Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №521/21603/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___ ________

Справа №521/21603/25

Пр. №2-о/521/102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

присяжних - Смолкіна М.О., Мануілової К.В.,

при секретарі - Жулего М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ,

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною заявою, посилаючись на те, що він є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після ведення воєнного стану в Україні, 26 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу та з 26 лютого 2022 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Зазначив, що 14 вересня 2022 року на адресу його матері ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_4 , надійшло сповіщення про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ, старший лейтенант в/с, командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме.

З моменту знікнення його батька ОСОБА_4 на зв`язок не виходив, будь-яка інформація про нього відсутня, у зв`язку з чим виникла необхідність визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Вказував, що 15 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до чергової частини ВП №1 ОРУП «1 ГУНП в Одеській області з заявою про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ, старший лейтенант в/с, командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойвого завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме. При собі мав особисті документи на його ім`я (паспорт громадянина України та інше) користувався номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який з 10 вересня 2022 перебував поза зоною досяжності. До місця базування підрозділу по теперішній час не повернувся.

11 вересня 2022 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 вересня 2022 року №710 за фактом загібелі військовослужбовців сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 та довідки-доповіді про факт загибелі старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдата ОСОБА_5 було призначено проведення службового розслідування.

Зі змісту акту службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдата ОСОБА_5 вбачається що, в ході проведення службового розслідування вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22.50 від медичного пункту сотого піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 була отримана інформація про те, що в наслідок стрілецького бою з підрозділами сил російської федерації в районі н.п. с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області загинули два військовослужбовці НОМЕР_3 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 загинув старший лейтенант ОСОБА_4 . Старший солдат ОСОБА_6 у письмовому поясненні вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі підрозділу сотого піхотного батальйону виконував бойове завдання по зачистці н.п. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області. В ході виконання завдання ст. лейтенант ОСОБА_4 зайшов в будинок і з нього почулась кулеметна черга. Після чого солдат ОСОБА_5 зайшов за ОСОБА_4 і знов пролунали постріли. Солдат ОСОБА_6 побачив як ОСОБА_5 впав. Бійці на оклик не відгукувались. Зрозумівши що в домі знаходиться противник, ОСОБА_6 кинув гранату. Після вибуху будинок загорівся, що унеможливило евакуацію тіл загинувших ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За результатами службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців сотого піхотного батальйону, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 жовтня 2022 року №714 встановлено, що командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_4 та водій третього піхотного відділення першого піхотного взводу першої піхотної роти солдат ОСОБА_5 є такими, що зникли безвісті під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканності та територіальної цілісності України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20230812-778-4 від 12 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07 серпня 2023 року зник безвісти.

Встановлено, що за заявою ОСОБА_2 по факту зникнення її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, старшого лейтенанта в/с, командира другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойвого завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме, було відкрито крімінальне провадження за ч.1 ст. 115 ККУ, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022162470001077 від 15 вересня 2022 року .

Посилаючись на вищезазначені обставини, заявник просив суд оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , померлим; датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті в районі населеного пункту Мала Сейдеменуха, Херсонської області.

Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року по справі відкрито провадження та призначено судове засідання (а.с. 32).

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року до участі у справі залучено в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.75).

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року по справі витребувано у військовій частині НОМЕР_1 інформацію про статус військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.76).

Заявник та його представник, діючий на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2,9-23,26-29 частини першої статті 14 Закону України « Про безоплатну правничу допомогу» від 02 грудня 2025 року №3047, через канцелярію суду надали заяву в якій просили суд проводити розгляд справи без їх участі, заяву підтримали в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Раніше надав письмові пояснення по справі (а.с.58-64,65,66).

Представник Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, надав повідомлення про розгляд справи без його участі (а.с.34).

Представник військової частини НОМЕР_1 , діючий за довіреністю від 02 грудня 2023 року в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог ст.128 ЦПК України (а.с.78,79).

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі, зареєстрованому 12 жовтня 1996 року смт. Сергіївка, Білгород-Дністровською міськрадою народних депутатів Одеської області, актовий запис №34, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.13).

В період шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.9,47).

Встановлено, що після введення воєнного стану в Україні, 26 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу та з 26 лютого 2022 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Встановлено, що 14 вересня 2022 року на адресу матері заявника ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_4 , надійшло сповіщення про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ, старший лейтенант в/с, командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойвого завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме (а.с.23).

З матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2022 року надійшла довідка-доповідь про факт загибелі військовослужбовців сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдата ОСОБА_5 .

Встановлено, що 11 вересня 2022 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11 вересня 2022 року №710 за фактом загибелі військовослужбовців сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 та довідки-доповіді про факт загибелі старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдата ОСОБА_5 було призначено проведення службового розслідування (а.с.15).

В журналі бойових дій сотого піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 №40/1 дск від 10 вересня 2022: ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22:55 від медичного пункту сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 отримана інформація про те, що внаслідок стрілецького бою з підрозділами сил російської федерації в районі н.п. с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області загинули два військовослужбовці сотого піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 : загинули старший лейтенант ОСОБА_4 командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , водій третього піхотного відділення першого піхотного взводу першої піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .

З письмових пояснень старшого солдата ОСОБА_6 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він в складі підрозділу сотого піхотного батальйону виконував бойове завдання по зачистці н.п. с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області. В ході виконання завдання старший лейтенант ОСОБА_4 зайшов в будинок і з нього почулась кулеметна черга. Після чого солдат ОСОБА_5 зайшов за ОСОБА_4 і знов пролунали постріли. Солдат ОСОБА_6 побачив як ОСОБА_5 впав. Бійці на оклик не відгукувались. Зрозумівши що в домі знаходиться противник, ОСОБА_6 кинув гранату. Після вибуху будинок загорівся, що унеможливило евакуацію тіл загинувших ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Подальша доля ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому не відома.

З письмових пояснень молодшого сержанта ОСОБА_7 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він в складі підрозділу сотого піхотного батальйону виконував бойове завдання в н.п. с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області. Після стрілецького бою з противником старший лейтенант ОСОБА_4 зайшов в один з будинків для огляду. З будинку почулась кулеметна черга, а солдат ОСОБА_5 крикнув, що ОСОБА_8 «200», після чого сам зайшов в будинок. Старший солдат ОСОБА_6 крикнув, що ОСОБА_5 вбили і кинув гранату в кімнату де знаходився противник. Після вибуху будинок загорівся. Через пожежу евакуювати тіла загинувших ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було можливим. Подальша доля ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому не відома.

З змісту акту службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та солдата ОСОБА_5 вбачається що, в ході проведення службового розслідування вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22.50 від медичного пункту сотого піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 була отримана інформація про те, що в наслідок стрілецького бою з підрозділами сил російської федерації в районі н.п.с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області загинули два військовослужбовці сотого піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 загинув старший лейтенант ОСОБА_4 .

Старший солдат ОСОБА_6 у письмовому поясненні вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі підрозділу сотого піхотного батальйону виконував бойове завдання по зачистці н.п. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області. В ході виконання завдання ст. лейтенант ОСОБА_4 зайшов в будинок і з нього почулась кулеметна черга. Після чого солдат ОСОБА_5 зайшов за ОСОБА_4 і знов пролунали постріли. Солдат ОСОБА_6 побачив як ОСОБА_5 впав. Бійці на оклик не відгукувались. Зрозумівши що в домі знаходиться противник, ОСОБА_6 кинув гранату. Після вибуху будинок загорівся, що унеможливило евакуацію тіл загинувших ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Молодший сержант ОСОБА_7 у письмовому поясненні вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він в складі підрозділу сотого піхотного батальйону виконував бойове завдання в н.п. с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області. Після стрілецького бою з противником старший лейтенант ОСОБА_4 зайшов в один з будинків для огляду. З будинку почулась кулеметна черга, а солдат ОСОБА_5 крикнув, що ОСОБА_8 «200», після чого сам зайшов в будинок. Старший солдат ОСОБА_6 крикнув, що ОСОБА_5 вбили і кинув гранату в кімнату де знаходився противник. Після вибуху будинок загорівся. Через пожежу евакуювати тіла загинувших ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було можливим. Подальша доля ОСОБА_4 та ОСОБА_5 йому не відома.

Оскільки тіла старшого лейтенанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 не були евакуйовані під час виходу групи, до результатів аналізу ДНК вважати старшого лейтенанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 такими, що загинули немає можливості. Старший лейтенант ОСОБА_4 - командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 та солдат ОСОБА_5 - водій третього піхотного відділення першого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 зникли безвісті під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканності та територіальної цілісності України (а.с.18-21).

За результатами службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців НОМЕР_3 піхотного батальйону, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 жовтня 2022 року №714 встановлено, що командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_4 та водій третього піхотного відділення першого піхотного взводу першої піхотної роти солдат ОСОБА_5 є такими, що зникли безвісті під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, недоторканності та територіальної цілісності України (а.с.16-17).

Суд вважає, що матеріали вказаного службового розслідування, а також письмові пояснення військовослужбовців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у матеріалах службового розслідування, підтверджують ті обставини, що дійсно ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією та зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту с. Мала Сейдеминуха, Херсонської області, під час виконання бойового завдання.

Встановлено, що 15 вересня 2022 року у відділі поліції №1 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області зареєстрована заява ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ, старший лейтенант в/с, командир другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме. При собі мав особисті документи на його ім`я (паспорт громадянина України та інше) користувався номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який з 10 вересня 2022 перебував поза зоною досяжності. До місця базування підрозділу по теперішній час не повернувся (а.с.24)

За заявою ОСОБА_2 по факту зникнення її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, старшого лейтенанта в/с, командира другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 під час стрілецького бою з російськими загарбниками поблизу с. Мала Сейдеминуха, Бериславського району, Херсонської області, при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії та по теперішній час місце його знаходження не відоме, було відкрито крімінальне провадження за ч.1 ст. 115 ККУ, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022162470001077 від 15 вересня 2022 року (а.с.24).

Встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2023 року були внесені зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 до п.10.1, та викладено його у новій редакції:

10.1.Ніжчепойменованого військовослужбовців виключити з усіх видів забезпечення і вважати його безвисті зниклим: старшого лейтенанта ОСОБА_4 командира другого піхотного взводу першої піхотної роти сотого піхотного батальону військової частини НОМЕР_1 (а.с.80).

З матеріалів справи вбачається, що з 07 серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка зникла безвісти за особливих обставинах, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20230812-778-4 від 12 серпня 2023 року (а.с.14).

Встановлено, що з 22 квітня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250521-00037041 від 21 травня 2025 року (а.с.22).

Необхідність оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим в судовому порядку пов`язана із неможливістю заявнику у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового.

Отже, правовідносини виникли у зв`язку з неможливістю заявника реалізувати свої права.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється главою 4ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

Суд вважає, що обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2024року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024року у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч.2 ст.46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч.1ст. 315 ЦПК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст.104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника.

Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Судом встановлено, що станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше року відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з дати набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судовий збір у справі складає 1211,20 грн., які не сплачені заявником при зверненні до суду, оскільки відповідно до п.21 ст 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.

Датою смерті громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати дату набрання рішенням законної сили.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 березня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда

Присяжні: М.О. Смолкін

К.В. Мануілова