Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №604/1389/25 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1389/25

1-кп/604/70/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиськ Тернопільської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12025211100000170) про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці-Лази Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимого, проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 23 листопада 2025 року приблизно о 15.23 годині, діючи умисно, з метою невиконання судового рішення, в порушення ст.. 129 ч.1 Конституції України, будучи 10.04.2025 позбавленим права керувати транспортними засобами на строк 5 років постановою Тячівського районного суду Закарпатської області, яка набрала законної сили 21.04.2025, про що йому було достеменно відомо, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-30 Стрий-Ізварине та був зупинений інспектором взводу 1 роти УПП в Тернопільській області ОСОБА_6 на стаціонарному блокпосту біля сел. Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області, внаслідок чого ухилився від виконання вказаного судового рішення, маючи реальну можливість виконувати рішення суду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що дійсно йому було відомо про наявність судової заборони керувати транспортними засобами, але він 23.11.2025 сів за кермо автомобіля при вказаних в обвинувальному акті обставинах. Про вчинене жалкує.

Інші докази по справі, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, цивільного позову не заявлено.

Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Діяння ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнав: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення одного злочину невеликої тяжкості, дану на обвинуваченого позитивну громадську характеристику, його вік, стан здоров`я, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків, вчинення злочину вперше, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Підволочиський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку видати сторонам під розписку, а засудженому – поштою, з рекомендованим повідомленням про вручення.

Суддя ОСОБА_1