Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №607/5296/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 Справа №607/5296/26 Провадження №1-кп/607/1319/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026210000000115 від 06.03.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, студента ЗУНУ та ТОВ «Амерікан Юніверсіті Київ», адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат - ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що у серпні 2025 року, більш точного часу не встановлено у особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року із змінами та доповненнями, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak).

В подальшому, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел, через мережу Інтернет у невстановлених осіб незаконно придбав посилки із наркотичним засобом, обіг якого обмежено, а саме - подрібнене листя рослин Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), що містився у великих полімерних упакуваннях.

Отримані посилки особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, забирав у відділеннях «Нової Пошти» та зберігав за власним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому здійснював фасування в менші полімерні упакування з метою подальшого збуту.

Надалі, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, у зв`язку із суттєвим зростанням кількості замовлень і попитом на наркотичні засоби, з метою забезпечення безперервності власної злочинної діяльності та розуміючи, що самостійно здійснювати фасування наркотичного засобу, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) не в змозі, у серпні 2025 року вирішив залучити ОСОБА_3 , для вчинення спільної злочинної діяльності, а останній, переслідуючи корисливий мотив погодився на пропозицію особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, щодо вчинення спільних злочинів.

При цьому ОСОБА_3 достовірно усвідомлював, що розфасований ним наркотичний засіб призначений для подальшого незаконного збуту покупцям наркотичних речовин.

Так, в невстановлений час, але не пізніше 08.09.2025, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи в наявності заздалегідь переданий особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - подрібнене листя рослин Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), здійснив розфасування його в поліетиленові упакування, тим самим зберігав його з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України.

10.03.2026 між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Зміст укладеної угоди про визнання винуватості.

При вирішенні питання про укладення даної угоди враховано наступні обставини:

1) беззастережне і повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України;

2) наявність обставин, що пом`якшує покарання згідно вимог ст. 66 КК України - особа обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, позитивну характеристику з місця проживання та навчання, зобов`язання згідно умов угоди про визнання винуватості перерахувати в добровільному порядку 500 тис. гри. на потреби ЗСУ, а також обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та інших осіб, які їх вчинили, наявність на утриманні матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - пенсійного віку та батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - учасника бойових дій з інвалідністю 2 групи;

3) відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст. 67 КК України;

4) відношення обвинуваченого до вчинених кримінальних правопорушень, негативної оцінки ОСОБА_3 своїх дій, прагнення стати на шлях виправлення та обіцянки не допускати в майбутньому вчинення правопорушень, позитивну характеристику з місця навчання та місця проживання;

5) ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження, який активно сприяв у забезпеченні швидкого судового розслідування, характер і тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого судового розгляду кримінального провадження, викритті кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили.

Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язується:

- визнати в повному обсязі сформульоване обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті.

- викрити кримінальні правопорушення, передбачені ст. 307 КК України, вчинені ним та іншими обвинуваченими у складі групи осіб за попередньою змовою, а саме ОСОБА_9 , у тому числі з`являтись за викликом до слідчого, прокурора чи суду та надавати правдиві показання у цьому та інших кримінальних провадженнях на стадіях досудового розслідування та судового розгляду.

- перерахувати в добровільному порядку 500 тис. грн. на потреби ЗСУ на спеціальний рахунок Міністерства оборони України.

При укладенні угоди також враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України, зокрема, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього; характер і тяжкість обвинувачення; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Зважаючи на зазначене, сторони приходять до переконання щодо можливості призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.

Водночас ст. 77 КК України визначає, які додаткові покарання можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, серед них відсутня конфіскація майна.

Тому при застосуванні положень ст. 75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена, у зв`язку з чим сторони узгодили остаточне покарання без конфіскації майна.

Відповідно до угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України та погодилися на призначення покарання із застосування ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

На призначення зазначеного покарання обвинувачений ОСОБА_3 згідний.

Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що відповідно до вимог ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями пункту першого частини першої статті 394 та пункту першого частини третьої статті 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості. Перевірка судом відповідності угоди вимогам КПК України та положення закону, якими він керується.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, а також те, що цілком розуміє свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винним, вид покарання, що буде застосований до нього, у разі затвердження угоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що насильства, примусу чи погроз з питань укладення угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою їй ніхто не надавав.

Захисник ОСОБА_5 повідомив, що здійснював захист обвинуваченого під час укладення угоди та повністю підтвердив зазначені його підзахисним дані.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 належить до тяжких злочинів. Крім того, шкода, спричинена внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 завдана лише державним та суспільним інтересам.

Узгоджене сторонами у судовому засіданні покарання відповідає вимогам ст. ст. 53, 65 КК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства. Затвердження угоди свідчить про швидке здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинене ним правопорушення з метою виправлення останнього.

Із досліджених судом в судовому засіданні обвинувального акту та угоди, пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, нею не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обґрунтованих підстав вважати протилежно судом не встановлено.

Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 цих обставин та визнання ним своєї вини у присутності захисників, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.

Отже, підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, остання відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 10.10.2025 у справі №607/21154/25, на підставі ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати частково.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі приписів ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_3 , внесену ним за ОСОБА_3 заставу.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

затвердити угоду про визнання винуватості від 10.03.2026, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026210000000115 від 06.03.2026, за участі захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України та призначити за даним правопорушенням узгоджене покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі приписів ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_3 , внесену ним за ОСОБА_3 заставу, встановлену згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.10.2025, у справі №607/20979/25 у розмірі 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста гривень).

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 10.10.2025 у справі №607/21154/25, на підставі ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати частково, а саме на:

- мобільний телефон марки «iPhone 16 Pro Мах» моделі NYW33LL/A, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сам-картою всередині номером НОМЕР_3 - який повернути ОСОБА_3 або за його дорученням іншому законному користувачу;

- ноутбук марки «Apple MacBook», модель А2681, серійний номер H2FMY7X4D6- який повернути ОСОБА_3 або за його дорученням іншому законному користувачу;

- банківські карти AT «Приват Банк»: № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 - які повернути ОСОБА_3 або за його дорученням іншому законному користувачу.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз на суму 52 072,91 (п`ятдесят дві тисячі сімдесят дві гривні дев`яносто одну копійку) - стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Захисник має право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1