНФОРМАЦІЯ_8 матеріали адміністративної справи № 675/1782/24, заведеної на ОСОБА_4 на 22 аркушах.

Відповідно до протоколу огляду від 05 травня 2025 року матеріали адміністративної справи оглянуті слідчим.

Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 05 травня 2025 року копії матеріалів адміністративної справи № 675/1782/24 (провадження № 3/675/747/2024) на 22 аркушах, завірених належним чином, визнані речовими доказами та залишені на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

В матеріалах адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_2 № 675/1782/24 (провадження № 3/675/747/2024) наявна постанова від 25 листопада 2024 року, що набрала законної сили 06 грудня 2024 року, якою ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У п. 53 рішення Європейського суду у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 вересня 2012 року зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Пунктом 86 рішення Європейського суду у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року зазначено, що враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Приймаючи до уваги сукупність досліджених в ході судового розгляду доказів, які є належними та допустимими, стороною захисту не оскаржувались та не спростовувались, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку, що вина ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа та в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведена повністю і його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 382 КК України.

Підходячи до обрання міри покарання ОСОБА_4 , виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх особливості, особу винного, зокрема, характеристику, сімейний стан, фактичні обставини справи, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є кримінальним проступком та нетяжким злочином.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_4 , відношення самого обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, зокрема те, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється військовослужбовцем, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби характеризується посередньо, приймаючи до уваги інформацію досудової доповіді, складеної 14 липня 2025 року провідним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_9 , реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами, суд знаходить, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, що також відповідатиме меті покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в сумі, згідно з санкціями статей Кримінального кодексу України, за якими визнається винним обвинувачений з урахуванням позиції прокурора. Зважаючи на те, що в даному випадку наявна сукупність правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати правила ст. 70 КК України та обрати остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Під час досудового розслідування до ОСОБА_4 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Суд приймає до уваги, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_4 покладені на нього процесуальні обов`язки виконував, спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду або перешкоджати кримінальному провадженню не робив, інше кримінальне правопорушення не вчинив, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, прокурор з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не звертався, а тому суд вважає, що доцільно не обирати ОСОБА_4 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що слід скасувати арешт, накладений на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , накладеного ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 382 КК України, призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн;

за ч. 1 ст. 382 КК України – у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворимпризначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782 грн 80 коп. витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 № 688/1623/25 від 11 квітня 2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 .

Речові докази:

оптичний диск DVD-R із наявними відеозаписами з приводу відпрацювання зупинки автомобіля марки «Ауді-А4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 05 квітня 2025 року, копії матеріалів адміністративної справи № 675/1782/24 (провадження № 3/675/747/2024) на 22 аркушах, завірених належним чином, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12025244060000221, – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025244060000221 протягом усього часу його зберігання;

посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12025244060000221 в паперовому конверті сторінка 41, – знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1